Постанова № 32422841, 10.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року № 813/1978/13-а

11 год. 00 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий - суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання - Ячмінська Я.О.

з участю

представника позивача Бойко Н.І.

представника відповідача Бекесевич Ю.В.

представник третьої особи 1 не прибув

представник третьої особи 2 не прибув

третя особа 3 ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Першого заступника прокурора м. Львова про визнання незаконним та скасування акта Львівської міської ради, треті особи: обслуговуючий кооператив "Автогаражне товариство "К+Т+Т", Державна інспекція сільського господарства в Львівській області, ОСОБА_3.

Обставини справи.

Позивач, Перший заступник прокурора м. Львова, звернувся 18.03.2013 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги: визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо ухилення від розгляду подання прокурора м. Львова від 06.02.2013 року №37-923вих-13; визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №1705 від 26.07.2012 року "Про погодження обслуговуючому кооперативу "Автогаражне товариство "К+Т+Т" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій".

Позовні вимоги мотивовано тим, що проведеною прокуратурою м. Львова перевіркою законності ухвали Львівської міської ради №1705 від 26.07.2012 року, якою обслуговуючому кооперативу «Автогаражне товариство «К+Т+Т» погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій встановлено, що така прийнята з порушенням вимог чинного земельного законодавства, оскільки вказаною ухвалою передбачено надання земельної ділянки у власність автогаражному кооперативу «К+Т+Т», що є порушенням ст. 121 Земельного кодексу України. Окрім цього, в документах, які стали підставою для прийняття ухвали, відсутні будь-які відомості про членів кооперативу, їх кількість та подальшу мету використання земельної ділянки. Також вказана ухвала прийнята із порушенням вимог ст. 134 Земельного кодексу України, якою передбачено обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах), а оскільки обстеженнями проведеними інспекторами Державної інспекції сільського господарства в Львівській області та управлінням Держкомзему у м. Львові встановлено, що земельна ділянка, яка підлягає передачі, використовується для ведення садівництва та городництва і на земельній ділянці невідомими особами встановлено малі архітектурні форми без дозволів, Львівською міською радою при прийнятті ухвали також порушено вимоги ст. 119 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки прокуратурою м. Львова 06.02.2013 року до Львівської міської ради внесено подання №37-923 вих-13 про скасування вказаної ухвали з терміном повідомлення про виконання вказаного подання до 28.02.2013 року, і хоча 25.02.2013 року на адресу прокуратури м. Львова надійшло повідомлення із Львівської міської ради від 21.02.2013 року №1104-145 про те, що розгляд подання першого заступника прокурора м.Львова №37-923 вих-13 від 06.02.2013 року буде винесено на розгляд Львівської міської ради, згідно порядку денного сесії Львівської міської ради від 28.02.2013 року питання про розгляд подання прокурора включено не було.

У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, надав додаткові пояснення, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив повністю з тих підстав, що громадянам України згідно ст.40 та ч.1 ст.121 Земельного кодексу України за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для гаражного будівництва в розмірі не більше 0,01 га. Крім того, п.15 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України визначено, що одним з випадків коли земельні ділянки комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) є передача громадянам земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів. При цьому гаражно-будівельним кооперативам у відповідності до ст.41 Земельного кодексу України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Представник відповідача повідомив суд, що за результатами розгляду подання прокурора відповідачем ухвалою від 19.03.2013 року внесено зміни до оскаржуваної ухвали шляхом її доповнення додатком "Список членів кооперативу "Автогаражне товариство "К+Т+Т". Крім того, представник позивача зазначив, що відповідно до спірної ухвали земельна ділянка не передана у власність, а обслуговуючому кооперативу «Автогаражне товариство «К+Т+Т» лише погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій і лише після виготовлення проекту землеустрою та подачі його на затвердження Львівській міській раді буде вирішуватися питання про правові підстави передачі вказаної ділянки обслуговуючому кооперативу «Автогаражне товариство «К+Т+Т». Просить у задоволенні позову відмовити.

Від залученої судом третьої особи на стороні відповідача без права самостійних вимог на предмет спору обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «К+Т+Т» представник не прибув, правової позиції у спорі не надходило.

Від залученої судом третьої особи на стороні позивача без права самостійних вимог на предмет спору Державної інспекції сільського господарства в Львівській області представник на прибув, правової позиції у спорі не надходило.

Залучена згідно поданого клопотання (а.с.68) третя особа на стороні позивача без права самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала повністю з тих підстав, що обслуговуючий кооператив «Автогаражне товариство «К+Т+Т» є суб'єктом підприємницької діяльності і ділянка під забудову такому кооперативу підлягає продажу, ухвала винесена без достатніх документів і таких документів не існує, земельна ділянка знаходиться посеред під'їзних колій де заборонено будівництво, земельна ділянка перебуває у державній власності, зазначає, що за набувальною давністю в 15 років зможе згодом претендувати на частину вказаної земельної ділянки позаяк добросовісно використовує її для садівництва разом з іншими особами.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив подані докази у їх сукупності, та

встановив:

Львівською міською радою 26.07.2012 року прийнято ухвалу №1705 "Про погодження обслуговуючому кооперативу "Автогаражне товариство "К+Т+Т" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій" відповідно до якої, за результатами розгляду звернення обслуговуючого кооперативу "Автогаражне товариство "К+Т+Т" від 28.02.2012 (зареєстроване у Львівській міській раді 28.02.2012 за № 2-5135), висновку управління архітектури департаменту містобудування від 27.06.2012 № 4-2401-449, керуючись ст. 144 Конституції України, пп. 34 п. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 12, 92, 122, 123 Земельного кодексу України, міська рада ухвалила погодити обслуговуючому кооперативу "Автогаражне товариство "К+Т+Т" місце розташування земельної ділянки та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5211 га на вул. Польовій у власність для будівництва гаражів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, енергетики та іншого призначення, для чого обслуговуючий кооператив "Автогаражне товариство "К+Т+Т" має подати у встановленому порядку міській раді на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.13).

За результатами проведеної прокуратурою м. Львова перевірки законності ухвали Львівської міської ради № 1705 від 26.07.2012 року, якою обслуговуючому кооперативу «Автогаражне товариство «К+Т+Т» погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій, прокурором міста Львова 06.07.2013 року внесено до Львівської міської ради подання № 37-923-вих-13 про усунення вимог земельного законодавства з вимогою: розглянути подання прокурора м. Львова та до 28.02.2013 року вжити заходів до усунення виявлених порушень закону; скасувати ухвалу Львівської міської ради № 1705 від 26.07.2012 року «Про погодження обслуговуючому кооперативу «Автогаражне товариство «К+Т+Т» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій»; про результати розгляду повідомити прокурора міста Львова (а.с.10-11).

Листом від 21.02.2013 року №1104-145 (а.с.12) юридичне управління Львівської міської ради повідомило прокурора м. Львова, що подання буде винесене на розгляд Львівської міської ради з подальшим повідомленням про наслідки його розгляду.

Однак у порядку денному пленарного засідання Львівської міської ради 28.02.2013 року (а.с.7-9) питання про розгляд подання прокурора м. Львова № 37-923-вих-13 від 06.07.2013 року не включено.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1. ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суб'єкти владних повноважень, згідно з ч.3 ст.6 КАС України, мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч.2 ст.6 КАС України).

Повноваження органів прокуратури визначені Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. N 1789-XII далі - Закон України "Про прокуратуру" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

У відповідності до ст. 19 Закон України "Про прокуратуру" предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, у тому числі, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам, додержання законів, що стосуються економічних відносин. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Повноваження прокурора щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів передбачені ст. 20 цього Закону, відповідно до якої, при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: 1) вносити подання; 2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; 3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Подання може бути внесено Прем'єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об'єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.

Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у засіданні цього органу.

У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: 1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; 2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; 3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Судом встановлено внесення прокурором м. Львова 06.02.2013 року до Львівської міської ради подання № 37-923-вих-13 про усунення вимог земельного законодавства з вимогою розглянути подання прокурора м. Львова та до 28.02.2013 року вжити заходів до усунення виявлених порушень закону; скасувати ухвалу Львівської міської ради № 1705 від 26.07.2012 року «Про погодження обслуговуючому кооперативу «Автогаражне товариство «К+Т+Т» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій»; про результати розгляду повідомити прокурора міста Львова (а.с.10-11).

Проте відповідач у визначений прокурором строк не розглянув подання та не повідомив про результати розгляду подання та вжиті заходи, чим допустив протиправну бездіяльність щодо залишення без розгляду подання прокурора м. Львова № 37-923-вих-13 про усунення вимог земельного законодавства, доказів протилежного відповідачем та його представником суду не надано і такі у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених норм Закону України "Про прокуратуру" суд констатує подання позову прокурором в порядку, строк та з підстав передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. N 2768-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Громадянам України згідно ст.40 та ч.1 ст.121 Земельного кодексу України за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для гаражного будівництва в розмірі не більше 0,01 га.

Згідно п.15 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України одним з випадків коли земельні ділянки комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) є передача громадянам земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів.

Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України, з метою спільного вирішення економічних, соціально-побутових та інших питань громадянами можуть створюватися добровільні об'єднання громадян - кооперативи у різних галузях.

Згідно ст. 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціально-побутових та інших потреб на засадах самоврядування.

Житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам, відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Відтак, на підставі рішень органів місцевого самоврядування громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки для будівництва гаражів як індивідуально так і шляхом членства у гаражних кооперативах.

Згідно п.1.1 Статуту обслуговуючого кооперативу "Автогаражне товариство "К+Т+Т" (а.с. 84-96), обслуговуючий кооператив «АВТОГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «К+Т+Т» (надалі за текстом - Кооператив) створений по узгодженню громадян, шляхом їх добровільного об'єднання на підставі членства в цілях задоволення потреб членів кооперативу по експлуатації та охороні транспортних засобів, та гаражних боксів.

Кооператив є некомерційною та неприбутковою організацією - кооперативом, створеним згідно з Цивільним кодексом, Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами, не має на меті отримання прибутку і не має права займатися підприємницькою діяльністю. За напрямком діяльності Кооператив - є гаражним кооперативом (п.1.5-1.6 Статуту).

Для виконання своїх Статутних цілей та задач кооператив відповідно до п.4.8.10 та п.4.8.11 має право отримувати власність, оренду та безоплатне користування земельні ділянки, брати участь та здійснювати будівництво гаражних боксів, мийок та будь-яких інших приміщень для власних потреб.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить відповідно до п. а), б), в), д), є) к) ст. 12 Земельного кодексу України: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином обслуговуючий кооператив "Автогаражне товариство "К+Т+Т" відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України має право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для гаражного будівництва, а відповідач відповідно до цієї ж статті має право на передачу житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних ділянок безоплатно у власність для житлового і гаражного будівництва.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно довідки від 19.09.2011р. №40/01-15/4914 управління Держкомзему у місті Львів (а.с.24), наданої обслуговуючому кооперативу "Автогаражне товариство "К+Т+Т", за земельно-кадастровими даними, земельна ділянка на вул. Польовій у м. Львові (згідно представленого плану земельної ділянки) відноситься до земель м. Львова, що не ненадані у власність або користування (згідно списку землекористувачів і землевласників Личаківського району м. Львова, затвердженою рішенням виконкому Львівської міської ради №51 від 06.02.1998р. "Про інвентаризацію земель м. Львова").

За категорією земель, дана земельна ділянка, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, енергетики та іншого призначення.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно преамбули Закону України " Про землеустрій" від 22.05.2003р. N 858-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Землеустроєм відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" є сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Проект землеустрою - сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років (ст. 1 Закону України "Про землеустрій").

Землеустрій згідно п. в) ч.1 ст. 20 Закону України "Про землеустрій" проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про землеустрій", погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

З урахуванням фактичних обставин справи та вищенаведених норм чинного законодавства суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №1705 від 26.07.2012 року "Про погодження обслуговуючому кооперативу "Автогаражне товариство "К+Т+Т" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій", оскільки обслуговуючий кооператив "Автогаражне товариство "К+Т+Т" відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України має право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для гаражного будівництва, водночас відповідно до вказаної ухвали обслуговуючому кооперативу "Автогаражне товариство "К+Т+Т" земельна ділянка не передана ні у власність, ні у користування, а лише погоджено розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій. І лише за результатами розгляду розробленого проекту землеустрою відповідачем буде прийматись рішення про погодження проекту землеустрою з урахуванням всіх погоджень та, відповідно, рішення про передачу земельної ділянки у власність чи користування.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Жодних належних та допустимих доказів порушення прав третьої особи саме в сфері публічних відносин при прийнятті ухвали Львівської міської ради № 1705 від 26.07.2012 року, якою обслуговуючому кооперативу «Автогаражне товариство «К+Т+Т» погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій, захист яких є завданням адміністративного судочинства, матеріали справи не містять.

Також у справі відсутні належні та допустимі докази того, що третя особа користується на передбаченій законом правовій підставі (сплачує земельний податок, орендну плату, несе витрати по охороні) земельною ділянкою, щодо якої обслуговуючому кооперативу «Автогаражне товариство «К+Т+Т» погоджено місце розташування земельної ділянки, чи докази звернення до відповідача про надання земельної ділянки у власність або користування.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №1705 від 26.07.2012 року "Про погодження обслуговуючому кооперативу "Автогаражне товариство "К+Т+Т" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Польовій", оскільки такі спростовані відповідачем, порушення прав третьої особи на стороні позивача є надуманим та бездоказовим, відтак у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Судові витрати відповідно до положень ст.. 94 КАС України з сторін не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо ухилення від розгляду подання прокурора м. Львова від 06.02.2013 року №37-923вих-13.

3. У задоволенні інших вимог відмовити.

4. Судові витрати з сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2013р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.