Ухвала суду № 32425111, 09.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. справа № 804/61/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі №804/61/13-а за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області про визнання рішення та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати рішення та дії прокурора з відмови в наданні матеріалів перевірки, проведеної у порядку застосування Закону України «Про звернення громадян» протиправними, зобов'язати прокурора ознайомити його з матеріалами перевірки заяви від 18.10.2012р. на виконання ст.18 Закону України «Про звернення громадян» негайно, ухвалити відповідне рішення про його негайне виконання, визнати відсутність повноважень у прокурора щодо скасування права заявника на ознайомлення, передбаченого ст.18 Закону України «Про звернення громадян» та ст.ст.221,317 КПК України.

У своїх додаткових поясненнях (а.с.36-39), позивач заявив клопотання про відшкодування матеріальної шкоди, що пов'язана з судовими витратами у сумі:34грн. 41коп. (судовий збір) та 05грн.00коп. (комісія банку), а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 20% від МЗП, що діє на день фактичної сплати шкоди.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 18.10.2012р. він звернувся до Новомосковського міжрайонного прокурора із заявою про ознайомлення з матеріалами перевірки, проведеної за його заявою про події корупційних порушень у ВДВС Новомосковського МРУЮ, проте відповідачем усно було відмовлено в ознайомленні з матеріалами перевірки, що і стало підставою для зверненням до суду за захистом свого права, передбаченого ст.18 Закону України «Про звернення громадян». Вважає, що своєю відмовою відповідач завдав йому та його сім'ї духовних та фізичних страждань, чим спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінив у 20% від МЗП.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, відповідно до вимог адміністративного позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд, фактично, не вирішив питання щодо встановлення факту існування самої події відкритої відмови. Також заявник апеляційної скарги посилається на те, що у своєму рішенні суд не зазначив, що позивач знаходився у прокуратурі не з 17.00 години 26.11.2012р., а з 13.00 години цього числа та звертався в цей період до заступника міжрайонного прокурора, який був зобов'язаний вирішити питання надання дозволу на ознайомлення за відсутністю вищого прокурора, але відмовив у вирішенні питання без правової аргументації відмови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.11.2012р. ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міжрайонного прокурора із заявою, в якій просив надати матеріали прокурорської перевірки за його заявою від 18.10.2012р. про корупційні правопорушення для ознайомлення (а.с.44). Вказана заява зареєстрована 26.11.2012р. за вх.№4970Є та згідно резолюції, передана до розгляду 26.11.2012р. о 17.20год.

03.01.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що у задоволенні заяви відповідач відмовив, чим скасував його право на ознайомлення з матеріалами перевірки, передбаченого ст.18 Закону України «Про звернення громадян».

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що 26.11.2012р. матеріали перевірки не могли бути надані, у зв'язку з закінченням робочого дня, а в наступному ОСОБА_1 правом на ознайомлення з матеріалами перевірки його заяви від 18.10.2012р. не скористався. Про можливість ознайомлення з матеріалами перевірки був повідомлений листами, які направлялися поштою на його адресу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Як зазначено вище, предметом спору у справі є правомірність відмови прокурора в ознайомлені позивача з матеріалами перевірки за його заявою від 18.10.2012р. про корупційні правопорушення.

Таким чином, для правильного вирішення справи, необхідною умовою є встановлення факту такої відмови, на яку посилається позивач, та чи відповідає вона вимогам чинного законодавства України.

Так, судом встановлено та сторонами не оспорюється, що за заявою позивача від 18.10.2012р. Новомосковським міжрайонним прокурором проведено перевірку, якою встановлені порушення, для вжиття заходів до усунення яких виконуючому обов'язки начальника державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області внесено подання.

26.11.2012р. ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міжрайонного прокурора із заявою, в якій просив надати матеріали прокурорської перевірки за його заявою від 18.10.2012р. про корупційні правопорушення для ознайомлення (а.с.44).

Як зазначає відповідач, отримана на особистому прийомі прокурором о 17.20год. 26.11.2012р. вищезазначена заява в цей же день була передана для реєстрації до канцелярії прокуратури та передачі виконавцю. Однак, у зв'язку з тим, що робочий час в цей день вже закінчувався (робочий час до 18.00год.), матеріали перевірки не могли бути надані для ознайомлення в день звернення.

При цьому, позиція позивача полягає в тому, що прокурором було позбавлено позивача права на ознайомлення з матеріалами справи.

Проте, вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відмови відповідача в ознайомленні ОСОБА_1 з матеріалами перевірки, якою було позбавлено позивача на право ознайомлення з матеріалами перевірки, передбаченого ст.18 Закону України «Про звернення громадян».

Більш того, матеріали справи свідчать про те, що відповідач намагався виконати вимоги заяви позивача від 26.11.2012р., про що свідчать листи за №1540с-12 від 07.12.2012р. та №75-288 вих/13 від 29.01.2013р., яким Новомосковська міжрайонна прокуратура повідомляла позивача про можливість ознайомлення з матеріалами перевірки в приміщенні прокуратури в зручний для позивача час (а.с.8,51).

Факт направлення даних листів підтверджується копією книги обліку вихідної кореспонденції за 2012р. (а.с.52-54) та копією реєстру поштових відправлень (а.с.55). При цьому, Законом України «Про звернення громадян» не передбачено обов'язок особи, що розглядає звернення, направляти відповідь на таке звернення рекомендованим листом з повідомленням.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що доводи адміністративного позову не підкріплені жодними належними та допустимими доказами на підтвердження факту порушення відповідачем норм Закону України «Про звернення громадян», зокрема, ст.18 даного Закону.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі №804/61/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 10.07.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк