Ухвала суду № 32424531, 23.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. справа № 1170/2а-761/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 20 квітня 2012 року

у справі № 1170/2а-761/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ТД «Україна Промресурс»,

вул. Леніна, 94, м. Світловодськ, 27500;

до відповідача Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції,

вул. Леніна, 14, м. Світловодськ, 27500;

про скасування актів, -

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Україна Промресурс» подано позов до Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000312300 та 0000292300.

Кіровоградський окружний адміністративний суд (суддя Сагун А.В.) своєю постановою від 20 квітня 2012 року позов задовольнив частково.

Скасував податкові повідомлення-рішення:

№ 0000312300 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1.124.059,45 грн. за основним платежем та 89.670,15 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0000292300 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 272.893,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова суду мотивована тим, що жодних умовностей відносно формування валових витрат (податкового кредиту) виключно за господарськими операціями, внаслідок яких отриманий прибуток, законодавцем не встановлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Світловодська об'єднана Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що підприємством протягом перевіреного періоду завищено суму валових витрат, які не підтверджені на момент перевірки розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Крім того, перевіркою встановлено перевищення затверджених норм використання матеріалів у калькуляціях на виробництво готової продукції. Тобто, матеріали підприємством використано не у господарській діяльності.

Суми податку на додану вартість, відповідно, сплачені у складі вартості сировини, придбання якої знаходиться поза межами господарської діяльності, не включається до складу податкового кредиту.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи: Уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою «ТД «Україна Промресурс», код за ЄДРПОУ 37074036, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.05.2010р. по 30.09.2011р.

За результатами перевірки складений Акт № 40/2300/37074036 від 30 січня 2012 року.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення:

підпункту 4.1.3 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, пункту 5.9 статті 5, підпункту 5.2.10 пункту 5.2, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР); підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України;

пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі Акта перевірки керівником Державної податкової інспекції 22 лютого 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000312300 та 0000292300.

Товариству з обмеженою «ТД «Україна Промресурс»:

визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3011021000 - податок на прибуток, у розмірі 2.107.768,00 грн. за основним платежем, та 192.569,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010100 - податок на додану вартість, у розмірі 272.893,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Кіровоградський окружний адміністративний суд скасував податкові повідомлення-рішення:

№ 0000312300 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1.124.059,45 грн. за основним платежем;

№ 0000292300 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 272.893,00 грн. за основним платежем.

Сума податкового зобов'язання з податку на прибуток має наступні складові:

3.514.876,01 грн. вартості матеріалів понад норму використання у калькуляціях на виробництво готової продукції - за позицією фахівців контролюючого органу безоплатно отримані; (нарахування ПДВ відсутнє);

1.364.464,00 грн. - за позицією фахівців контролюючого органу, реалізація Позивачем окремої продукції за ціною, нижчою собівартості, не є господарською діяльністю; отже, підприємством необґрунтовано віднесено до складу валових витрати на придбання матеріалів, які не вважаються пов'язаними з веденням господарської діяльності.

Звідси, висновок про завищення суми податкового кредиту з витрат, які не вважаються пов'язаними з веденням господарської діяльності.

В той же час, під нормою витрат матеріальних ресурсів розуміють гранично допустиму величину сировини, матеріалів, яка може бути витрачена для випуску одиниці продукції.

Норми витрат матеріальних ресурсів розробляються, як правило, самими підприємствами. У деяких випадках на замовлення підприємств ці норми можуть розроблятись галузевими науково-дослідними організаціями.

Проте, негативні відхилення прямих затрат слід аналізувати і з позицій дотримання технологічних процесів.

В будь-якому випадку, висновок про безоплатне отримання складових матеріалів є неправильним.

Щодо витрат, які не вважаються пов'язаними з веденням господарської діяльності.

Підставою для висновку про завищення валових витрат (а також про завищення податкового кредиту в цій частині) став висновок фахівців контролюючого органу про не пов'язаність понаднормативних витрат з господарською діяльністю.

В той же час, категорія «господарська діяльність» не є суто економічною категорією.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Терміни, що використовуються в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 N 87, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 397/3690, мають таке значення:

«Витрати» - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

«Доходи» - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

«Прибуток» - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Отже, виходячи з цих визначень, поняття «доходи» не є тотожним поняттю «прибуток».

А наявність збитків не є підтвердженням відсутності «доходу».

Таким чином, обмеження щодо пов'язаності витрат з отриманням прибутку, втрачають актуальність.

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням сировини, на підставі належно оформлених податкових накладних. Придбана сировина в подальшому була використана в господарській діяльності підприємства, а саме для виготовлення продукції, яка у подальшому була реалізована іншим суб'єктам господарювання з отриманням виручки від такої реалізації.

Відсутність прибутку від конкретної окремої господарської операції не свідчить про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не вбачається. В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Слід зауважити, що найпоширеніше визначення конкурентоспроможності товару з допомогою двох його найсуттєвіших ринкових характеристик (якості й ціни) не цілком ураховує суто маркетингові чинники, які здебільшого не підлягають формалізації та математичному розрахунку.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року у справі № 1170/2а-761/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко