Вирок № 32427289, 16.07.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1821/13-к

1-КП/369/67/13

В И Р О К

іменем України

16.07.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Юркової Ю.В., Литвиненка Р.С.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Боярки Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 05.01.2013 року біля 16 години, знаходячись біля приміщення кафе „Дев'ятий вал", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Хрещатик, 2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3, попередньо підготувавшись до цього та взявши з собою ніж, підійшов до останнього, який знаходився неподалік за вищевказаною адресою, та у ході бійки, яка виникла між ними, наніс удари ОСОБА_3, внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи № 18/Д від 06.02.2013 року, задав йому тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудей зліва, що супроводжувалось пневмотораксом, підшкірною емфіземою, яке утворилося від дії гострого предмету, яким міг бути ніж, та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Реалізувавши свій злочинний умисел ОСОБА_2 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та викинув знаряддя вчинення злочину у невстановленому досудовим розслідуванням місці.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав частково та суду пояснив, що 05.01.2013 року він знаходився в приміщенні кафе „Дев'ятий вал", що по вул. Хрещатик, 2 в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, де пив каву разом із своїм знайомим - ОСОБА_4 Через деякий час до приміщення кафе зайшов наглядно знайомий ОСОБА_3 з двома своїми товаришами. У ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 перекинув стіл, за яким він сидів. Він зробив ОСОБА_3 зауваження і ОСОБА_3 почав кидатись до нього в бійку. Вони вийшли на вулицю, де ОСОБА_3 хотів його вдарити, але він ухилився від удару та вдарив ОСОБА_3 ножем, який він завжди носить з собою.

Вважає, що він оборонявся і змушений був застосувати ніж, оскільки боявся за своє життя та здоров'я.

У вчиненому щиро розкаявся. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 05.01.2013 року він зайшов в кафе „Дев'ятий вал", що по вул. Хрещатик, 2 м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп'яніння. В кафе побачив ОСОБА_2 з ОСОБА_4 він підійшов привітатись і у нього з ОСОБА_4 виник конфлікт, в ході якого він перекинув стіл, за яким сиділи ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Після цього вони вийшли на вулицю, де він зробив рух рукою в бік ОСОБА_2, після чого ОСОБА_2 вдарив його ножем. Потім він побіг в лікарню, де йому надали медичні допомогу.

Будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 не має та просить його суворо не карати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 05.01.2013 року він з ОСОБА_2 зайшли в кафе „9-й вал", щоб придбати цигарок. Вони придбали цигарок, ОСОБА_2 замовив собі кави, і він замовив собі пива. Доки чекали на замовлення, до приміщення кафе зайшов потерпілий ОСОБА_3, який підійшов до них та привітався з ОСОБА_2 Потім ОСОБА_3 хотів привітатись і з ним, але у 6них були неприязні стосунки, тому він не захотів вітатись з ОСОБА_3 ОСОБА_3 був у стані сильного алкогольного сп'яніння та почав лаятись і перекидати столи та стільці. Бармен попросила його вийти з приміщення кафе. ОСОБА_3 сказав, що коли вони вийдуть на вулицю, там він розбереться з ними та вийшов з кафе. Не дочекавшись замовлення, вони з ОСОБА_2 вийшли на вулицю покурити. Першим з кафе виходив ОСОБА_2 і на нього відразу накинувся ОСОБА_3 з якимось невідомим хлопцем. Після цього ще двоє хлопців накинулись і на нього. ОСОБА_3 та невідомі хлопці били його та ОСОБА_2 Коли бійка закінчилась всі розбіглись. Згодом ОСОБА_2 сказав, що вдарив ОСОБА_3 ножем, який він завжди носив з собою та використовував по роботі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 05.01.2013 року біля 16 години він, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 проходили повз кафе „9-й вал", що в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Він та ОСОБА_3 вирішили зайти до кафе, щоб подивитись, хто там є. ОСОБА_7 в цей час залишився на вулиці. В кафе у ОСОБА_3 виник конфлікт з ОСОБА_4, тому що ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Так як ОСОБА_3 став перекидати столи в кафе, адміністратор попросила їх вийти з кафе. Він та ОСОБА_3 вийшли та стояли на вулиці. Через деякий час з кафе вийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 При цьому ОСОБА_2 вийшов першим і ОСОБА_3 кинувся до нього в бійку. Він та ОСОБА_7 стали їх розбороняти. Через кілька секунд ОСОБА_3 перебіг на інший бік вулиці та впав і вони виявили, що в нього йде кров.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 05.01.2013 року він зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та разом вони підійшли до кафе „9-й вал", що в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вирішили зайти до приміщення кафе. При цьому він залишився на вулиці. Через деякий час ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вийшли з кафе і вони стояли деякий час та курили. Після цього з кафе вийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 кинувся в бійку до ОСОБА_2 Він намагався їх розборонити. Через кілька секунд бійка закінчилась і вони побачили кров у ОСОБА_3 Моменту нанесення удару потерпілому не бачив.

Крім того, судом були дослідженні письмові докази, а саме:

- довідка, згідно якої 05.01.2013 року ОСОБА_3 звернувся до приймального відділення Києво-Святошинської ЦРЛ і йому було встановлено діагноз: проникаюче ножове поранення грудної клітини (а.п. 21);

- заява ОСОБА_3 від 05.01.2013 року, в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_2, який завдав йому удару ножем, чим спричинив тілесне ушкодження (а.п. 23);

- протокол огляду місця події від 06.01.2013 року, об'єктом якого являється ділянка дороги, яка знаходиться навпроти будинку № 2 по вул. Хрещатик м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області (а.п. 24);

- протокол огляду місця події від 05.01.2013 року, об'єктом якого являється верхній чоловічий одяг (а.п. 24-27);

- акт амбулаторної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 27 від 11.02.2013 року, згідно якого ОСОБА_2 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_2 під час скоєння інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував. Про це свідчить відсутність характерної для цих станів динаміки розвитку емоційної реакції. ОСОБА_2 страждає на опійну наркоманію. Про це свідчить тривалість та систематичність наркотизації, висока переносимість опіатів та сформована фізична та психічна залежність від них, морально-етичне зниження особистості. Він потребує лікування від наркотичної залежності. Протипоказань для такого лікування не виявлено. Клінічних ознак хронічного алкоголізму у ОСОБА_2 під час проведеного обстеження не виявлено (а.п. 67-68);

- висновок експерта № 18/Д від 06.02.2013 року, згідно якого у ОСОБА_3 малось проникаюче колото-різане поранення грудей зліва, що супроводжувалось пневмотораксом, підшкірною емфіземою. Описане тілесне ушкодження утворилося від дії гострого предмету, яким міг бути ніж, за давністю може відповідати вказаному в постанові терміну та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя (а.п. 78);

- протокол проведення слідчого експерименту від 20.02.2013 року, в ході якого ОСОБА_2 показав розмір леза ножа та направлення удару. Удар був нанесений, тримаючи ножа в правій руці в ліву частину тулуба, а саме - в бік. Удар був нанесений один. Вказаний удар він наніс, коли потерпілий ОСОБА_3 намагався його вдарити (а.п. 99-103).

Суд визнає, що потерпілий ОСОБА_3, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Суд визнає покази обвинуваченого ОСОБА_2 в основному правдивими, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом. З показів обвинуваченого вбачається, що останній вказує, що він перебував в стані необхідної оборони, тобто оборонявся від суспільно-небезпечного протиправного посягання потерпілого ОСОБА_3 Однак, дослідження і аналіз доказів свідчать, що обвинувачений в цій частині дає частково правдиві покази суду, оскільки доказів суспільно-небезпечного посягання потерпілого в судовому засіданні не встановлено, тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 в ході досудового слідства виявлено не було. дійсно з пояснень обвинуваченого та свідків в приміщенні кафе між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з одного боку та потерпілим ОСОБА_3 з іншого виник конфлікт ініціатором якого був потерпілий, який в подальшому на прохання співробітників покинув приміщення кафе. Усвідомлюючи, що конфлікт не закінчений, маючи при собі ніж, ОСОБА_2 пішов слідом за ОСОБА_3 де поза межами кафе між ним знову виникла бійка, при чому будь-яких тілесних ушкоджень після бійки і обвинуваченого виявлено не було. Тому на думку суду дії ОСОБА_2 по нанесенню тілесних ушкоджень вчинялись з прямим умислом.

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому та відшкодування завданих збитків потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, крім обставин, що пом'якшують його покарання, враховує ступінь тяжкості, обставини вчинення злочину та особу обвинуваченого, який вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України (а.п. 82), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 86), позитивно характеризується за місцем проживання (а.п. 85), тому з урахуванням обставин справи та даних про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Враховуючи особу обвинуваченого, який розкаявся у вчиненому, усвідомив свою провину, а також те, що потерпілий ОСОБА_3 не має претензій до обвинуваченого та просить його суворо не карати, враховуючи, що сам потерпілий був ініціатором конфлікту. а потім і бійки між ним та обвинуваченим, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, тому суд на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, покладаючи на нього частину обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд визнає, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_2 Києво-Святошинській РДА у Київській області завдано матеріальної шкоди, яка складається із витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_3, і ця шкода відповідно до ст. 1206 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що скоїла злочин, тобто обвинуваченим, тому суд задовольняє цивільний позов прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області про стягнення витрат, понесених лікарнею за перебування на стаціонарному лікуванні потерпілого ОСОБА_3

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 2 (два) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку.

Зобов'язати ОСОБА_2 в період іспитового строку, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з взяття під варту та тримання в СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області на особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили проживати за вказаним місцем проживання, не виїжджати із вказаного місця проживання без дозволу судді та з'являтись по першій вимозі судді, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Києво-Святошинської РДА у Київській області (код 01994669 за № 35413018001262 в ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу: за лікування потерпілого) 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривні 93 (дев'яносто три) копійки судових витрат.

Речові докази: чоловічу безрукавку з написом „NIKE" синього кольору, зелену спортивну чоловічу кофту, спортивну олімпійку з капюшоном, що зберігаються в камері схову речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області - знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: В.В. Лисенко