Рішення № 32433204, 17.07.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/200/630/13

КОПІЯ:

Справа № 403/15940/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Шаткій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_2; про визнання договору поруки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПАТ «КБ «Надра» вказавши третьою особою: ОСОБА_2; про визнання договору поруки недійсним. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 06 червня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 832253/ФЛ, згідно з яким ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 167 832,00 доларів США. В подальшому їй стало відомо, що 06 червня 2008 року від її імені з ПАТ «КБ «Надра» був укладений також договір поруки № 832253/ФЛ-П-2, у відповідності до якого вона нібито поручилася перед банком за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе кредитних зобов'язань. Однак, позивач стверджує, що договір поруки № 832253/ФЛ-П-2 від 06 червня 2008 року вона з ПАТ «КБ «Надра» не укладала, у зв'язку з чим звернулася до суду з позовом про визнання договору поруки № 832253/ФЛ-П-2 від 06 червня 2008 року недійсним, а також просила стягнути з ПАТ «КБ «Надра» судові витрати у розмірі 321 гривня 90 копійок (а.с. а.с. 2 - 4, 95).

Позивач у судове засідання не з'явилася про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 96).

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася про день, час та місце розгляду справи, повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, у задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі (а.с. а.с. 97 - 98).

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив (а.с. 72).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом було встановлено, що 06 червня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 832253/ФЛ-П-2, за яким остання поручилася перед ПАТ «КБ «Надра» за належне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 832253/ФЛ від 06 червня 2008 року (а.с. 69).

Згідно висновку експерта науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру № 44/04 - 18 від 04 квітня 2012 року, підписи від імені ОСОБА_1 в договорі поруки 832253/ФЛ-П-2 від 06 червня 2008 року в графі «поручитель» виконано не ОСОБА_1 (а.с. а.с. 75 - 89).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє

Частиною 1 ст. 215 ЦК України, передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та приведені норми закону, а також зважаючи на те, що згідно висновку експерта науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру № 44/04 - 18 від 04 квітня 2012 року ОСОБА_1 не підписувала договору поруки № 832253/ФЛ-П-2 від 06 червня 2008 року, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати договір поруки № 832253/ФЛ від 06 червня 2008 року недійсним.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 321 гривня 90 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 202, 203, 207, 215 Цивільного кодексу України 2003 року, п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 88, 169, 197, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_2; про визнання договору поруки недійсним - задовольнити.

Визнати договір поруки № 832253/ФЛ-П-2 від 06 червня 2008 року укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 25842763) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) недійсним.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 25842763) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 321 гривня 90 копійок.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя (підпис) М.М.Бібік

З оригіналом згідно: К.Ю. Шатка

Голова Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Л.О.Татарчук