Постанова № 32424502, 08.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3359/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Рябкова Р.Л..,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рти-Полтава" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рти-Полтава" (далі- позивач, ТОВ "Рти-Полтава") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі- відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000512312, № 0000502312 від 07.05.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на прибуток у розмірі 3712,00грн, заниження податку на додану вартість у розмірі 5353,00 грн, оскільки господарські операції з купівлі у ТОВ "Ферріт-Д" товару підтверджується первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на акт перевірки ТОВ "Ферріт-Д" № 7210/224/36441206 від 21.12.2012, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Ферріт-Д" статті 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, послуг.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.02.2013 ДПІ у м.Полтаві направлено на адресу позивача запит 2164/10/22.1-21 з посиланням на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо надання пояснення та документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Ферріт-Д" за жовтень, листопад 2012 року (а.с. 236 Т.1).

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Аналіз цих норм вказує на те, що орган Державної податкової служби при оформленні та надісланні обов'язкового письмового запиту суб'єкту господарювання має зазначати, зокрема, підстави для надання відповідної інформації, вичерпний перелік яких встановлено законом.

При дослідженні змісту надісланого запиту від 06.02.2013 судом встановлено, що останній містить вимогу щодо надання пояснень та документів на підтвердження взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ "Ферріт-Д", натомість у ньому відсутні жодні посилання на підставу надання такої інформації платником податків.

Частиною 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відтак, запит ДПІ у м.Полтаві від 06.02.2013 не мав для позивача обов'язкового характеру у зв'язку з порушенням відповідачем вимог чинного законодавства щодо його змісту, хоча 18.02.2013 ТОВ "Рти-Полтава" направлено відповідачеві відповідь та копії документів (а.с.238-239 Т.1).

Відповідно до частини 1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За приписами вказаних норм, при встановленні судом того, що запит ДПІ у м.Полтаві від 06.02.2013 обов'язкового характеру для позивача не мав, 18.02.2013 ТОВ "Рти-Полтава" направило відповідачеві відповідь та копії документів, підстави для проведення перевірки позивача були відсутні.

Разом з тим, ДПІ у м.Полтаві з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ № 1000 від 08.04.2013 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рти-Полтава" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ферріт-Д" (а.с. 72).

З 11.04.2013 по 17.04.2013 ДПІ у м.Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Рти-Полтава" з питань взаємовідносин з ТОВ "Ферріт-Д" за жовтень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 2175/22.1-1/37306490 від 18.04.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем приписів пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 5353,00 грн, пунктів 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 3712,00 грн.

На підставі акту перевірки № 2175/22.1-1/37306490 від 18.04.2013 ДПІ у м.Полтаві винесено:

податкове повідомлення-рішення №0000502312 від 07.05.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток к розмірі 5568,00 грн, у тому числі 3712,00 грн - за основним платежем, 1856,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 0000512312 від 07.05.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8029,50 грн, у тому числі 5353,00 грн - за основним платежем, 2676,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкові-повідомлення-рішення-без змін.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд крім вищезазначеного також виходить з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Ферріт-Д" укладено договір поставки продукції виробничо-технічного призначення № 011012 від 01.10.2012, відповідно до якого ТОВ "Ферріт-Д" зобов'язувався поставити продукцію виробничо-технічного призначення, а ТОВ "Рти-Полтава"- прийняти та оплатити товар (а.с.27 Т1).

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від ТОВ "Ферріт-Д" товар, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних, податкових накладних (а.с.28-31 Т.1).

З матеріалів справи суд вбачає, що оплата за отриманий товар здійснена 05.03.2013 та 10.04.2013 на користь ТОВ Спільне Українсько-Російське підприємством "Вектор-М", оскільки 18.02.2013 між ТОВ "Ферріт-Д"" та ТОВ Спільне Українсько-Російське підприємством "Вектор-М" укладено договір відступлення права вимоги (цесії), згідно з яким ТОВ Спільне Українсько-Російське підприємством "Вектор-М" набуло права погашення боргу згідно з договором № 011012 від 01.10.2012 (а.с.196 Т.1), що також підтверджується звітом операцій по рахунку ТОВ "Рти-Полтава" (а.с.231-233 Т.1).

Доводи представника відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.1 договору від 01.10.2012 поставка товару здійснюється поставщиком на умовах СРТ-склад покупця, тобто "перевезення сплачене до" - продавець сплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення.

У зв'язку з цим перевезення товару здійснювалося за рахунок ТОВ "Ферріт-Д" без надання копій товарно-транспортних документів.

Представник позивача пояснив, що придбаний товар зберігався на складі вул.Овочева, 7а, м.Полтава, яким позивач користується на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 01.01.2012, від 20.09.2010 (а.с.223-230).

Матеріалами справи підтверджується, що придбана у ТОВ "Ферріт-Д" продукція виробничо-технічного призначення в подальшому реалізована контрагентам позивача (а.с. 58 - 117 Т.1).

Судом встановлено, що операції з придбання товару у ТОВ "Ферріт-Д" та подальшої реалізації його реалізації відображені у бухгалтерському обліку (а.с. 240-250 Т.1, 1-29 Т.2).

Різновид придбаних позивачем у ТОВ "Ферріт-Д" товарів та їх подальша реалізація відповідає видам діяльності за КВЕД: оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі.

Відповідно до пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктами 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В ході судового розгляду не встановлено порушення позивачем вказаних правових норм при обліку господарських операцій з ТОВ "Ферріт-Д". Матеріалами справи підтверджено реальність поставки товарів від ТОВ "Ферріт-Д"", проведення подальшої реалізації, а тому суд вважає доведеним факт правомірного відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару у ТОВ "Ферріт-Д" та невірного донарахування відповідачем податку на прибуток.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за жовтень 2012 року року сум податку на додану вартість у загальному розмірі 3712,00 грн здійснено ТОВ "Рти-Полтава" на підставі виписаних ТОВ "Ферріт-Д" податкових накладних. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Ферріт-Д" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 3712,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Вимоги вказаних норм Порядку відповідачем не дотримані. Викладення в актах перевірки № 2175/22.1-1/37306490 від 18.04.2013 допущених ТОВ "Рти-Полтава" порушень приписів Податкового кодексу України проведено ревізором без посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Зауважень щодо оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем проведено оприбуткування придбаних у ТОВ "Ферріт-Д" товарів, та правильності відображення господарської операції в бухгалтерському обліку акт перевірки не містить.

Єдиною підставою для висновку перевіряючого щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України є акт проведеної ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська перевірки ТОВ "Ферріт-Д" № 7210/224/36441206 від 21.12.2012, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Ферріт-Д" статті 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, послуг.

Проте висновки Кременчуцької ОДПІ, які ґрунтуються виключно на акті перевірки іншої інспекції, є необгрунтованими, оскільки встановлення фактів ухилення контрагентом від сплати податкових зобов'язань не може впливати на результати діяльності позивача та бути підставою для його притягнення до відповідальності, адже статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень здійснено без урахування приписів вказаних правових норм та практики Європейського Суду з прав людини.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують фактичні обставини.

Також, судом з'ясовано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013, залишеною в частині без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2013, визнано протиправними дії ДПІ у Бабішківському районі м.Дніпропетровська щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7210/224/36441206 від 21.12.2012, щодо документального підтверження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Будівництво та комплектації" (код ЄДРПОУ 36274510) за листопад 2011 року, ТОВ "Інфотерм" ( код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ "Олімп" (код ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ТОВ "ПАСІФІК" ( код ЄДРПОУ 31684491) за вересень 2011 року, БПП "Сура" ( код ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ "Кафепродакшн" (код ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, ПП "СВ "Гермес" (код ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" (код ЄДРПОУ 37237904) за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку, висновків про визнання відсутності у ТОВ "Ферріт-Д" об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з грудня 2011 по жовтень 2012 року. Визнано протиправними дії ДПІ у Бабішківському районі м.Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Ферріт-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) за період з грудня 2011 по жовтень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7210/224/36441206 від 21.12.2012.

Отже доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваних податкових рішень, не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірні податкові повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000512312, № 0000502312 від 07.05.2013.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України в особі ДПІ у м.Полтаві на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 135,98 грн, сплачені відповідно до платіжного доручення № 3675 від 07.06.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рти-Полтава" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0000512312, № 0000502312 від 07 травня 2013 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рти-Полтава" витрати у вигляді судового збору у розмірі 135 гривень 98 копійок, сплачені відповідно до платіжного доручення № 3675 від 07 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15 липня 2013 року.

Суддя С.М. Серга