Постанова № 32424538, 16.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5845/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Реле» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Реле» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Науково-виробнича фірма «Реле» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Науково-виробнича фірма «Реле» за перше півріччя 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт камеральної перевірки № 2274/15-127/19124549 від 20 листопада 2012 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, щодо невірного визначення витрат, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення за перше півріччя 2012 року, а саме те, що позивачем в перевіряємому періоді свідомо здійснювалася діяльність не направлена на отримання прибутку, та позивач обізнано з метою уникнення сплати податку на прибуток в перевіряємому та наступних податкових періодах декларував збиткову діяльність, чим відповідно завдав шкоди Державному бюджету.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року № 0105251510, яким ТОВ «Науково-виробнича фірма «Реле» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 583 311, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 466 649, 00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) - 116 662, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 75 ПК України - органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1 статті 76 ПК України - камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток встановлений, зокрема, Листом Державної податкової адміністрації України № 11920/7/15-0217 від 27 квітня 2011 року «Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємств».

Додаток до цього листа містить вимоги щодо порядку заповнення податковим органом, зокрема, п. 2 акту перевірки - «Порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток».

Так, у п. 2 акту перевірки орган, що провів перевірку, повинен зазначити «стислий опис помилок, допущених при визначенні податкового зобов'язання, з обов'язковим посиланням на статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», або статті Податкового кодексу України після набрання чинності розділу III цього Кодексу та інших нормативно-правових актів».

Проте всупереч зазначеним вимогам, податковий орган не зазначив в акті перевірки фактичного опису помилок, які допустив позивач при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Між тим, без фактичного обґрунтування вчинених порушень, відповідач у висновку до акту перевірки вказав, що платником занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 466 649, 00 грн.

Зважаючи на це, акт перевірки є необґрунтованим, оскільки не визначає, в чому зміст тих порушень, які були допущені ТОВ «Науково-виробнича фірма «Реле» при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, і суперечить встановленому порядку оформлення результатів камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НВФ «Реле» в декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року у рядку 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03)» задекларовано показник у розмірі 17 700 690, 00 грн., у рядку 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» задекларовано показник у розмірі 10 700 111, 00 грн., у рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» задекларовано показник у розмірі 12 922 250, 00 грн., у рядку 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05 + рядок 06)» задекларовано показник у розмірі 16 837 995, 00 грн., у рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+, -)» задекларовано показник у розмірі 862 695, 00 грн., у рядку 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09» задекларовано показник у розмірі 181 166, 00 грн.

Згідно з п. 138.1 статті 138 ПК України - витрати операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Відповідно до вимог п. 138.4 статті 138 ПК України - витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Як зазначалось вище, податковий орган без належного обґрунтування зменшив суму задекларованих позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 2 222 139, 00 грн., таким чином прирівнявши суму задекларованої собівартості придбаних та реалізованих товарів до суми задекларованих доходів від операційної діяльності у розмірі 10 700 111, 00 грн.

Колегія суддів вважає, що такі дії відповідача є неправомірними і необґрунтованими, оскільки п. 138.4 статті 138 ПК України, на порушення якого вказує відповідач, не містить вимог стосовно того, що сума доходів від операційної діяльності повинна дорівнювати розміру собівартості придбаних та реалізованих товарів.

Таким чином, податковим органом неправомірно було зменшено розмір собівартості придбаних та реалізованих товарів на суму 2 222 139, 00 грн., про цьому відповідач не досліджував суть господарських операцій позивача, що здійснювалися ним у період, що перевірявся, - у першому півріччі 2012 року, та не вивчав відповідну первинну документацію.

З огляду на необґрунтованість зазначених висновків акту податкової перевірки, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0105251510 від 12 грудня 2012 року було прийняте з порушенням податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Отже, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Реле» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Реле» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби 12 грудня 2012 року № 0105251510.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.