Справа № 815/3383/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2013 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової О.М.,
при секретарі - Музика А.Ю.
за участю: позивача - ОСОБА_1 (за паспортом),
представника позивача - ОСОБА_2, (за договором);
представника відповідача - ГУ МВС України в Одеській області - Ільченко О.М. (за довіреністю);
представника відповідача - Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області - Орлової О.Ю. (за довіреністю);
третя особа - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5, про визнання незаконними та скасування наказів №158 від 13.02.2012 року, №58о/с від 16.02.2012 року в частині звільнення, поновлення на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом мотивуючи свої вимоги тим, що він з 18.08.1997 року проходив службу в ОВС, а з 04.06.2010 року на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області. Розпорядженням ГУМВС України в Одеській області №320 від 29.04.2010 року його відряджено до прокуратури Одеської області до особливого розпорядження. Наказами начальника ГУМВС в Одеській області №158 від 03.02.2012 року та №58 о/с від 16.02.2012 року за грубе порушення ст.10 Закону Украъни «Про мылыцыю», ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС, Етичного кодексу працівників ОВС Украъни, Присяги працівника ОВС Украъни, його було звільнено з ОВС у запас за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке виразилося в негативній поведінці, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння створив конфліктну ситуацію, яка негативно вплинула на імідж міліції та налагодження партнерських стосунків з населенням. Позивач вважає зазначені накази незаконними, оскільки він не був у стані алкогольного сп'яніння і ніяких порушень діючого законодавства не допускав. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати незаконними та скасувати накази ГУМВС в Одеській області №158 від 03.02.2012 року та №58 о/с від 16.02.2012 року в частині його звільнення, поновити його на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та стягнути з Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області на йогокористь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позов у повному обсязі з підстав, викладених у заяві та уточненнях до нього (а.с.2-16, 84-97, 149-162).
Представник ГУМВС України в Одеській області у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.112-114).
Представник Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області заперечував проти задоволення позову, пояснивши при цьому, що при звільненні позивача порушень Закону допущено не було.
Третя особа ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд справа уйого відсутність.
З урахуванням думки з'явившихся учасників процесу, суд ухвалив про розгляд справи у відсутності третьої особи.
Вислухавши пояснення з'явившихся учасників процесу, свідка ОСОБА_6, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 з 18.08.1997 року проходив службу в ОВС, а з 04.06.2010 року на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
12.02.2012 року о 01.45 год. екіпажем групи швидкого реагування ДСПО «Правопорядок» «Карабінер» з «Центру зайнятості», розташованого в м.Одесі по вул.Ген.Петрова, 22, в стані алкогольного сп'яніння позивача було доставлено в Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
13.02.2012 року спеціалістом СКЗ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було проведено службове розслідування по факту неналежної поведінки о/у сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1.
За результатами цього службового розслідування був складений висновок від 13.02.2013 року (а.с.46-48).
На підставі цього висновку, наказами начальника ГУМВС України №158 від 03.02.2012 року та №58 о/с від 16.02.2012 року, який було видано на виконання першого наказу, позивача було звільнено з ОВС за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, що виразилося в негативній поведінці, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння створив конфліктну ситуацію, яка негативно вплинула на імідж міліції та налагодження партнерських стосунків з населенням (а.с.51, 56).
Суд вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді його звільнення з ОВС було здійснено незаконно з наступних підстав.
Відповідно до п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ №114 від 29.07.1991 року, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з ОВС. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог п.62 цього Положення.
Згідно з ст.1 Дисциплінарного Статуту ОВС України (далі Статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з ст.2 Статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ст.7 Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Відповідно до ст.12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з ОВС.
З зазначених наказів вбачається, що підставою для звільнення позивача з ОВС став виявлений нібито факт знаходження позивачем 12.02.201 рокув 01.45 год. в стані алкогольного сп'яніння, який було зафіксовано протоколом ООНД №000158 від 12.02.2012 року.
Разом з цим, з протоколу ООНД №000158 від 12.02.2012 року вбачається, що він був складений саме на припущеннях, які були встановлені візуально, а не на відповідних здійснених аналізах (а.с.129).
Згідно з ч.1 ст.14 Дисциплінарного Статуту ОВС України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою, начальник призначає проведення службового розслідування.
Наказом МВС України №552 від 05.12.1991 року затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України.
Суд вважає, що в порушення п.14.2, 14.3,14.8 Інструкції порядок проведення службового розслідування відносно позивача не був дотриманий та не були дотримані передбачені законом права та інтереси ОСОБА_1 як особи, у відношенні якої проводилось службове розслідування, а саме йому не були роз'яснені права, які передбачені п.15.1-15.4 Інструкції, його не ознайомили з висновком службового розслідування. Відповідно по п.15.1-15.4 Інструкції особа, у відношенні якої провадиться службове розслідування має право давати пояснення, заявляти клопотання, надавати докази по суті досліджуваних обставин, заявляти відвід особі, яка проводить розслідування, оскаржувати його рішення, знайомитись з висновком службового розслідування, оскаржувати його. Всіх цих прав ОСОБА_1 був позбавлений.
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчинені правопорушення доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням суду. Провадження про адміністративне правопорушення по справі закінчується після набрання законної сили постановою суду, якій встановлює винуватість або не винуватість особи у вчинені адміністративного правопорушення.
Таким чином, в судовому засіданні судом достовірно було встановлено, що передбачені законом підстави для прийняття спірних наказів у ГУМВС України в Одеській області були відсутні.
Крім цього, Відповідно до ст.18 Статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що наказ про звільнення співробітника ОВС не може бути виданий в період його тимчасової непрацездатності.
Судом встановлено, що в порушення вказаної норми спірні накази ГУМВС України №158 від 03.02.2012 року та №58 о/с від 16.02.2012 року про звільнення позивача були видані в період його тимчасової непрацездатності, що підтверджується відповідною медичною довідкою (а.с. 21).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно п.24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, якій розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд прийшов до висновку, про те, що приймаючи спірні накази в частині звільнення позивача з займаної посади, відповідач ГУМВС України в Одеській області діяв не на підставі закону, необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи відповідачем ГУМВС України в Одеській області, незважаючи на неодноразові пропозиції суду, не було надано належних доказів на підтвердження дотримання порядку проведення відносно ОСОБА_1 службового розслідування та його звільнення з ОВС.
При цьому посилання відповідачів на акти відмови позивача від надання пояснень, ознайомлення зі спірними наказами, висновками атестаційного листа, суд вважає безпідставними, оскільки в судовому засіданні відповідачами не було надано суду будь-яких пояснень стосовно того, яким чином позивач викликався для вчинення зазначених дій, та яким чином він відмовився від ознайомлення з цими документами перебуваючи з 13.02.2012 року на лікарняному.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, а також негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до зазначеної норми суд вважає необхідним застосувати негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області та стягнення з Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 103, 158 - 163, 167, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 13.02.2012 року № 158 та № 58 о/с від 16.02.2012 року "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.
Стягнути з Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (ідентифікаційний код №08674488) на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області та стягнення з Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови суду складений та підписаний 01.07.2013 року.
Суддя Л.М.Токмілова
16 липня 2013 року.
.
Судове рішення № 32429284, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 16.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/3383/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: