Ухвала суду № 32425264, 25.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р.

справа № 811/266/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі №811/266/13-а за позовом приватного підприємства "Титан - Кір" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и В :

Приватне підприємство «Титан – Кір» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0001320225 та №0001310225 від 09.10.2012 року, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі та суму грошового зобов'язання з ПДВ. В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, посилався на необґрунтовані висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладеного правочину з ТОВ «Хімагроцентр 2000» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовані оскаржені податкові повідомлення-рішення. Постанова суду мотивована не доведеністю відповідачем висновків, які зроблені в акті перевірки, щодо нікчемності укладеного правочину, внаслідок чого відповідні витрати і податковий кредит слід вважати такими, що сформовані позивачем правомірно.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне з’ясування судом обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками, які зробленими в акті перевірки та які, на думку ОДПІ, свідчать про нікчемність укладеного правочину між позивачем та ТОВ «Хімагроцентр 2000», що свідчить про безпідставність визначення позивачем витрат та формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Хімагроцентр 2000».

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «Титан – Кір» з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Хімагроцентр 2000» за період з 01.03.2010 року по 30.11.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.09.2012 р. №126/22-5/33316657, в якому зроблено висновок про порушення підприємством:

- п.5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього у сумі 154029 грн., у тому числі за IV квартал 2010 р. в сумі 154029 грн.

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 123223 грн., в тому числі за жовтень 2010 року - 10856 грн., за листопад 2010 року 112367 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді, між ПП «Титан - Кір» (Покупець) та ТОВ «Хімагроцентр 2000» (Продавець) укладено договір поставки від 15.10.2010 р. №15/10/10-2. Згідно з умовами договору Продавець зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплати товар - насіння соняшника врожаю 2010 р.

Вказана угода, на думку податкового органу, укладена без мети настання реальних наслідків, які передбачені цими договорами. У зв’язку з цим ДПІ вказує на те, що угода є нікчемною, нікчемним правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Висновки про нікчемність укладеної угоди зроблені ДПІ з огляду на результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Хімагроцентр 2000», які оформлено актом від 15.04.2011 року №1336/23-10/36927668 «Про результати проведеної невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Хімагроцентр 2000», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2010 року по 30.11.2010 р.». У вказаному акті зазначено, що у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення підприємницької діяльності; підприємство не подає звіти, за юридичною адресою не знаходиться. Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №196 від 09.02.2011р., проведеною науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, підписи на первинних документах (податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ «Хімагроцентр 2000») виконані різними особами.

З цих підстав, в акті перевірки ПП «Титан-Кір», з посиланням на ст..203, 215, 218 ЦК України, ДПІ зроблено висновок, що угода між ПП «Титан-Кір» та ТОВ «Хімагроцентр 2000» укладена без мети реального настання передбачених договором наслідків та є нікчемною, що свідчить про порушення ПП «Титан-Кір» вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім цього, ДПІ в акті перевірки вказано на те, що в порушення п.44.1, п.44.6 ст.44 ПК України, ПП «Титан-Кір» не надано документів, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: форми «Р» від 09 жовтня 2012 року №0001310225, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 154029 грн., із них: за основним платежем 123223 грн., із застосуванням (фінансових) санкцій у розмірі 30806 грн.; №0001320225, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 192536 грн., із них: за основним платежем 154029 грн., із застосуванням (фінансових) санкцій у розмірі 38507 грн..

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість». Відповідачем не доведено підстав для збільшення грошових зобов’язань, які зазначено в акті перевірки. При цьому, такі висновки суду, зокрема, обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не скористався своїми повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України та достовірно знаючи, що у позивача вилучені усі первинні документи, у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Хімагроцентр 2000», не витребував їх у Слідчого відділу ДПС у Кіровоградській області з метою об’єктивного дослідження господарських взаємовідносин між вказаними сторонами.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Титна-Кір» за наслідками якої складено акт, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, документальна перевірка проводиться на підставі, у тому числі, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит ОДПІ (а.с.60), позивач повідомив про неможливість надання первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Хімагроцентр 2000», у зв’язку з їх вилученням слідчим ОВС СВ ДПС у Кіровоградській області (а.с.61), що підтверджується протоколом обшуку від 06.06.2012р. (а.с.20).

Не дивлячись на вказані обставини, ОДПІ не вжила жодних заходів щодо дослідження вказаних документів та в акті перевірки зробила безпідставний висновок про порушення підприємством вимог п.44.1, п.44.6 ст.44 ПК України, ПП «Титан-Кір», а саме не надання документів, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності.

Встановивши такі обставини, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що відповідач протиправно не скористався своїми повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України та достовірно знаючи, що у позивача вилучені усі первинні документи, у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Хімагроцентр 2000», не витребував їх у Слідчого відділу ДПС у Кіровоградській області з метою об’єктивного дослідження господарських взаємовідносин між вказаними сторонами.

Вказані обставини свідчать про те, що документальну перевірку ОДПІ проведено не у спосіб, що передбачений пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, а зроблені в акті перевірки висновки не можуть бути визнані обґрунтованими, з огляду на не дослідження контролюючим органом жодних первинних документів по взаємовідносинам ПП «Титан-Кір» з ТОВ «Хімагроцентр 2000».

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковим органом взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ «Хімагроцентр 2000». Висновки про заниження позивачем податкових зобов’язань зроблені лише з огляду на фінансово-господарську діяльність постачальника позивача, яка, на думку податкової служби, свідчить про нікчемність укладеного договору.

Між тим, зробивши висновки про нікчемність укладеного правочину податковий орган не врахував наступного.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено об’єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність у постачальника основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів, що на думку ДПІ, унеможливлює здійснення господарської діяльності, відсутність постачальника за юридичною адресою та не подання ним звітності, а також інші можливі порушення, які допущені ним, не є тими ознаками, які характеризують правочин нікчемним.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов’язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочинів, які укладено між позивачем та ТОВ «Хімагроцентр 2000», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Хімагроцентр 2000» укладено договір поставки. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договори укладені у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямовані на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім цього, як вбачається з Акту перевірки, нікчемність укладеного правочину податковий орган пов’язує з тим, що сторонами укладено угоду, яка не спрямована на настання реальних наслідків, що такою угодою обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст..234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказаний договір визнано судом недійсним, відповідачем суду не надано.

Таким чином, акт перевірки, на висновках якого ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б стати підставою для збільшення контролюючим органом податкових зобов’язань.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем правомірності підстав збільшення спірних сум грошових зобов’язань.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі №811/266/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 01.07.2013 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк