Ухвала суду № 32425099, 02.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. справа № 1170/2а-2472/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року у справі №1170/2а-2472/12 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Кіровоградській області про скасування рішення, -

в с т а н о в и В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової України у Кіровоградській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1100552308-21 від 27.06.2012 року у розмірі 6800грн. за порушення вимог ст..15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Позов обґрунтований неправомірністю прийнятого рішення з огляду на не встановлений факт продажу алкогольних виробів неповнолітній особі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що факт порушення позивачем вимог ст..15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно з якою забороняється продаж алкогольних та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, є доведеним, у зв'язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій є правомірним.

Не погодившись з постановою суду, позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо встановленого факту реалізації алкогольних напоїв неповнолітній особі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що оперуповноваженими ВКМСД Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській област ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06.06.12 в ході проведення операції "Літо-2012" щодо відпрацювання торгівельних закладів на території м.Кіровограда з метою профілактики вживання алкогольних напоїв та виявлення фактів їх продажу неповнолітнім особам, встановлено факт реалізації продавцем кафе "Шахта» ОСОБА_1 слабоалкогольного напою "Шейк" неповнолітній особі - громадянину ОСОБА_4, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП України серії КД №0000104 від 06.06.12 (а.с. 30).

Комісія по розгляду справ про застосування фінансових санкцій РУДСАТ ДПС в області, розглянувши 25.06.07 вказані матеріали перевірки, дійшла до висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 06.06.12 здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями з порушенням вимог пункту 2

частини 1 статті 15 ст. Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (а.с. 106-107).

За наслідками розгляду матеріалів, які надійшли до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України в Кіровоградській області, відповідачем, на підставі ст..17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", прийнято рішення №1100552308-21 від 27.06.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 6 800грн.

Правомірність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення відповідачем прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Такі висновки суду ґрунтуються на доведеності порушення позивачем вимог ст..15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно з якою забороняється продаж алкогольних та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

З вказаними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст..15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно із ст..17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в редакції яка діяла на час виявлення правопорушення та прийняття спірного рішення, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800грн.

Відповідно до ст..5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою КМУ №790 від 02.06.2003р., підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як зазначено вище, підставою для прийняття оскарженого рішення стали матеріали, які складені співробітниками ВКМСД Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області щодо виявленого адміністративного правопорушення.

Суд першої інстанції вірно вказав на те, що факт продажу алкогольних виробів неповнолітній особі є доведеним і підтверджується як протоколом про адміністративне правопорушення, так і поясненнями неповнолітнього. Вік особи, якій було продано вказаний товар, підтверджується копією паспорта, яка долучена до матеріалів справи (а.с.32).

При цьому, суд першої інстанції, виконуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, допитав у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, який повідомив про те, що ним 06.06.2012р. у кафе «Шахта» придбано слабоалкогольний напій «Шейк». На виході з кафе до нього підійшли дві жінки, які представились працівниками міліції та зафіксували вказаний факт.

Оскільки. вказані показання свідка узгоджувались з його письмовими поясненнями, наданими 06.06.2012р., суд першої інстанції обгрунтовано вказав про те, що такі показання свідка є доказами, які підтверджують обставини, що стали підставою для прийняття спірного рішення.

Крім цього, з метою всебічного з'ясування обставин справи, судом першої інстанції допитано в якості свідків працівників міліції - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, осіб якими було зафіксовано факт реалізації алкогольних напоїв неповнолітній особі. Вказані особи надали пояснення щодо обставин встановлення порушення вимог ст..15-3 Закону, тим самим підтвердивши об'єктивність матеріалів перевірки, що стали підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, з огляду на позицію позивача. яка полягала у тому, що алкогольний напій було реалізовано не неповнолітньому, а іншій особі, віком приблизно 25-30 років, яка в подальшому цей напій передала неповнолітньому, надав належну правову оцінку тим доказам, які на думку позивача підтверджують цей факт. Так, в якості свідків, за клопотанням позивача, були допитані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Суд першої інстанції. відносно показань свідка ОСОБА_5, зазначив про те, що його свідчення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать показанням свідкам ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які вказали на відсутність цієї особи у кафе під час реалізації алкогольного напою. Відносно показань свідка ОСОБА_6 суд першої інстанції зазначив, що вони не можуть бути визнані об'єктивними, з огляду на те, що позивач та свідок знайомі, позивач орендує приміщення кафе у ОСОБА_6

Встановивши таким чином обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність порушення позивачем вимог ст..15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки такі обставини підтверджуються доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями свідків, постановою про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, які у своїй сукупності, дають змогу стверджувати про встановлений факт продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. Доводи апеляційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, які досліджено судом першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі. за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Отже, надання оцінки доказам є прерогативою суду, який їх безпосередньо досліджує. Позивачем не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень, які б свідчили про необ'єктивність оцінки судом першої інстанції зібраних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі №1170/2а-2472/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 03.07.2013 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк