Постанова № 32425292, 09.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р.

справа № 0870/12424/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі №0870/12424/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення бюджетної заборгованості ,-

в с т а н о в и В :

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» звернулося до суду з позовом, в якому просило, визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС щодо ненадання до Управління Державного казначейства України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 1 474 866 грн. ПДВ; стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1 474 866 грн. та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Позов обґрунтований тим, що достовірність нарахування ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, відповідно до декларації з ПДВ за березень 2011 року підтверджується постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 у справі №2а-0870/5102/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012р. Позивач вказував на те, що закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення пов'язується саме із набранням законної сили рішенням суду першої інстанції за наслідками апеляційного провадження та винесенням судом апеляційної інстанції постанови або ухвали, які набирають законної сили з моменту їх проголошення. На момент звернення позивача із позовом зазначена до відшкодування сума ПДВ підприємству не відшкодована. Таким чином, безпідставне невиконання СДПІ свого обов'язку щодо надання висновку на відшкодування 1 474 866 грн. є незаконним та таким, що порушує право позивача на своєчасне повернення з бюджету сплачених сум ПДВ.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що з прийняттям судом апеляційної інстанції рішення процедура судового оскарження не закінчується, у зв’язку з чим сума заявлена до бюджетного відшкодування не набула статусу бюджетної заборгованості.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції приймаючи рішення, вибірково застосував норми права, які не визначають момент закінчення процедури судового оскарження у розумінні Податкового кодексу України. На думку заявника апеляційної скарги, оскільки рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, то саме з цього часу у ДПІ виникає обов’язок, у п’ятиденний строк, подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню. При цьому, факт оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, не має правового значення для вирішення справи, оскільки подання касаційної скарги не зупиняє виконання судового рішення.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів) проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2011 по 28.02.2011 р., за результатами якої складений Акт №284/08-01/00186536 від 06.06.2011 року.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог: пп.14.1.18, пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 №244, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.07.2005 №770/11050, в результаті чого ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за березень 2011 року на загальну суму ПДВ - 1 474 866 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000250801 від 20.06.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1 474 866 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн..

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене Публічним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» в судовому порядку. За результатами розгляду справи, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 у справі №2а-0870/5102/11, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000250801 від 20.06.2011 року.

Не підтвердження податковим органом, враховуючи наявність судового рішення, яке набрало законної сили, заявленої суми до бюджетного відшкодування, що фактично позбавило підприємство право на бюджетне відшкодування, стало підставою для звернення позивачем з відповідним позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визначення часу, з якого у ДПІ виникає обов’язок подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Сторони погоджувалися, що за загальним правилом, встановленим п.200.15 ст.200 ПК України, після закінчення процедури адміністративного чи судового оскарження орган державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому, позиція позивача полягала у тому, що перебіг п’ятиденного строку починається з дня отримання ДПІ рішення суду апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту проголошення, а тому є обов’язковим до виконання.

У свою чергу, ДПІ наполягає на тому, що з прийняттям рішення судом апеляційної інстанції процедура судового оскарження не закінчується. У спірному випадку постанову суду апеляційної інстанції оскарженого в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. У зв’язку з чим, процедура судового оскарження буде вважатися закінченою з дня ухвалення рішення Вищим адміністративним судом України або, у випадках передбачених законом, рішення Верховним Судом України.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Отже, вказаними нормами права, зокрема, визначено час набуття статусу бюджетної заборгованості суми, заявленою до бюджетного відшкодування. У тому числі, такий статус сума, заявлена до бюджетного відшкодування, набуває після закінчення процедури судового оскарження.

В той же час, Податковим кодексом України не визначено час (подію), з якими б законодавець пов’язував закінчення процедури судового оскарження у правовідносинах щодо бюджетного відшкодування.

На думку колегії суддів, при вирішенні спірних правовідносин слід виходити з конституційного принципу обов’язковості виконання судових рішень (ст..124 Конституції України).

Відповідно до ст..255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ч.3 ст.254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, з огляду на загальні принципи набрання судовим рішенням законної сили, колегія суддів вважає, що набрання судовим рішенням законної сили, яке є обов’язковим до виконання, обумовлює виникнення у податкового органу обов’язку подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Крім цього, у спірних правовідносинах колегія суддів вважає за можливе застосувати аналогію закону (ч.7 ст.9 КАС України) з огляду на наступне.

Як зазначено вище, Податковим кодексом України не визначено час (подію), з якими б законодавець пов’язував закінчення процедури судового оскарження саме у правовідносинах щодо бюджетного відшкодування.

В той же час, Податковий кодекс України визначає загальні принципи узгодження грошових зобов’язань, визначених контролюючим органом. Так, відповідно із п.56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовуються повідомлення-рішення органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, вказані норми права свідчать про те, що законодавець пов’язує виникнення тих чи інших юридично значимих фактів з набранням судовим рішенням законної сили. При цьому, як зазначено вище, рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновок суду першої інстанції, що з прийняттям рішення судом апеляційної інстанції, сума заявлена до бюджетного відшкодування не набуває статусу бюджетної заборгованості.

Відповідач не заперечував, що з огляду на оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанції у справі №2а-0870/5102/11 у касаційному порядку, ним не було вчинено дій щодо направлення органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, колегія суддів вважає встановленим факт не виконання відповідачем обов’язку, передбаченого п.200.15 ст.200 ПК України, що фактично позбавляє позивача право на бюджетне відшкодування.

З цих підстав, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС по ненаданню до Управління Державного казначейства України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 1 474 866 грн. ПДВ та стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1 474 866 грн.

При цьому, суд виходить з того, що правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов’язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із вимогами Податкового кодексу України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем, пеню розраховано у сумі 138 005,12грн. за період з 27.06.2012р. по 09.07.2013р.

Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, вказаною нормою права визначено, зокрема, період розрахунку пені, останнім днем якого є день погашення бюджетної заборгованості. День ухвалення судом рішення (09.07.2013р. – дата по яку розраховано пеню) не є днем погашення бюджетної заборгованості, у зв’язку з чим такий розрахунок пені не можливо визнати обґрунтованим.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.203, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі №0870/12424/12 – скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС щодо ненадання до Управління Державного казначейства України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 1 474 866 грн. ПДВ – визнати протиправною.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1 474 866 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 10.07.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк