Рішення № 32409609, 16.07.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.07.2013

Справа № 0814/13133/2012

Провадження № 2/334/2239/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі :

головуючого - судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Єфремової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Вуглецевий композит" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ВАТ „Вуглецевий композит" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 28468,88 гривень вказавши в позові, що відповідача, у порушення норм Закону протягом довготривалого часу ухиляється від виконання своїх обов"язків по розрахункам при звільненні.

двох років

У судовому засіданні представник позивача, який діє за дорученням від ОСОБА_1, підтвердив суду факти викладені у позовній заяві та доводив, що відповідач, у порушення вимог ст.116 КЗпроП України не виплатив належні позивачу грошові кошти при звільнені, у зв'язку з чим належна до виплати сума боргу в розмірі 17 354,98грн. була стягнута відповідним судовим наказом №2н-1144/2010 від 14.10.2010р. Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя. Крім того, заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2011року з відповідача на користь позивача за період з грудня 2009р. по вересень 2010р. стягнуто суму індексу інфляції за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі = 1 284,29грн. Таким чином, позивач вважає, у разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст. 116 КЗпроП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі. Просить суд відмовити позивачу на підставі його необгрунтованості та недоведеності. Відповідач вважає, що оскільки між позивачем та ВАТ „Вуглецевий композит" був спір про розмір суми заробітної плати, що підлягала виплаті позивачу, який був вирішений судом, то відсутні правові підстави для стягнення компенсації за період після ухваленого судового рішення до фактичного розрахунку. Крім того, представник відповідача зазначає, що у виконавчій служби існує незакінчене виконавче провадження за зазначений у позові період за рішенням інших судів, що виключає вину відповідача за несвоєчасний розрахунок з позивачем не день звільнення.

Розглянувши матеріали справи, вислухав пояснення сторін суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст..3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цивільним процесуальним кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держані та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Зі змісту статей 11, 15 ЦК України вбачається, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За правилами ст. 115 КЗпроП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені Колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Як було встановлено у судовому засіданні, протягом праці позивача на підприємстві ВАТ „Вуглецевий композит", останній несвоєчасно виплачував їй заробітну плату, в зв'язку з чим станом на 22 вересня 2010року утворилася заборгованість, яка склала 17 354,98грн., яка не була виплачена ОСОБА_1 на час її звільнення.

Відповідно до судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.10.2010р. вищезазначена сума була стягнута з Відповідача.

Згідно ст.117 КЗпроП України в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст. 116 КЗпроП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.І ст.233 КЗпроП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права. З огляду на наведене Конституційний Суд України в своєму рішенні від 22 лютого2012р. № 4-рп/2012 дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичної розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Згідно до абз. З п.2 постанови КМ України № 100 від 08.02.1995р. «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» розрахунок середнього заробітку обчисляється останніх два місяці, що передують події, з якої пов'язана відповідна плата.

Згідно довідки ВАТ «Вуглецевий композит» №08/179 від 07.10.2010р. середньоденний заробіток позивача за липень - серпень 2010року складає 53,60 грн. (1115,43грн.- середньомісячний заробіток : 166,6 годин = 6,70 грн. х 8 годин).

Затримка розрахунку при звільнені за період з 23 вересня 2010року по 27 вересня 2012року склала 513 робочих днів. Таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку складає 53,60 грн. х 513 робочих дня , що дорівнює суму 27 496,80 грн.

Згідно до положень статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доході населення» № 1282- XII від 03.07.1991р.( зі змінами станом на 25.03.2005р.) та ч.б ст. 9 КЗпП України індексації підлягають грошові доходи громадян, одержаних ними гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі оплата праці (грошове забезпечення). Приріст індексу споживчих цін за період заборгованості зі сплати заробітне плати починаючи з жовтня 2010р. по вересень 2012р. становить 5,6 %, тобто компенсація складає 971,88 гривень.

Ствердження представника відповідача, що на день звільнення ОСОБА_1 не працювала та не заявила вимоги про розрахунок, не приймаються судом до уваги, оскільки у суді було підтверджено та доведено документально, що ОСОБА_1 було звільнено саме за ініціативою Відповідача (ч.І п.1 ст.40КЗпП України), а також те, що ОСОБА_1 у період своєї праці не отримувала належну заробітну плату, рівноцінний розмір якої і склав суму, яка належать звільненому працівнику.

Відповідно до положень законодавства про працю, підставою відповідальності власника є склад правопорушень, який включає два юридичні факти - порушення власником строків розрахунку при звільнені та його вина. При цьому законодавець не виключає вину власника за відсутності грошів на розрахунках та яких не будь фінансових ускладнень. Наявність виконавчого провадження про стягнення заробітної плати за рішенням суду не є перешкодою працівнику ставити вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, після його фактичного виконання.

Представник відповідача доводив, що на час звільнення ОСОБА_1 всі рахунки підприємства були арештовані, але підтвердити даний факт належними доказами він не міг, тому даний факт суд не прийняв до уваги.

Не можна прийняти до уваги й ствердження відповідача, що у зв"язку з порушенням провадження Господарським судом справи про банкрутство підприємства та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, виключається вина підприємства за несвоєчасний розрахунок під час звільнення, оскільки така дія не поширюється на виплату заробітної плати.

З огляду на викладене, а також аналізу доказів у справі суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 грунтуються на законі, доведені належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути 284,68 гривень судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3,4,10, 11, 15, 60, 88, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 115,116,117, 233 КЗпП України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ВАТ „Вуглецевий композит" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Вуглецевий композит", 69600, м.Запоріжжя, МПС-982, вул..Північне шосе 31-а, ЄДРПОУ 24516317 на користь ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, іпн:НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі - 27496,80 (двадцять сім тисяч чотириста дев"яносто шість гривень вісімдесят копійок);

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Вуглецевий композит", 69600, м.Запоріжжя, МПС-982, вул..Північне шосе 31-а, ЄДРПОУ 24516317 на користь ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, іпн:НОМЕР_1 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 971,88 (дев"ять сот сімдесят одна гривня вісімдесят вісім копійок);

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Вуглецевий композит", 69600, м.Запоріжжя, МПС-982, вул..Північне шосе 31-а, ЄДРПОУ 24516317 на користь держави 284,68 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.Ю. Козлова