Рішення № 32411249, 10.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2013 р.

Справа № 916/1403/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізькі міські електричні мережі Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООСФЕРА" ;

про стягнення 2961,19 грн., -

у с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізькі міські електричні мережі Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" ( далі – позивач, постачальник, ВАТ «Запоріжжяобленерго» ) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООСФЕРА" ( далі – відповідач, споживач, ТОВ "ЗООСФЕРА") із позовом про стягнення 2961,19 грн., а саме: інфляційних витрат у розмірі 503,60 грн., 3% річних у сумі 2457,59 грн., посилаючись на наступне.

25.07.2011р. між сторонами по справі укладено договір про постачання електричної енергії № 12278 (далі - договір).

Згідно з умовами розділу 2 Договору № 12278, позивач здійснює поставку електроенергії, а Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати за спожиту електроенергію в порядку визначеному Додатками № 4 «Порядок розрахунків» та № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Як зазначає позивач у позові, для визначення об'єму електричної енергії відповідно до пункту 5 Додатку № 4 договору, відповідач кожен місяць повинен надавати позивачу звіти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. Відповідно до пункту 10 Додатку № 4 договору - Споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити оплату.

У період з грудня 2011 року по березень 2012 року включно, відповідачем було спожито 110 236 кВт.год. електроенергії на загальну суму 119 593, 31 грн. (з урахуванням ПДВ), на сплату якої Відповідачеві видано рахунки, які до теперішнього часу сплачено лише частково, а саме:

в т.ч.:

у грудні 2011 р. - на суму 32 119, 39 грн. (рахунок - № 12278 від 06.01.2012 р. за яким сплачено - 26 731, 67 грн., не сплачено (борг) - 5 387 грн. 72 коп.),

у січні 2012 p. - на суму 20 260, 21 грн. (рахунок - № 12278/1 від 01.02.2012 р. не сплачено взагалі, борг за вказаним рахунком складає - 20 260 грн. 21 коп.),

у лютому 2012 р. - на суму 18 671, 78 грн. (рахунок - № 12278/2а від 05.03.2012 р. за яким сплачено 10 000, 00 грн., борг за вказаним рахунком складає -8 671 грн. 78 коп.),

у березні 2012 р. - на суму 48 541, 93 грн. (рахунок - № 12278/За від 02.04.2012 р. не сплачено взагалі, борг за вказаним рахунком складає 48 541, 93 грн.).

Як зазначає позивач у позові, обов'язок по сплаті вищезазначеного боргу підтверджено Рішенням господарського суду Одеської області по справі №5017/2166/2012 від 24.09.2012р. і додаткового доказування не потребує.

Відповідно до частини другої Статті 625 Цивільного кодексу України: Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у позові зазначає, що за період прострочення відповідачем зобов'язання сплатити грошові кошти (за період з 16.02.2012 року по 30.04.2012 року, з 01.09.2012 року по 31.10.2012 року, з 01.12.2012 року по 31.01.2013 року) втрати від інфляції згідно розрахунку складають 503 грн. 60 коп.

За період прострочення відповідачем зобов'язання повернути грошові кошти (за 440 днів за період з 16.01.2012 року по 31.03.2013 року) 3% річних згідно розрахунку складає 2 457 грн. 59 коп.

Сукупний борг, який Відповідач повинен сплатити разом відповідно до частини 2 Статті 625 Цивільного кодексу України (інфляція та 3% річних) складає: (2 457 грн. 59 коп. + 503 грн. 60 коп. = 2961 грн. 19 коп.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання, згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України, можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність. Як зазначає позивач у позові, в даному випадку таким нормативно - правовим актом є Правила користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 ( у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 року №910).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті вартості недорахованої електричної енергії належним чином не виконав.

Посилаючись на ст. ст. 11, 525, 526, 610, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, Закон України «Про електроенергетику», Правила користування електричної енергії, затверджені постановою НКРЕ Україні від 31.07.1996 р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910) позивач просить стягнути на його користь з відповідача інфляційні витрати у розмірі 503,60 грн., 3% річних у сумі 2457,59 грн. та судовий збір.

Представник позивача з’явився у судове засідання, що відбулось 19.06.2013р., у судове засідання, яке відбулось 10.07.2013р. позивач не з’явився.

Представник відповідача у засідання суду (з двох що відбулись) не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК, причини неявки до суду відповідач не повідомив. Відповідач відзив на позов не надав. Тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами, а саме: рішенням господарського суду Одеської області по справі №5017/2166/2012 від 24.09.2012р., яке набрало законної сили, Договором про постачання електричної енергії №12278 від 25.07.2011р., додатками до даного договору, розрахунками 3 % річних та інфляційних витрат.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі, що доводять правомірність вимог позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання позивача на вищеприведені ним норми ГК України, ЦК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами регулюються правовідносини по даному спору.

У зв’язку з несплатою своєчасно відповідачем суми боргу у розмірі 82861,64грн. (рішення господарського суду Одеської області по справі №5017/2166/2012 від 24.09.2012р., яке набрало законної сили) йому правомірно, у відповідності до ст.625 ЦК України нараховані інфляційні витрати та 3 % річних, згідно приведених позивачем розрахунків.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суми інфляційних витрат та 3 % річних, суд погоджується з ними, та вважає правильними.

До теперішнього часу Відповідач вказану суму боргу, не сплатив.

Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Підсумовуючи викладене суд вважає вимоги позивача, законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізькі міські електричні мережі Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоосфера» (код ЄДРПОУ 34930076, адреса: 65023, м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 78) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізькі міські електричні мережі Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926, адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, розрахунковий рахунок № 260030231709 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО - 320627,) інфляційні витрати у розмірі 503 (п’ятсот три) грн. 60 коп., 3% річних у сумі 2457 (дві тисячі чотириста п’ятдесят сім) грн. 59 коп., судовий збір у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено та підписано 15.07.2013р.

Суддя Никифорчук М.І.