Рішення № 32416408, 04.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2013 р. Справа № 911/2142/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комспек-ЛТД», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Березанський завод залізобетонних виробів», м.Березань

про стягнення 65000,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Мазур Ю.О.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Комспек-ЛТД» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Березанський завод залізобетонних виробів» (далі - відповідач) про стягнення 65000,00 грн.

Провадження у справі №911/2142/13 порушено відповідно до ухвали суду від 05.06.2013 року та призначено справу до розгляду на 18.06.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 18.06.2013 року не з'явився та надіслав телеграму в якій просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався до 04.07.2013 року.

В судовому засіданні 04.07.2013 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашення відповідачем 3000 грн. боргу (02.07.2013 року), у зв'язку з чим, просить стягнути 62000 грн. боргу.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 04.07.2013 року без поважних причин не з'явився, надав через канцелярію суду заяву, в якій налягає на припинення провадження у справі в порядку ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на його думку відповідача існує інший порядок стягнення коштів (добровільне виконання).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.

19.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комспек-ЛТД» (позивач) та Приватним акціонерним товариством «Березанський завод залізобетонних виробів» (відповідач) було укладено Договір поставки № 19/08-4 (далі - Договір), відповідно до п.п.1.1 п. 1 якого позивач (Постачальник) зобов'язався передавати у власність відповідача (Покупець) щебеневу продукцію, пісок (далі - продукція), а останній, у свою чергу, приймати та оплачувати продукцію на умовах укладеного Договору.

Відповідно до п. 2 Договору Постачальник передає у власність Покупцю продукцію в наступному асортименті: щебінь фракції 5-10, щебінь фракції 5-20, щебінь фракції 10-20, щебінь фракції 20-40, щебінь фракції 40-70, відсів, пісок річковий. Загальна кількість продукції, яка передається згідно умов цього Договору, визначається після закінчення строку дії цього Договору на підставі відповідних накладних

Підпунктом 4.4. пункту 4 Договору зазначено, що приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання відповідної накладної уповноваженими представниками Сторін.

Згідно п.п. 6.1. Договору передбачено, що оплата поставленої партії продукції здійснюється Покупцем протягом 5-ти робочих днів після отримання Покупцем у власність партії продукції.

Відповідно до п.п. 7.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2011 року. Також відповідно до п.п. 7.2 дія Договору в будь-якому разі не вважається закінченою до моменту здійснення Покупцем повного розрахунку за всі поставлені йому Постачальником партії продукції

Як зазначив позивач та надав відповідні докази, ним виконано свої зобов'язання за Договором, поставлено відповідачу продукцію згідно з умовами Договору на загальну суму 198 927,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, відповідачем не заперечено тане спростовано.

Однак, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої йому продукції своєчасно та в повному обсязі не виконав, здійснив лише часткову оплату у сумі 136 927,00 грн. (в т.ч. 3000 грн. боргу сплачено 02.07.2013 року). Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає згідно уточнених позовних вимог 62000,00 грн. (залишились неоплаченими видаткові накладні № 30/11-14 від 30.11.2011 року та № 09/11-10 від 09.11.2011 року). Відповідні обставини відповідачем по суті не заперечені та не спростовані, крім того, з наданого суду листа № 50 від 02.07.2013 року вбачається про визнання відповідачем наявності боргу перед позивачем.

Про визнання відповідачем необхідності оплати поставленої продукції свідчить також переписка сторін та акти звірки (наявні в матеріалах справи).

Відповідач по суті позовні вимоги не заперечив, однак вважає, що існують підстави для припинення провадження у справі у зв'язку врегулюванням спору. Зокрема, відповідач зазначив, що звертався до позивача з листом № 27 від 07.05.2013 року, в якому повідомляв про тяжке фінансове становище, просив відстрочити заборгованість та зобов'язувався розрахуватися за поставлену продукцію повністю протягом двох місяців.

Однак, позивач в своєму листі від 29.05.2013 року № 29-05/13/1 у відповідь на лист № 27 від 07.05.2013 року, відмовив відповідачу у розстроченні боргу та повідомив про подальший розгляд спору у судовому порядку.

Таким чином, відсутні підстави вважати спір врегульованим. Відповідачем не надано суду доказів врегулювання спору, сплати заборгованості в повному обсязі чи укладення з позивачем мирової угоди.

Також, суд враховує, що відповідач звертався до позивача з проханням про відстрочку сплати боргу на два місяці на початку травня 2013 року і станом на день розгляду спору 04.07.2013 року пройшло майже два місяці, однак відповідачем не надано доказів погашення боргу в повному обсязі.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 62000 грн., що відповідачем не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі, оскільки з позову сплачено мінімальну ставку судовогозбору.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Березанський завод залізобетонних виробів» (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 40, код 01033473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комспек-ЛТД» (03113, м. Київ, п-т Перемоги, 62-Б, код 35893292) 62 000,00 грн. боргу та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.