Ухвала суду № 32426485, 15.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2013 р. м. Київ К-29550/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуПідприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» на постановуГосподарського суду м. Севастополя від 05.03.2009 та ухвалуСевастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 у справі № 5020-6/007за позовомПідприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополяпровизнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0002451720/0 від 04.08.2008, №0002451720/1 від 29.08.2008, №0002451720/2 від 05.11.2008 та №0003411720/2 від 05.11.2008.

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 05.03.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 постанову Господарського суду м. Севастополя від 05.03.2009 залишено без змін.

У касаційній скарзі Підприємство «Будівельне управління ЧФ МО РФ», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 05.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Господарського суду м. Севастополя від 05.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008, за результатами якої складено акт №85/23-1/30120798/6302/10 від 22.07.2008 р.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог статей 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», не надані розрахунки податку з власників транспортних засобів на 2007, 2008 році та розрахунок податку на придбані транспортні засоби, внаслідок чого виникло заниження податку на суму 262 557,25 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002451720/0 від 04.08.2008, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів у сумі 394 403,88 грн. (у тому числі, основний платіж - 262 557,25 грн., штрафні (фінансові) санкції - 131 846,63 грн.).

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002451720/1 від 29.08.2008, №0002451720/2 від 05.11.2008, а також нове податкове повідомлення-рішення № 0003411720/2 від 05.11.2008 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем «податок з власників транспортних засобів» у сумі 989,62 грн. (у тому числі, основний платіж - 659,75 грн., штрафні (фінансові) санкції - 329,87 грн.), оскільки рішенням Державної податкової адміністрації у місті Севастополі №1498/10/25-020 від 05.11.2008 про результати розгляду повторної скарги збільшена сума нарахованого позивачу податку з власників транспортних засобів на 659,75грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій на 329,87 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємство «Будівельне управління ЧФ МО РФ» перереєстровано Севастопольською міською державною адміністрацією 28.05.2004 під реєстраційним номером №04055587 Ю 0010269. Згідно зі Статутом Підприємство «Будівельне управління ЧФ МО РФ» є підприємством, створеним на повній власності юридичної особи іноземної держави - Міністерства оброни Російської Федерації, створено на підставі директиви заступника Міністра оборони СРСР від 16.03.1961 №ПТ/882535, є правонаступником підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту» - дочірнього підприємства державного унітарного підприємства «Головне управління спеціального будівництва Міністерства оборони Російської Федерації», код в ЄДРПОУ - 30120798.

Також судами встановлено, що станом на 01.01.2007 на балансі підприємства позивача перебувало 207 транспортних засобів, які всі були зареєстровані в 157 Військовій автомобільній інспекції, яка розташована в України та здійснює діяльність по Севастопольському гарнізону Чорноморського Флоту Російської Федерації (вул.4 Бастіонна, 34, місто Севастополь).

Статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» встановлено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до статті 6 названого Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. У порядку, визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Статтею 2 Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28 травня 1997 року, ратифікованої Законом України від 24.03.1999 р. № 547-ХІV, передбачено, що основна база Чорноморського флоту Російської Федерації знаходиться у м. Севастополі. На основній базі Чорноморського флоту Російської Федерації розміщуються його штаб і інші органи управління, а також військові формування, підприємства, організації і установи Чорноморського флоту Російської Федерації. Перелік і параметри об'єктів, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації в м. Севастополі, містяться в Додатку №2. У розділ 23 «Будівельні організації» Додатку № 2 включено Будівельне управління Чорноморського флоту.

Відповідно до статті 12 Угоди між Російською Федерацією з Україною про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, ратифікованої вищезазначеним Законом України, транспортні засоби Чорноморського флоту повинні мати реєстраційний номер і чіткий знак. При цьому використання номерних знаків України не допускається.

Господарська діяльність підприємств, організацій і установ Чорноморського флоту Російської Федерації не повинна суперечити законодавству України. Підприємства, організації і установи Чорноморського флоту Російської Федерації проводять податкові відрахування відповідно до законодавства України (пункт 2 статті 6, стаття 14 Угоди).

Згідно зі статтею 9 Конституції України діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

В рамках Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28 травня 1997 року, військові формування, дислоковані на території України, а також підприємства, установи і організації Чорноморського флоту Російської Федерації, що займаються діяльністю на користь Чорноморського флоту, вважаються розміщеними на території України.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку, що позивач є платником податку з власників транспортних засобів відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», у зв'язку з чим визначення позивачу контролюючим органом податкових зобов'язань з цього податку є правомірним.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації» залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду м. Севастополя від 05.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний