Рішення № 32408004, 10.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 р. Справа № 914/1809/13

За позовом: Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів

до відповідача: Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман", м. Львів

про стягнення 169 552грн. 76коп.

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

прокурор: Телюк Г.В.

від позивача: Грицак Г.І.

від відповідача: не з'явився

Прокурору та представникові позивача роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Заступником прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" про стягнення 161 148грн. 99коп. основного боргу, 2 430грн. 88коп. інфляційних втрат та 5 972грн. 89коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 17.05.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.05.2013р. Ухвалою суду від 27.05.2013р. у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 10.07.2013р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 10.07.2012р. позовні вимоги підтримали повністю, просять позов задоволити.

Відповідач в судове засідання повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.05.2013р. (вручене 03.06.2013р.)

Станом на 10.07.2013р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, суд встановив наступне:

01.10.2005р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (енергопостачальна організація, позивач) та Підприємством «Готельно-навчальний комплекс «Гетьман» (споживач, відповідач), укладено договір №5101/Р про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п.1 якого енергопостачальна організація (позивач) взяла на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Пунктом 3.2.2. договору передбачено обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії (п. 6.3. договору).

Згідно із п.10.1. договору, він набирає чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2006р.

Відповідно до п.10.4., договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Додатком №1 до договору №5101/Р від 01.10.2005р. було встановлено, що орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 166 589грн. 25коп. з ПДВ.

На виконання умов вказаного договору позивачем здійснювалось постачання теплової енергії. Однак, відповідачем своїх зобов'язань по її оплаті належним чином не виконано, станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2010р. по 01.04.2013р. становить 161 148грн. 99коп.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Станом на день розгляду спору в суді відповідач не здійснив оплати за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води в повному розмірі, що є порушенням умов договору.

З огляду на викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 161 148грн. 99коп. заборгованості з оплати теплової енергії обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача 3% річних, які відповідно до поданого розрахунку за період з 16.12.2010р. по 18.04.2013р. становлять 5 972грн. 89коп. та інфляційні втрати в розмірі 2430грн. 88коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданих йому можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.509, 526, 530, 625, 629, 714 ЦК України, ст.ст. 193, 275 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман", м.Львів, вул. В.Великого, 50 (ідентифікаційний код 02595718) на користь Львіського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів, вул. Д.Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 161 148грн. 99коп. основного боргу, 2430грн. 88коп. інфляційних втрат та 5 972грн. 89коп. 3% річних. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3.Стягнути з Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман", м.Львів, вул. В.Великого, 50 (ідентифікаційний код 02595718) в доход державного бюджету 3391 грн. 06коп. судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 15.07.2013р.