Постанова № 32422847, 11.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року № 813/3278/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Іваськевич С.В.

за участю:

представника позивача - Лапіди О.В.

представника відповідача - Коня А.В.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановив:

Приватне акціонерне товариство «Західно-Український Консорціум» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 05.02.2013 року №0000052200 в частині нарахування пені по Контракту № 1 від 16.02.2012 року з IBL Logistic s.r.o. (Словаччина) на суму пені 684 993,35 грн. та по Контракту № MSU/ZUK-04/08 від 05.02.2008 року з «MMK Steel Trade AG» (Швейцарія) на суму пені 17 007,18 грн..

25 квітня 2013 року, через канцелярію суду, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої змінив позовні вимоги та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 року № 0000052200 повністю.

08.05.2013 року в судовому засіданні позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої змінив позовні вимоги та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 року № 0000052200 в частині нарахування пені по Контракту № 1 від 16.02.2012 року з IBL Logistic s.r.o. (Словаччина) на суму пені 684 993,35 грн. та по Контракту № MSU/ZUK-04/08 від 05.02.2008 року з «MMK Steel Trade AG» (Швейцарія) на суму пені 17 007,18 грн.

Суд приймає до уваги обидві заяви про зміну позовних вимог та враховує, що зміст позовних вимог згідно останньої заяви про уточнення позовних вимог, повністю ідентичний змісту позовних вимог, заявлених позивачем при звернені до суду з позовом.

За таких обставин суд розглядає вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013 року № 000052200 в частині нарахування пені по Контракту № 1 від 16.02.2012 року з IBL Logistic s.r.o. (Словаччина) на суму пені 684 993,35 грн. та по Контракту № MSU/ZUK-04/08 від 05.02.2008 року з «MMK Steel Trade AG» (Швейцарія) на суму пені 17 007,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 року №000052200 підлягає частковому скасуванню, оскільки чинним законодавством не заборонено припинення зобов'язань однієї зі сторін зовнішньоекономічного контракту шляхом уступки нею права вимоги за договором іншому учаснику господарських відносин, а відтак з моменту укладення Договору про відступлення права вимоги, на підставі ст. 512 ЦК України, ПрАТ «Західно-Український Консорціум» (первісний кредитор) вибув із суб'єктного складу первісного контракту, а право вимоги на повернення 247460,00 ЄВРО перейшло до нового кредитора. З цієї ж дати ПрАТ «Західно - Український Консорціум» перестав бути кредитором IBL Logistic s.r.o. на суму 247460,00 ЄВРО. Вказані грошові кошти, до настання граничного строку повернення валютної виручки, надійшли як оплата по Контракту № 1 від 16.02.2012, укладеному між ПрАТ «Західно -Український Консорціум» (Україна) та IBL Logistic s.r.o. (Словаччина) на підставі Договору про відступлення права вимоги №01-09/12-03-05 від 01.09.2012, укладеному між ПрАТ «Західно - Український Консорціум» (Україна) та ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта» (Україна). Крім того, товар оплачений позивачем 04.05.2012 року в сумі 9211,08 доларів США на користь "MMK Steel Trade AG" (Швейцарія) перетнув митний кордон України 19 жовтня 2010 року, що є моментом здійснення імпорту.

Позивач вважає неправомірними висновки, викладені в акті перевірки, щодо порушення ним вимог валютного законодавства по Контрактам з IBL Logistic s.r.o. та «MMK Steel Trade AG». Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях по справі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів викладених в заперечені на позов та додаткових поясненнях до заперечення проти позову. Зокрема, зазначив, що у разі укладання договору про уступку вимоги боргу між двома резидентами України права кредитора переходять до іншого резидента і у подальшому валютна виручка надійде не власнику експортованої продукції, а іншій особі, що суперечить вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Окрім цього, згідно позиції відповідача, п. 1.10. інструкції «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 24.03.1999 року № 136 встановлює, що експортна, імпортна операція може бути знята з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням. Щодо укладеного контракту між фірмою «MMK Steel Trade AG» № MSU/ZUK-04/08 від 05.02.2008р. та ПрАТ «Західно-Український консорціум», відповідач пояснив, що відповідно до пункту 3.3 розділу 3 інструкції «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі інформації про цю операцію в реєстрі митних декларацій (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»). На момент проведення перевірки, у позивача була відсутня митна декларація типу ІМ-40, про що зазначено в акті перевірки, що підтверджується й тим, що надана суду митна декларація типу ІМ-40 була оформлена після проведення перевірки, а саме після 16.01.2013 року. У разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків товару за імпортною операцією виникає порушення встановленого законодавством строку розрахунків. Відповідно до ст. 4 Закону України від 23.09.94р. № 185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 даного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Західно-український консорціум» з питань здійснення розрахунків по експортно-імпортних операціях з "Mockfold Enterprises LLP", "IBL Logistic S.R.O", "MMK Steel Trade AG", за результатами якої складено акт від 23.01.2013 року № 34/4/22-90/30583551. У вказаному акті перевірки встановлено порушення ПрАТ «Західно-Український Консорціум» статей 1, 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано пеню в сумі 702480,12 грн.

Згідно додатку №1 до акту перевірки від 23.01.2013 року відповідачем здійснено розрахунок нарахування пені по експортно-імпортних операціях на ПрАТ «Західно-Український Консорціум»: по експорту за Контрактом № 1601/1 від 16.01.2012 року з Mockfold Enterprises LLP (Великобританія) при граничному строку розрахунку 08.10.2012р. нараховано 479,58 грн. пені; по експорту за Контрактом № 1 від 16.02.2012 року з IBL Logistic s.r.o. (Словаччина) при граничному строку розрахунку 20.10.2012 року нараховано 684993,35 грн. пені; по імпорту за Контрактом № MSU/ZUK-04/08 від 05.02.2008 року з «MMK Steel Trade AG» (Швейцарія) нараховано 17007,18 грн. пені. Загальна сума нарахованої пені згідно додатку № 1 до акту перевірки від 23.01.2013 року дорівнює 702480,12 грн.

Позивачем не оскаржується нарахування пені по експорту за Контрактом № 1601/1 від 16.01.2012 року з Mockfold Enterprises LLP (Великобританія) в сумі 479,58 грн. Таким чином, загальна сума оскаржуваного зобов'язання складає 702000,53 грн.

На підставі складеного ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 05.02.2013 року №0000052200, яким встановлено обов'язок сплати пені за порушення вимог валютного законодавства в сумі 702 480,12 грн.

За результатами адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України, Державна податкова служба у Львівській області, а в подальшому і Міністерство доходів і зборів України, повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 05.02.2013 року №0000052200 - залишили без змін, а скарги позивача без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 05.02.2013 року №0000052200, позивач в межах встановленого строку, звернувся до суду за захистом своїх прав.

16 лютого 2012 року ПрАТ «Західно-Український Консорціум» було укладено з "IBL Logistic s.r.o" (Словаччина) Контракт №1. Предметом цього Контракту є експортна поставка ПрАТ «Західно-Український Консорціум» на користь "IBL Logistic s.r.o" (Словаччина) низьковольтних шаф контролю та управління моделі ШКУ. Загальна вартість товару, що постачається по Контракту № 1 від 16.02.2012 року, згідно Додатку № 1 складає 247460,00 ЄВРО.

На виконання Контракту № 1 від 16.02.2013 року, укладеного між ПрАТ «Західно-Український Консорціум» та "IBL Logistic s.r.o" (Словаччина), 23 квітня 2012 року позивач здійснив митне оформлення експорту, що підтверджується належним чином оформленими Міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 19.04.2013 року та Вантажно-митною декларацією №209140000/2012. Таким чином, граничним терміном повернення валютної виручки по Контракту № 1 від 16.02.2013 року відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про розрахунки в іноземній валюті» є 20 жовтня 2012 року, що встановлено актом перевірки.

01 вересня 2012 року між ПрАТ «Західно-Український Консорціум» та ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 01-09/12-03-05, згідно якого ПрАТ «Західно-Український Консорціум» (первісний кредитор) відступив, а ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта» (новий кредитор) набув право вимоги заборгованості від Компанії "IBL Logistic S.R.O" (божник) в сумі 247460,00 ЄВРО.

Підстави заміни кредитора у зобов'язані встановлені ст. 512 ЦК України. Відповідно абз. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частина 1 ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Судом встановлено, що укладений між ПрАТ «Західно-Український Консорціум» та "IBL Logistic s.r.o" (Словаччина) Договір про відступлення права вимоги № 01-09/12-03-05 від 01.09.2012 року вчинено у такій самій формі, що і Контракт № 1 від 16.02.2013 року, укладений між зазначеними сторонами і на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передано новому кредиторові.

Частиною 3 ст. 512 ЦК України встановлено вичерпні випадки обмеження, коли заміна кредитора у зобов'язанні не допускається, а саме, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Контракт № 1 від 16.02.2013 року, укладений між ПрАТ «Західно-Український Консорціум» та "IBL Logistic s.r.o" за своїм змістом не містить будь-якої заборони та обмежень щодо передання кредитором - ПрАТ «Західно-Український Консорціум» своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Чинне законодавство України не забороняє припинення права вимоги однієї зі сторін зовнішньоекономічного контракту (кредитора) шляхом відступлення нею права вимоги за договором іншому господарюючому суб'єкту. Таким чином, з моменту укладення Договору про відступлення права вимоги №01-09/12-03-05 від 01.09.2012р., на підставі ст. 512 ЦК України, ПрАТ «Західно-Український Консорціум» (первісний кредитор) вибув із суб'єктного складу первісного контракту, а право вимоги на отримання (повернення) 247460,00 ЄВРО перейшло до нового кредитора - ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта». Суд вважає за необхідне відзначити про викладення зазначеної правової позиції в Постанові Вищого Адміністративного Суду України від 19.04.2012 року №К-19036/09.

З укладенням Договору про відступлення права вимоги № 01-09/12-03-05 з 01.09.2012р дебіторська заборгованість ПрАТ «Західно-Український Консорціум» у вказаній сумі припинилася і виникла кредиторська заборгованість "IBL Logistic s.r.o" (Словаччина) перед ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта» на суму 247460,00 ЄВРО за Контрактом №1 від 16.02.2013 року на підставі Договору про відступлення права вимоги № 01-09/12-03-05 від 01.09.2012р.

На підставі статей 627 і 628 ЦК України сторони вільні у виборі виду договору та його умов. Відповідно до вимог статті 629 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили. На момент розгляду справи в суді Договір про відступлення права вимоги № 01-09/12-03-05 від 01.09.2012 року не визнаний недійсним, в судовому порядку не оскаржується, а тому є чинним та обов'язковим для виконання його сторонами.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно листів ПАТ «КБ «Південкомбанк» №09/08-2-168 від 29.01.2013 року та № 09/08-2-11710-1 від 17.10.2012 року на рахунок ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта» було зараховано 09.10.2012 року суму 185469,66 ЄВРО та 17.10.2012 року - 61998,42 ЄВРО, що в цілому складає 247468,08 ЄВРО. Зазначені грошові кошти надійшли на поточний рахунок ТОВ «Конслалтингова компанія «Веданта» як оплата по Контракту № 1 від 16.02.2012, укладеному між ПрАТ «Західно -Український консорціум» та IBL Logistic s.r.o. (Словаччина) на підставі Договору про відступлення права вимоги №01-09/12-03-05 від 01.09.2012, укладеному між ПрАТ «Західно - Український Консорціум» і ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта». Згідно листів ПАТ «КБ «Південкомбанк» №09/08-2-168 від 29.01.2013 року та №09/08-2-11710-1 від 17.10.2012 вказані грошові кошти для зняття з валютного контролю експортних операцій, здійснених ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта» у ПАТ «КБ «Південкомбанк» не використовувалися.

Відповідно до статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та пункту 4.1 розділу 4 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України 24.03.99 р. №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.99р. за №338/3631 (далі-Інструкція) банки мають право вимагати і одержувати від своїх клієнтів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, у тому числі про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими клієнти проводять через ці банки.

З наведеної ПАТ «КБ «Південкомбанк» інформації у листах № 09/08-2-168 від 29.01.2013 року та № 09/08-2-11710-1 від 17.10.2012 року вбачається, що зазначений банк отримав від свого клієнта - ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта» в повному обсязі інформацію та підтверджуючі документи про зміст експортно-імпортної операції внаслідок якої було зараховано грошові кошти в іноземній валюті на рахунок ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта» від нерезидента IBL Logistic s.r.o. Зазначене свідчить про належне виконання ПАТ «КБ «Південкомбанк» вимог законодавства про здійснення валютного контролю. Крім того, ПАТ «КБ «Південкомбанк» для зняття експортної операції з валютного контролю листами №09/08-2-168 від 29.01.2013 року та № 09/08-2-11710-1 від 17.10.2012 року повідомив ДПІ в Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС та АТ «Укрексімбанк» про зарахування валютної виручки на рахунок резидента.

Відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів є видом банківської діяльності відповідно ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Згідно з ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» -- «уповноважений банк» - будь-який комерційний банк офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт банку - це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

ПАТ «КБ «Південкомбанк» має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій, у тому числі з валютними цінностями відповідно до листа Національного Банку України від 03.10.2007 р. № 41-211/1814-10108 про перелік банків, які мають ліцензію на здійснення банківських операцій, банківську ліцензію або письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями. Таким чином, ПАТ «КБ «Південкомбанк» є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій та валютного контролю. Крім того, Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Інструкція не встановлюють обмежувальної умови про те, що уповноваженим банком є лише той банк, який вже розпочав здійснювати валютний контроль відносно експортно-імпортної операції.

Відповідно до п. 2.3. Інструкції додатковою підставою для зняття експортної операції з контролю, крім зарахування виручки, може бути письмове повідомлення іншого банку про зарахування виручки за цією операцією на відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента, засвідчене підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку (у повідомленні зазначається вся наявна в реквізитах платежу інформація: номер і дата договору, сума платежу - у тій частині, у якій відомості передаються іншому банку, тощо).

Повідомлення ПАТ «КБ «Південкомбанк», викладені в його листах № 09/08-2-168 від 29.01.2013 року та № 09/08-2-11710-1 від 17.10.2012 року за їх змістом в повному обсязі відповідають вимогам п. 2.3. Інструкції та є достатніми для зняття з валютного контролю господарських операцій за Контрактом №1 від 16.02.2013 року, укладеним між ПрАТ «Західно-Український Консорціум» та "IBL Logistic s.r.o" (Словаччина) та за Договором про відступлення права вимоги № 01-09/12-03-05 від 01.09.2012р., укладеним між ПрАТ «Західно-Український Консорціум» та ТОВ «Консалтингова компанія «Веданта».

Враховуючи вищенаведене, з 01 вересня 2012 року до настання граничного строку повернення валютної виручки (20.10.2012 року), ПрАТ «Західно - Український Консорціум» перестав бути кредитором IBL Logistic s.r.o. по Контракту № 1 від 16.02.2012 року на суму 247460,00 ЄВРО. Валютна виручка за Контрактом №1 від 16.02.2012 року в повному обсязі надійшла на поточний рахунок резидента 17.10.2012 року до настання граничного строку повернення валютної виручки (20.10.2012 року) і є об'єктом оподаткування згідно вимог податкового законодавства.

Заперечення відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні вимог чинного законодавства. Так, відповідач посилається на п. 1.10. інструкції, зазначаючи, що експортна, імпортна операція може бути знята з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням. Відповідачем не враховано, що позивач здійснив в належній формі та у відповідності до вимог чинного законодавства відступлення права вимоги на отримання валютної виручки на користь резидента України. Валютна виручка надійшла в повному обсязі на рахунок резидента, а обслуговуючий його банк здійснив належний валютний контроль та відповідне повідомлення щодо надходження валютної виручки в порядку передбаченому п. 2.3. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями.

Суд не вбачає в діях ПрАТ «Західно-Український Консорціум» порушення строків повернення валютної виручки через укладення та виконання Договору про відступлення права вимоги № 01-09/12-03-05 від 01.09.2012р. Таким чином, висновки акту перевірки, щодо порушення ПрАТ «Західно-Український Консорціум» вимог статей 1, 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є неправомірними. Відтак, суд приходить до висновку і про неправомірність нарахування податковим органом пені по експорту за Контрактом № 1 від 16.02.2012 року між ПрАТ «Західно-Український Консорціум» з IBL Logistic s.r.o. (Словаччина) при граничному строку повернення валютної виручки 20.10.2012 року в сумі 684993,35 грн..

Щодо Контракту № MSU/ZUK-04/08 від 05.02.2008 року, укладеного між ПрАТ «Західно-Український Консорціум» та «ММК STEEL TRADE AG» суд встановив наступне.

Згідно митної декларації (форма МД-2) №125000019/2010/506217 від 22.10.2010 року імпортер «ММК STEEL TRADE AG» (Швейцарія) через відправника вантажу ВАТ «Магнітогірський металургійний комбінат» (Росія) поставив одержувачу вантажу ТОВ «Геліос-Інвест» (Україна) в залізничному вагоні №24274862 (зазначено в графах 18 та 21 митної декларації) 61,6 т. прокату плоского з нелегованої сталі 0,5*600 мм, бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820 мм. Згідно штампу митниці на митній декларації (форми МД-2) №125000019/2010/506217 від 22.10.2010 року зазначений товар перебував з 21.10.2010 року під митним контролем Київської обласної митниці на митному ліцензійному складі ТОВ «Геліос-Інвест» за адресою Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 47.

05.02.2008 року між ПрАТ «Західно-Український Консорціум» та «ММК STEEL TRADE AG» (Швейцарія) було укладено Контракт № MSU/ZUK-04/08 на поставку фірмою «ММК STEEL TRADE AG» металопродукції в кількості і асортименті згідно специфікацій на умовах поставки, в т.ч. DDU митний ліцензійний склад Українка.

Згідно Специфікації №313 від 23.06.2011 року до Контракту № MSU/ZUK-04/08 від 05.02.2008 року «ММК STEEL TRADE AG» повинна була в червні 2011 року поставити на адресу ПрАТ «Західно-Український Консорціум» 14,1 т. бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820 мм на загальну суму 18344,10 доларів США на умовах DDU митний ліцензійний склад ТОВ «Геліос-Інвест», м. Українка, вул. Промислова, 47.

23 червня 2011 року «ММК STEEL TRADE AG» надала для ПрАТ «Західно-Український Консорціум» комерційний рахунок на оплату товару зі строком оплати до 26.07.2011 року. 23 червня 2011 року «ММК STEEL TRADE AG» надала розпорядження ТОВ «Геліос-Інвест» про передачу ПрАТ «Західно-Український Консорціум» 14100 кг бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820 мм, яка надійшла у вагоні № 24274862.

Платіжним дорученням №66 від 04 квітня 2012 року ПрАТ «Західно-Український Консорціум» здійснило оплату на користь «ММК STEEL TRADE AG» в сумі 88895,52 доларів США, з яких 79726,50 доларів США було зараховано в рахунок оплати вже наявної заборгованості ПрАТ «Західно-Український Консорціум» перед «ММК STEEL TRADE AG», а різниця в рахунок часткової оплати товару по Специфікації № 313 від 23.06.2011 року на користь «ММК STEEL TRADE AG» в сумі 9133,02 доларів США.

На суму отриманої оплати в розмірі 9133,02 доларів США, «ММК STEEL TRADE AG» передала ПрАТ «Західно-Український Консорціум» 7020,00 кг бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820 мм. 24 травня 2012 року на зазначену партію товару було оформлено митну декларацію (форма МД-2) № 125150000/2012/188073, а на Комерційному рахунку від 23.06.2011 року проставлено відмітку про оформлення зазначеної ВМД на партію в 7020,00 кг та залишок в 7080,00 кг.

Платіжним дорученням № 69 від 04 травня 2012 року, ПрАТ «Західно-Український Консорціум» здійснило оплату на користь «ММК STEEL TRADE AG» в сумі 29 150,70 доларів США, з яких 19 939,62 доларів США було зараховано в рахунок оплати вже наявної заборгованості ПрАТ «Західно-Український Консорціум» перед «ММК STEEL TRADE AG», а інша частина - в рахунок остаточної оплати товару по Специфікації № 313 від 23.06.2011 року на користь «ММК STEEL TRADE AG» в сумі 9211,08 доларів США.

18 січня 2013 року «ММК STEEL TRADE AG» надала розпорядження ТОВ «Геліос-Інвест» про передачу ПрАТ «Західно-Український Консорціум» 7 080 кг бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820 мм. На суму отриманої оплати «ММК STEEL TRADE AG» передала ПрАТ «Західно-Український Консорціум» 7080,00 кг бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820 мм. 22 лютого 2013 року було оформлено митну декларацію (форма МД-2) № 100250000/2013/0482313 на зазначену партію поставки товару в обсязі 7080,00 кг.

Товар оплачений ПрАТ «Західно -Український Консорціум» 04.05.2012 року згідно платіжного доручення №69 в сумі 9211,08 доларів США на користь "MMK Steel Trade AG" фактично перетнув кордон України 22.10.2010 року згідно з митною декларацією (форма МД-2) № 125000019/2010/506217 від 22.10.2010 року на підставі імпортної операції між імпортером «ММК STEEL TRADE AG» (Швейцарія) і ТОВ «Геліос-Інвест» та розміщено з 22.10.2010 року в режимі Митного ліцензійного складу ТОВ «Геліос-Інвест» в м. Українка, вул. Промислова, буд. 47 під митним контролем Київської обласної митниці.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

Згідно з ч. 1 ст. 322 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред'являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через державний кордон України або інше визначене митними органами місце.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 Митного кодексу України товари з моменту пред'явлення їх митному органу до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.

Абзацом 20 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митна декларація це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що оформлена митна декларація не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон. Митна декларація по суті та за своїм змістом є заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та лише підтверджує права і обов'язки осіб, зазначених у митній декларації, щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій. Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем»з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Згідно з пунктом 3 розділу «Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики» висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за 2010 - 2011 рр. від 1 травня 2012 року, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для цілей застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України (постанова Верховного Суду України від 4 липня 2011 р. у справі № 21-108а11).

Наведена практика на рівні Верховного Суду України важлива з огляду на статтю 244-2 КАС, відповідно до якої рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви при перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, оформлення митної декларації на імпортовані товари, як завершення їх митного оформлення та закінчення митного контролю щодо них, не є необхідною умовою для визначення моменту перетину такими товарами митного кордону України. У зв'язку з цим, датою імпорту слід вважати не дату оформлення митної декларації, а дату фактичного перетину митного кордону. Таким чином, згідно з ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України - 22 жовтня 2010 року.

З мотивів необґрунтованості, судом не приймаються доводи відповідача про те, що у разі наявності на момент проведення документальної перевірки в імпортера лише товаросупровідних або товарно-транспортних документів із зазначенням дати перетину (ввезення) такими товарами митного кордону України, але при відсутності належним чином оформленої митної декларації типу ІМ-40, до резидента повинна застосовуватись відповідальність, передбачена статтею 4 Закону України №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Суд не вбачає в діях ПрАТ «Західно-Український Консорціум» порушення граничних строків повернення валютної виручки по Контракту .

З огляду викладеного, порушення граничної дати розрахунків ПрАТ «Західно -Український Консорціум» по Контракту № MSU/ZUK-04/08 від 05.02.2008 року з "MMK Steel Trade AG" 31.10.2012 року встановлено податковим органом неправомірно та без врахувань вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». У відповідача відсутні правові підстави для нарахування пені за порушення вимог ст.ст. 1, 2 Закону України №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в розмірі 17 007,18 грн.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

З огляду на наведене вище, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 05.02.2013 року № 0000052200 в оскаржуваній частині є протиправними та такими, що підлягає відповідному частковому скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України судовий збір слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби №0000052200 від 05.02.2013 року в частині нарахування пені по контрактам з: IBL LOGISTIC S.R.O., (Словаччина), Контракт №1 від 16.02.2012 року на суму пені 684 993,35 грн.; "MMK Steel Trade AG" (Швейцарія), Контракт №MSU/ZUK-04/08 від 05.02.2008 року на суму пені 17 007,18 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум» 2294 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 16.07.2013 року.