Ухвала суду № 32410141, 21.06.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/4569/13-к Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 11-сс/783/349/13 Доповідач: Ревер В. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Ревера В.В.

суддів Гаврилова В.М., Урдюк Т.М.

секретаря Мазур-Іванько Ж.В.

за участю прокурора Ігнатишина В.І.

слідчого Сеньківа Н.Т.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 11 червня 2013 року, -

встановила:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 та обрано

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимому,

запобіжний захід тримання під вартою.

Визначено заставу у розмірі 57350,00 гривень.

Дата закінчення дії ухвали 9 серпня 2013 року.

В мотивах такої зазначено, що з врахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання передбаченого за вчинення вказаного кримінального правопорушення, факт того, що підозрюваний раніше судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, не працює, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_3 може перешкоджати розслідуванню по кримінальному провадженню. Так він відмовляється сприяти органам досудового розслідування в розкритті вказаного правопорушення, не повідомляє анкетні дані співучасника правопорушення.

Саме запобіжний захід тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_3, може запобігти ризикам, пов’язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах та цим ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу та змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на більш м’який,а саме на домашній арешт.

В мотивах апеляції зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та невмотивованою, та прийнятою з ухилом на користь органу досудового слідства та державного обвинувачення.

Суд не врахував, що разом із ОСОБА_3 проживає його мати, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є інвалідом, хворіє важкою формою шизофренії і гіпертонії, та потребує постійного нагляду та догляду, який здійснював саме ОСОБА_3

Звертає увагу суду на те, що саме бажання підозрюваного під час затримання, допиту, повідомлення про підозру досудового слідства, скористатись ст.63 Конституції України та відмовитись давати будь-які покази, не може вважатись підставою для того, щоб взяти останнього під варту.

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора Ігнатишина В.І. про залишення оскаржуваної ухвали слідчого судді без зміни, обговоривши наведені доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_3, 9 червня 2013 року, о 13 год. 20 хвилин, скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.186 КК України.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано встановив, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 даного кримінального правопорушення та неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, враховуючи особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя прийшов до вірного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 саме запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі він може перешкодити кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування і суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Доводи апеляції про можливість обрання ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу є необґрунтованими.

Покликання захисника на те, що на утриманні ОСОБА_3 перебуває мати ОСОБА_4, яка є інвалідом та хворіє шизофренією, як на підставу зміни ухвали, колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі доводи нічим не підтверджені. З матеріалів справи вбачається, що при розгляді подання слідчий суддя з’ясував всі передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу.

Також доводи апеляції про те, що доказів вини ОСОБА_3 не здобуто колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на цій стадії судового розгляду питання доведеності вини не вирішується.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляції, а тому підстав для зміни ухвали слідчого судді не вбачає.

Керуючись ст.ст. 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 11 червня 2013 року про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – без задоволення.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7