Рішення № 32406566, 02.07.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 789/869/13 Головуючий у 1-й інстанції Музика Я.М. Провадження № 22-ц/789/869/13 Доповідач - Бахметова В.Х.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бахметової В.Х.

суддів - Ткач О. І., Гірського Б. О.,

при секретарі - Майка Р.Ю.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Бережанського районного суду від 26 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося в суд із вищезазначеним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 24.07.2007 року між сторонами укладено кредитний договір №004-19007-240707, згідно умов якого позивачем відкрито для відповідачки картковий рахунок в національній валюті України та надано їй кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн, але з лімітом в 1500 грн. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов договору, станом на 26.02.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 3120,19 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідачки у повному обсязі.

Рішенням Бережанського районного суду від 26 квітня 2013 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що внесення відповідачкою платежу 18.12.2009 року свідчить про початок строку позовної давності. Суд першої інстанції упустив, що даний договір не обмежений річним строком, що було обумовлено сторонами в п. 1.4 договору № 004-19007-240707 від 24.07.2007 року на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки.

В судовому засіданні представник ПАТ "ДельтаБанк" апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на обставини викладені в ній.

ОСОБА_1 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, відповідає матеріалам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Дельта Банк" підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Дельта Банк" звернувся в суд із вимогою про захист свого цивільного права - стягнення заборгованості за кредитним договором із пропуском трьохрічного строку позовної давності, що згідно вимог ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 24 липня 2007 року між ТзОВ "Комерційний Банк "Дельта", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1укладено кредитний договір № 004-19007-240707, у відповідності до умов якого банк відкрив для відповідачки картковий рахунок в національній валюті України та надав їй кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн., але з лімітом в 1500 грн.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка згідно представленого позивачем розрахунку заборгованості станом на 26.02.2013 року становить 3120,19 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 здійснила 18.12.2009 року.

Згідно п.1.4 договору № 004-19007-240707 від 24.07.2007 року кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, на не потребує підписання додаткових угод.

Згідно п.2.5 договору держатель зобов'язаний щомісяця в строки, встановлені договором здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією.

Згідно п.2.13 вищезазначеного договору держатель доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за цим договором та/або кредитними договорами, укладеними сторонами, в тому числі і плати за надані банком послуги з розрахунково-касового обслуговування в розмірі та строки, передбачені правилами та тарифами.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до п.2.13 договору Банком було списано за рахунок кредитного ліміту в період з 03.12.2012 року по 29.12.2012 року 629,02 грн. для погашення простроченої заборгованості за відсотками, 81,60 грн. для погашення простроченої заборгованості за комісією та 225 грн. - нарахованої пені, що підтверджується наданою Банком довідкою про розрахунок заборгованості станом на 26.02.2013 року (а.с.13).

Виходячи з аналізу обставин справи в контексті норм матеріального права та умов договору, який має місце між сторонами суд дійшов помилкового висновку про застосування строку позовної давності, а тому в силу вимог ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову ПАТ "Дельта Банк" у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.

Рішення Бережанського районного суду від 26 квітня 2013 року скасувати, постановити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (р/р № 26258900952981, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору на суму 3120,19 грн. (три тисячі сто двадцять ) грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (р/р № 26258900952981, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) судовий збір в сумі 229,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова