Ухвала суду № 32426312, 08.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/7496/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Стельмашової Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області звернувся 01.07.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 1142,86 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року даний адміністративний позов задоволений. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2, який проживає за адресою: 53200, АДРЕСА_1, на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 17/1, р/р 256093011488 ВОБ 7898, ОКПО 21930536, МФО 306287) недоїмку зі сплати страхових внесків в сумі 1142,86 грн. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідачем отримано вимогу про сплату боргу на суму 1160,86грн., однак в порушення абз. 3 ч. 3 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, вказану суму не сплатив.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким закрити провадження по справі. Зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи. Посилається на те, що нараховані органами ПФУ суми фінансових санкцій, згідно абз. 2 ч. 15 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.

В судове засідання сторони не з`явилися, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином. На підставі ст.41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем отримано 29.03.2011 року вимогу про сплату боргу від 29.03.2011 року № 139 на суму 1160,86грн. Однак в порушення абз. 3 ч. 3 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, вказану суму не сплатив.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції правильно застосовано до даних правовідносин норми Конституції України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» № №2461-\/І від 08.07.2010 року та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч.1. ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі п.6 ч.2 ст.17 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року страхувальник повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей даних фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

ЗУ «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» №2461-\/І від 08.07.2010 року та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду.

17.07.2010 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №2461--\/І від 08.07.2010 року. До введення в дію вказаних законів доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року ЗУ «Про «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №2461-\/І від 08.07.2010 року встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України №1058.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є квартал.

Згідно ч.2 ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-\/І від 09.07.2003 року суми страхових внесків своєчасно не нараховані, або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1142,86 грн. підлягає задоволенню.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак