Ухвала суду № 32414284, 10.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року справа №805/4155/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання: Романенко Т.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Сбоєва Т.І., Яровая С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі №805/4155/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Гранум» звернулось до суду з адміністративним позовом ( з рахуванням уточнених вимог а.с.57-67) до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позову зазначає, що за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий 2010 року по взаємовідносинам з приватним підприємством «АВВА» та на підставі акту № 698/15-2-31586254 від 27.022013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031542 від 14.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 51209 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12802,55 грн. на загальну суму 64011,25 грн. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями та вказує, що за угодами, укладеними позивачем із зазначеними підприємствами, позивач придбавав товари відповідно до своєї господарської діяльності. Поставка товару позивачу підтверджена первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними.

Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000031542 від 14.03.2013 року про нарахування грошового зобов'язання в розмірі 64011, 25 грн., у тому числі і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12802,55 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» задоволений у повному обсязі (а.с.200, 201-204).

Скасовано податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 14.02.2013 року № 0000031542. Вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.206-208).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються, відсутністю господарських відносин між позивачем та його контрагентом ПП «АВВА» у лютому 2012 році, на підставі яких сформований податковий кредит та визначений податок на додану вартість - внаслідок їх нікчемності. Такі висновки податкового органу в межах даної справи зроблені на підставі складеного акту податкового органу у м.Івано-Франківську про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «АВВА» від 29.11.2012 року, акту ДПІ у Київському районі м.Донецька від 27.08.2012 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Донтрасторг», як контрагента ПП «АВВА», не надання товарно-транспортних накладних, що вказують на не постачання товару, невідповідність документів вимогам законодавства.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що дає суду право, з урахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України провести розгляд справи у його відсутність та прийняти судове рішення за наявними у справі матеріалами. До суду апеляційної інстанції, на вимогу суду подані письмові заперечення проти апеляційної скарги, додані документи.

Представники відповідача наполягали на задоволенні апеляційної скарги, вважають постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, просили постанову скасувати, а у задоволенні позову відмовити, з огляду на обґрунтованість висновків викладених у акті перевірки щодо відсутності реальності здійснення господарської операції з контрагентом ПП «АВВА», що вказує на правову відсутність формування показників податкової звітності за такими операціями, та як наслідок правомірності визначення порушення вимог податкового законодавства, з подальшим прийняттям ППР про збільшення суми основного грошового зобов'язання на суму 51209 грн. та відповідно штрафної санкції. Зазначили, що надані суду апеляційної інстанції не були предметом перевірки, тому як до перевірки (арк..справи 12 акту) не надавались.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач ТОВ «Гранум» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Слов'янської міської ради 17.12.2001 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31586254, перебуває на податковому обліку у податковому органі. Є сільськогосподарським підприємством, як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби у періоді з 18.02.2013 року по 20.02.2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Гранум» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий 2010 року по взаємовідносинам з приватним підприємством «АВВА», за результатами якої складений акт № 698/15-2-31586254 від 27.02.2013 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого збільшено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства за лютий 2010 року в сумі 51209 грн. (а.с. 9-32).

За наслідками поданих ТОВ «Гранум» до відповідача письмових заперечень на акт перевірки (а.с.33) з проханням його відмінити, заперечення залишенні без задоволення (а.с.34-38).

На підставі даного акту 14 лютого 2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031542 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранум» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 64011,25 грн., в тому числі за основним платежем - 51209 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12805,25 грн. (а.с. 6).

Як встановлено судом першої інстанції на підставі наявних документів, ТОВ «Гранум» у лютому 2010 року придбав у Приватного підприємства «АВВА» товар (ячмінь 3 класу), у зв'язку з чим позивачем надано до Словянської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби декларацію з податку на додану вартість № 6507 за лютий 2010 року, в якій включено до складу податкового кредиту суму податку в розмірі 51208,81 грн. по податковим накладним від Приватного підприємства «АВВА».

Факт придбання ячменю 3 класу та підстави формування показників податкової звітності, підтверджується податковою накладною № 54 від 02.02.2010 року, виданою позивачу Приватним підприємством «АВВА» щодо продажу ячменю на суму 284999,90 грн., в тому числі податок на додану вартість - 47499 грн. (а.с.68); податковою накладною № 97 від 23.02.2010 року, виданою позивачу Приватним підприємством «АВВА» щодо продажу ячменю на суму 22253 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3708,83 грн. (а.с.69); рахунком-фактурою № СФ 0000097 від 23.02.2010 року, виданою позивачу Приватним підприємством «АВВА» щодо продажу ячменю на суму 22253 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3700,83 грн. (а.с.70); рахунком-фактурою № СФ-0000054 від 02.02.2010 року, виданою позивачу Приватним підприємством «АВВА» щодо продажу ячменю на суму 545000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 57500 грн. (а.с.70); рахунком-фактурою № РН-0000097 від 23.02.2010 року, виданою позивачу Приватним підприємством «АВВА» щодо продажу ячменю на суму 22253 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3708 грн. (а.с.71); рахунком-фактурою № РН-0000054 від 02.02.2010 року, виданою позивачу Приватним підприємством «АВВА» щодо продажу ячменю на суму 289999,90 грн., в тому числі податок на додану вартість - 47499,98 грн. (а.с.71) та видатковими накладними (а.с.77-83).

Підтвердження проведення грошових коштів вбачається з виписки з особових рахунків філії ПАТ ПІБ В.М.Слов'янськ Донецької області від клієнта ТОВ «Гранум» (а.с.72-76). Заборгованості між позивачем та ПП «АВВА» не значиться.

Крім того, як вбачається з журналу обліку по зерноскладу за лютий 2010 року, придбаний ячмінь був реалізований на ТОВ «Красноліманський комбікормовий завод» для його виробітки на фураж. Наявність в тому числі актів виробітки комбікормів ТОВ «Красноліманський комбікормовий завод» також підтверджують фактичне використання придбаного товару у своїй господарській діяльності (а.с. 154, 155-156).

З метою повного з'ясування фактичних обставин справи щодо реальності здійснення господарських операцій, судом апеляційної інстанції були витребувані додаткові документи, які посвідчують отримання, оприбуткування та використання у власній господарський діяльності позивача придбаного у контрагента ячменю 3 класу.

Колегія суддів зазначає, що надані суду апеляційної інстанції документи первинного обліку, безпосередньо, накладні відпуску товару у кількості 88 штук, звіт по кормам за лютий 2012 року, завіз кормів на територію племферми у лютому 2010 року, відомості від 28.02.2010 року №25-33, товарно - транспортні накладні з 01.02.2010 року по 26.02.2010 року, а також бухгалтерська довідка з розшифровкою руху тмц, приймаються судом в якості належних та допустимих доказів, з огляду на положення ч.2 ст.195 КАС України, внаслідок того, що судом першої інстанції допущені порушення вимог процесуального законодавства (ч.4-5 ст.11 КАС України) щодо належного та повного з'ясування усіх фактичних обставин справи, що складає предмет доказування в межах спірних правовідносин та не були дослідженні. В той же час зазначений недолік суду першої інстанції не вплинув на суть прийнятого рішення. Наданні зазначені документи, лише додатково підтверджують факт здійснення господарських операцій, та як наслідок правову можливість формування для позивача показників податкової звітності з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ПП «АВВА».

Доводи того, що зазначені документи не були надані до перевірки податковому органу, а тому вони були позбавлені можливості на час формування своїх висновків та прийняття спірного ППР надати їм оцінку, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на те, що в даному випадку ППР прийняте не внаслідок належного дослідження доказів, а внаслідок їх відсутності.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, як на підставу формування висновків викладених у акті перевірки щодо відсутності таких господарських відносин між позивачем та ПП «АВВА», на акт податкового органу у м.Івано-Франківську про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «АВВА» від 29.11.2012 року. Зазначений акт лише вказує на неможливість здійснити повноцінну перевірку цього контрагента, але ж ніяким чином не доводить відсутність господарської операції з позивачем.

В акті перевірки податковим органом зазначається про отримання податкової інформації, що свідчить про можливість порушення ТОВ «Гранум» податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Державної податкової служби.

Податковим органом у м. Івано-Франківську направлено акт про неможливість проведення зустрічної перевірки Приватного підприємства «АВВА» № 11364/22-4/35342563 від 29.11.2012 року щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.07.2009 року по 30.09.2013 року.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби направлено акт № 1809/15-4/36615845 від 27.08.2012 року про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтрасторг» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року та по податку на прибуток за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

У вказаних актах зазначено про порушення кримінальної справи № 75-11-05-115/2 від 03.06.2011 року за фактом створення (придбання) невстановленими особами фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтрасторг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укропторг 09» за ознаками злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» та його контрагентами є нікчемними та не створюють юридичного наслідку, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Договори постачання товарно-матеріальних цінностей, акти виконаних робіт між вказаними підприємствами (Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтрасторг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укропторг 09») є недійсними в силу закону, оскільки зазначені правочини не відповідають загальним умовам дійсності правочину. Зокрема, відсутнє вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі, а також у однієї із сторін відсутній необхідний обсяг дієздатності.

В перевіряємому періоді встановлено, що покупцем товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Донтрансторг» було ПП «АВВА», про якого внесено запис щодо відсутності за місцезнаходженням.

Таким чином, договори постачання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, акти виконаних робіт між ТОВ «Донтрансторг» та ПП «АВВА», а також між ПП «АВВА» та його контрагентами є недійсними в силу закону, оскільки зазначені правочини не відповідають загальним умовам дійсності правочину.

З таким висновком контролюючого органу суд першої інстанції не погодився обґрунтовано.

Колегія суддів зазначає, що можливі недоліки у роботі певних суб'єктів господарювання по ланцюгу, допущення ними вимог податкового законодавства, створюють відповідні негативні наслідки лише для них. В межах податкового законодавства не передбачено відсутність можливості формування для себе показників, в даному випадку з ПДВ по господарським операціям з іншим контрагентом, а не з ним, який допустив ті чи інші порушення.

До того ж, саме по собі порушення кримінально справи (провадження) відносно певного кола осіб (по ТОВ «Донтрансторг») ще не вказує на відсутність факту придбання ячменю позивачем у свого контрагента «ПП «АВВА».

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «Гранум» є, зокрема вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Придбаний товар (ячмінь 3 класу) відповідає меті діяльності позивача.

Частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме податкові та розрахункові накладні, складені за результатами проведених операцій за вказаним договором, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо недоліків документів первинного обліку, та як наслідок неможливість формування для себе відповідних показників податкової звітності. У позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують виконання договору, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування. В даному випадку наявність певних недоліків документів, не вказують на відсутність правової можливості при здійсненні реальних господарських відносин щодо придбання товару, на формування показників податкової звітності. В даному випадку має місце застосуванню принципу привалювання суті над змістом.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначається про порушення ТОВ «Гранум» вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 п.3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині збільшення суми податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства за лютий 2010 року в сумі 51209 грн.

У відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні, видані ПП «АВВА» позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Гранум».

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товару ТОВ «Гранум» були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Колегія суддів зазначає, що сукупність наявних у справі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, вказує на не доведеність стороною відповідача порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Реальність здійснених господарських операцій з ПП «АВВА» підтверджується наданими до суду документами.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, як на доказ відсутності фактичного здійснення господарської операції безпідставне, оскільки ячмінь приймався за усною домовленістю сторін на території покупця, то у ТОВ «Гранум» відсутні обов'язки мати товарно-транспорті накладні. Відсутність товарно-транспортних накладних у позивача не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість та не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що видані належно оформлені податкові накладні, зареєстрованим платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, факт здійснення яких не спростований, не давали відповідачу підстав для висновку про неправомірність формування позивачем сум податкового кредиту. Відповідачем не доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів не приймає до уваги висновки відповідача щодо порушень податкового законодавства допущені позивачем, в основу яких покладені акти перевірки та акт неможливості проведення перевірки певних контрагентів. Можлива наявність порушень вимог законодавства контрагентів, з якими мав господарські відносини, має певні правові наслідки лише для цієї особи, в тому числі і шляхом донарахування податкових зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надаючи правову оцінку обставинам справи, правомірно врахував та надав належну оцінку наявним та наданих у судове засідання доказів. Питання полягає не у відсутності первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що дають право та є підставою для такого формування податкового кредиту, а у припущеннях відповідача та суб'єктивному суджені про нікчемність, тобто відсутність реального товарного характеру операцій між позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, прийняв обґрунтоване та законне судове рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, що мають значення для справи та на підставі доказів, що складають предмет доказування в межах спірних правовідносинах.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з його контрагентами. Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходе тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів.

Крім того, як встановлено під час апеляційного провадження будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом, або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсний, або вчинений що з метою, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим.

Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та як правило на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, який за думкою відповідача повинен доводити правомірність прийнятого його рішення, є недоречним.

Саме ДПІ повинно приймати рішення на підставі усіх встановлених обставинах справи, яким суд надає оцінку та такому рішенню, та не може перебирати на себе функцію виконання обов'язків податкового органу. Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Недоведеність податковим органом порушення платником податку податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень, доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі №805/4155/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 липня 2013 року. У повному обсязі виготовлена 15 липня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар