Постанова № 32429303, 21.06.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року справа № 823/1999/13-а

11 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лісотекс» про стягнення заборгованості, -

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, в якій ставить питання про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Лісотекс» заборгованості в сумі 170 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несвоєчасно подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за жовтень 2012 року, внаслідок чого до позивач застосовано штрафну санкцію в сумі 170 грн. 00 коп. Отже, оскільки відповідачем не сплачена сума штрафної санкції, позивач просив стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з’явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України в Черкасах Черкаської області.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про виклик до суду повідомлений належним чином, що підтверджується реєстрами на відправлення поштової кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року та від 17.06.2013 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 24.03.2006р., за ідентифікаційним кодом - 34257645, а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2011р. №2464-VІ (надалі: Закон №2464-VІ).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VІ передбачено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 статті 1 Закону №2464-VІ визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Статтею 4 Закону №2464-VІ встановлено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 2 статті 9 Закону №2464-VІ передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VІ встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно частини 12 статті 9 вищезазначеного Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 2 ст. 6 Закону №2464-VІ передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

13.03.2013 року позивачем було складено акт перевірки своєчасності подання відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку за жовтень 2012 року. Даним актом встановлено, що відповідачем несвоєчасно подано звіт щодо сум нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за жовтень 2012 року: при кінцевому терміні подання звітності 20 листопада 2012 року звітність подана 12 лютого 2013 року.

Відповідно до п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VІ за неподання, несвоєчасне подання,подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищевказаного акту позивачем винесено рішення № 873 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким до відповідачу застосовано штрафну санкцію в сумі 170 грн. 00 коп.

Вказане рішення було направлено відповідачу на адресу, зазначену в ЄДР, проте, повернуто відправнику з відміткою відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до абзацу 2 частини 14 статті 25 Закону № 2464-VІ, суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржив, заборгованість по штрафній санкції не сплатив.

Таким чином, за відповідачем обліковується борг зі сплати штрафної санкції в сумі 170 грн. 00 коп..

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. 00 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 122, 128, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лісотекс» (18036, м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 11, ідентифікаційний код - 34257645) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код - 37930126) заборгованість зі сплати штрафної санкції в сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів в порядку і строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш