Рішення № 32408002, 09.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2013 р. Справа № 914/1606/13

За позовом: Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

до відповідача: Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії «Західдіпрошлях», м.Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 103896,45грн., з яких 100851,10грн. - основного боргу, 2438,38грн. - пені, 105,64грн. - інфляційні втрати, 501,33грн. - 3%річних.

Представники:

від позивача: Грицак Г.І. - представник (довіреність б/н від 23.01.2013р.);

від відповідача: Заярний О.Є. - представник (довіреність №16/2від 30.01.2013р.).

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні 09.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Розглядається справа за позовом Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів, до відповідача Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії «Західдіпрошлях», м.Львів, про стягнення заборгованості в сумі 103896,45грн., з яких 100851,10грн. - основного боргу, 2438,38грн. - пені, 105,64грн. - інфляційні втрати, 501,33грн. - 3%річних. Ухвалою суду від 07.06.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.07.2013р.

Ухвалою від 24.04.2013р. Господарський суд порушив провадження у справі та призначив її до розгляду на 21.05.2013р.

У судовому засіданні 09.07.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити. Проти клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення заперечив, з підстав, зазначених в запереченні на пояснення, котрі були подані ним через канцелярію суду 17.06.2013р.

У судовому засіданні 09.07.2013р. представник. Відповідача позовні вимоги визнав та просить суд надати відстрочку виконання рішення з підстав, наведених в письмових пояснення №81/2 від 20.05.2013р., які були подані ним через канцелярію суду 20.05.2013р.

Суд продовжив строк розгляду справи, оскільки за час розгляду справи подано позивачем та підтримане відповідачем клопотання про продовження строку його вирішення. Розгляд справи суд відклав до 09.07.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

21.01.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір №4364/Р про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі по тексту рішення - договір). Договір набув чинності з дня його підписання і діє до 01.10.2009 року.

Строк дії договору продовжувався відповідно до п. 10.4. договору.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язувався постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язувався отримувати та оплачувати її за встановленими тарифами, своєчасно і в повному обсязі.

Відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманої теплової енергії не виконано, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість в розмірі 100 851,10грн.

Як зазначено в п. 1 договору, позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком № 1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію і гаряче водопостачання.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими не забороненими законодавством формами.

П. 6.3 передбачено, що відповідач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом на підставі виставленого рахунку сплачує позивачу вартість гарячого водопостачання фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Відповідно до п. 7.2.3 відповідач за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивач розпочав постачання теплової енергії в гарячій воді.

Проте, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії належним чином та у повному обсязі не виконував, в зв'язку з чим за період з 01.10.2012 року по 31.03.2013 року у нього виникла заборгованість в розмірі 100851,10грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема, вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

За договором про надання послуг, відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Порушуючи умови договору, відповідач не здійснив повної оплати за поставлену теплову енергію в гарячій воді у встановлені терміни, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 100851,10грн. станом на 31.03.2013р.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача за несвоєчасну сплату заборгованості пеню у сумі 2438,38грн.

Враховуючи положення ст.ст. 230, 231 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність розрахунку нарахування пені судом встановлено, що він проведений невірно, тому що, позивачем не враховано, що кількість днів у 2012 році не 365, а 366.

У п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, судом здійснено перерахунок нарахування пені в період з 16.11.2012р. по 31.03.2013р. За результатами перерахунку розмір пені становить 2437,88грн.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 501,33грн. не підлягають задоволенню,оскільки позивач не врахував, що кількість днів у 2012 році не 365, а 366. За результатами перерахунку проведеного судом до стягнення підлягає 501,20грн. трьох відсотків річних.

Щодо позовної вимоги про стягнення 105,64грн. інфляційних втрат - суд зазначає наступне.

При розрахунку інфляційних втрат позивач помилково визнає інфляцію дефляцією. Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат і встановив, що їх розмір становить 227,62грн. за вказаний позивачем в розрахунку період.

Відповідно до п.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу, суд приймаючи рішення не вправі виходити за межі позовних вимог, якщо про це відсутнє клопотання заінтересованої сторони. А відтак, стягненню з відповідача підлягає лише 105,64грн. інфляційних втрат.

Щодо клопотання про відстрочку виконання рішення, то суд зазначає, що згідно з Постановою ВГСУ №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Оскільки важке матеріальне становище відповідача не є виключними обставинами, тому, що воно утворилося внаслідок господарської діяльності, а не в силу певних непередбачуваних факторів й у своєму поясненні відповідач не надав доказів того, що в разі надання судом такої відстрочки, він зможе своєчасно і в повній мірі сплатити свій борг та не вказав заходів, які ним вживаються для погашення боргу, а також враховуючи заперечення представника позивача суд відхиляє клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 509, ч.2 ст.625, ст.ст. 638, 901 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 49, 82-84, 230, 231, п.6 ст.232 ГПК України, п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії «Західдіпрошлях» (79053, м.Льів, Франківський р-н, вул. Володимира Великого, буд.54, ідентифікаційний код 26308250) на користь Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул. Д.Апостола, буд.1, ідентифікаційний код 07638027) 100851,10грн. основного боргу, 2437,88грн.грн. пені, 501,20грн. 3% річних, 105,64грн. інфляційних втрат, та 2078,89. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.07.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.