Постанова № 32426315, 10.07.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 803/1349/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Козак О.А.,

з участю представника позивача Мельничука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002582206 від 26.04.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» (далі - ТзОВ «ПАККО Холдинг») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002582206 від 26.04.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами фактичної перевірки позивача з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Волинській області було складено акт №84/21-02/34928470 від 12.04.2013 року.

Даним актом встановлено факт ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання. На його підставі податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002582206 від 26.04.2013 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 6250,36 грн.

Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ та висновками, викладеними в Акті перевірки. Зазначає, що абсолютно всі обсяги товарів, в тому числі й алкогольні напої, які надходили у супермаркет «Вопак», де проводилась перевірка та який розташований за адресою: місто Луцьк, проспектт Волі, 54, обліковуються у визначеному законодавством порядку і можуть бути підтверджені оригіналами первинних документів, які зберігаються в бухгалтерії центрального офісу, а також, крім того, внутрішніми накладними і реєстрами по приходу товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0002582206 від 26.04.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач у своєму запереченні та представник відповідача в судовому засіданні 03.07.2013 року пред'явлені позовні вимоги заперечили, обґрунтовуючи тим, що податковою інспекцією правомірно застосовано до товариства штрафні санкції, оскільки за місцем реалізації товарів відповідні первинні документи, які підтверджували б рух товарно-матеріальних цінностей, відсутні та позивачем не забезпечено дотримання порядку ведення обліку товарних запасів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11.04.2013 року працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Волинській області було проведено перевірку супермаркету «Вопак» за адресою: м. Луцьк, проспект Волі, 54, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» (м.Луцьк, вул.Клима Савура, 21-а, зареєстроване як платник податків в Луцькій ОДПІ), по питанню дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За наслідками перевірки складено акт на бланку №004922 від 11.04.2013 року, яким зафіксовано порушення ТзОВ «ПАККО Холдинг» пунктів 12, 13 статті 3, статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон №265/95-ВР), а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків та ведення з порушенням встановленого порядку реалізації товарів за місцем реалізації та зберігання.

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки подав заперечення на нього №4291 від 17.04.2013 року, однак, листом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Волинській області №1204/10/21.2-09 від 23.04.2013 року платника податку повідомлено, що працівниками управління правильно виявлено та застосовано в ході виявлених порушень вимоги чинного законодавства.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 20 Закону №265/95-ВР за порушення пунктів 12, 13 статті 6 Закону №265/95-ВР винесено податкове повідомлення-рішення №0002582206 від 26.04.2013 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 6250,36 грн. Штрафні санкції застосовані у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів на суму 3124,68 грн. згідно додатку №1 до акту перевірки.

Позивач, не погодившись із даним рішенням податкового органу, скористався правом адміністративного оскарження шляхом подачі первинної скарги №5237 від 16.05.2013 року. Рішенням Державної податкової служби України у Волинській області №2205/10/10.2-06 від 01.06.2013 року скаргу позивача залишено, без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Проте, суд не погоджується із податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ з наступних підстав.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 12 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, у супермаркеті ТзОВ «ПАККО Холдинг», який перевірявся, ведуться Реєстри по приходу товарно-матеріальних цінностей, у яких відображено перелік товарів, що отримуються магазином. У даних Реєстрах зазначається кількість товару, його найменування, а також номер і дата накладної із зазначенням постачальника, на підставі якої товариством придбано товар.

З пояснень представника позивача в судовому засіданні встановлено, що ведення обліку товарних запасів у такій формі зумовлено тим, що усі накладні на отримання товару зберігаються у бухгалтерії центрального офісу товариства, що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Клима Савура, 21-а. Оскільки придбаний у постачальників товар реалізується через декілька супермаркетів, що належать товариству «ПАККО Холдинг», фізично забезпечити наявність на місці реалізації в усіх магазинах первинних документів від постачальника неможливо, а тому облік ведеться у Реєстрах надходження товарів, що не суперечить чинному законодавству. Товар, який поставляється товариству на склад розподільчого центру на підставі первинних документів обліковується на складі, відповідні дані про товар вносяться до Реєстру по приходу товарно-матеріальних цінностей, а в магазини такий товар поставляється з розподільчого центру на підставі накладних на переміщення товару.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Враховуючи наведене, суд вважає, що Товариством не порушено порядку ведення обліку товарних запасів, оскільки усі первинні документи на товар були відображені у Реєстрах по приходу твоарно-матеріальних цінностей (які по суті є зведеним обліковим документом) із зазначенням необхідних реквізитів накладних, що з урахуванням специфіки діяльності товариства «ПАККО Холдинг» є виправданим та не суперечить чинному законодавству, а самі первинні документи були в наявності у бухгалтерії товариства.

В поясненнях, наданих керуючою супермаркету, що перевірявся, а також в запереченнях позивача на акт перевірки про дана обставина була зазначена. Крім того, копії первинних документів, були додані позивачем до заперечення на акт перевірки, до винесення оскаржуваного рішення, проте, безпідставно не були взяті податковим органом до уваги.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене, суд вважає, що фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм, встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а тому повинні застосовуватися з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Наявні у справі матеріали свідчать про те, що позивачем вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Крім того, в судове засідання позивачем представлено копії первинних документів, які підтверджують ведення обліку товарних запасів: копії видаткових накладних, реєстрів по приходу товарно-матеріальних цінностей, а також накладних переміщення товару у супермаркет за адресою: м. Луцьк, проспект Волі, 54.

За таких обставин суд вважає, що підстав для застосування до ТзОВ «ПАККО Холдинг» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) не було.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0002582206 від 26.04.2013 року.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 6249,36 грн. - протиправним.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 114,70, сплачений згідно платіжного доручення №32768 від 05.06.2013 року.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби №0002582206 від 26.04.2013 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 6249,36 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 липня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський