Вирок № 32405206, 04.07.2013, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 1-47/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2013 р. Полонський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Горгулько Н.А.,

при секретарі - Олійник Л.А.,

з участю прокурора Соболевської В.В.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полонному кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, не працюючого, раніше судимого 09.06.2010 року Полонським районним судом за ст. 122 ч 1 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

за ст.122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2010 року близько 23 години в м. Полонному по вул. Л.Українки поблизу бару "Соната" ОСОБА_2, на грунті особистих неприязних стосунків, зіштовхнув ОСОБА_3 зі сходів. Після цього, підійшовши до ОСОБА_3, наніс йому удар кулаком в ділянку нижньої щелепи зліва, спричинивши йому при цьому тілесні ушкодження у вигляді подвійного відкритого перелому нижньої щелепи, синця в ділянці кута нижньої щелепи зліва, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним у скоєному злочині визнавав себе та розкаювався, проте, після виконання Полонським РВ УМВСУ постанови про його розшук та зміни запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, змінив свої показання в частині визнання вини та винним себе у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що дійсно він у вказаний вище час знаходився біля бару «Соната» де зустрів ОСОБА_4, в якого запитав коли той віддасть йому гроші, які заборгував, після чого ОСОБА_3 вдарив його рукою в груди, від чого він почав падати зі сходів. Падаючи зі сходів він потягнув ОСОБА_3 за рукав і той впав на сходи біля бару. Хто наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді подвійного відкритого перелому нижньої щелепи йому невідомо.

Не дивлячись на невизнання вини підсудним, його вина об'єктивно підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами:

Показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який вказував, що, дійсно 26 вересня 2010 року в м.Полонному біля бару «Соната» між ним та підсудним ОСОБА_2 відбулась сутичка з приводу заборгованості ним грошей ОСОБА_2 Під час проведення досудового слідства він постійно вказував, що саме ОСОБА_2 наніс йому удар в ділянку нижньої щелепи. В судовому засіданні 22 березня 2011 р. також вказував, що саме ОСОБА_2 вдарив його чи то кулаком чи долонею в обличчя.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який працює лікарем-травматологом Полонської ЦРЛ, який показав, що при обстеженні ним ОСОБА_3 в лікарні було виявлено у останнього перелом нижньої щелепи, потерпілий пояснював, що перелом йому було заподіяно іншою особою.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 слідує, що ним була порушена дана кримінальна справа. ОСОБА_3 на досудовому слідстві давав послідовні показання щодо побиття його ОСОБА_2, а саме, що в кінці вересня 2010 р. біля бару «Соната» потерпілий стояв на сходах біля бару разом з ОСОБА_7 До них підійшов ОСОБА_2 та потяг ОСОБА_3 зі сходів. Потім ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3, останній впав, а ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 ще кілька ударів від чого потерпілий втратив свідомість.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, він бачив як між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26 вересня 2010 р. ввечері біля бару «Соната» виникла сутичка, він побіг в середину бару «Соната» покликати ОСОБА_8 щоб їх розборонити, а коли вибігли, то побачили, що потерпілий сидів біля сходів, вони його завезли в міліцію, а потім в лікарню.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що дійсно 26 вересня 2010 року біля бару «Соната» бачив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 між якими виникла сутичка.

Показання свідка ОСОБА_9 щодо сутички між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26.09.2010 р. підтвердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_10

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який пояснював, що кілька років тому восени він з ОСОБА_3 перебував разом в барі «Соната». Бачив сутичку між потерпілим та підсудним, однак через великий проміжок часу добре не пам'ятає подій того вечора. На досудовому слідстві під час його допиту пам'ятав краще події та давав правдиві показання.

З оголошених показань свідка ОСОБА_8 слідує, що він особисто бачив як ОСОБА_2 наносив удари в ділянку обличчя ОСОБА_3 /а.с.24/

За даними протоколу допиту на очній ставці між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, під час якої ОСОБА_3 пояснив, що 26.09.2010 року біля бару «Соната» ОСОБА_2 вдарив його рукою в ліву сторону обличчя і в праву, від чого він втратив свідомість. ОСОБА_2 повністю з ними погоджувався. / а.с. 45/

За даними висновку судово-медичної експертизи №1019 від 09.12.2010 року у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді подвійного відкритого перелому нижньої щелепи, синця в ділянці кута нижньої щелепи зліва, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я. Утворення даних тілесних ушкоджень від падіння з висоти власного зросту є малоймовірним. /а.с.50 /

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 підтвердив дані висновку судово-медичної експертизи та показав, що ОСОБА_3, під час проведення ним обстеження, розказував що був побитий групою чоловіків, серед яких був ОСОБА_2 Перелом, який був виявлений в потерпілого, характерний для ударної дії та від падіння на бетон подвійний перелом нижньої щелепи виникнути не міг.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2. у вчиненні даного злочину доведена повністю та його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України - умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Суд не приймає до уваги показання ОСОБА_2 щодо заперечення своєї причетності до заподіяння ним умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_3, оскільки вони спростовуються сукупністю наведених вище доказів, які на думку суду правдиво відображають дії підсудного у скоєнні ним вищевказаного злочину.

Також суд не приймає до уваги показання потерпілого ОСОБА_3, в частині що ОСОБА_2 не наносив йому ударів, зокрема в обличчя кулаком та ногами та можливого нанесення таких ударів іншими особами, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, які узгоджуються між собою, тому на думку суду правдиво відображають дійсні обставини справи. Аналізуючи матеріали досудового розслідування та показання потерпілого безпосередньо в судових засіданнях, суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні 29 квітня 2011 р. останній вказував, що він дійсно писав заяву 26.09.2010 р. про побиття його підсудним, однак в подальшому таку заяву анулював та написав, що претензій до ОСОБА_2 він не має. Написання ним власноручно такої заяви ОСОБА_3 підтвердив і в судовому засіданні 18.06.2013 р. Зі змісту даної заяви (а.с.9) слідує, що ОСОБА_3 просив Полонський РВ УМВС прийняти міри до ОСОБА_2 та інших осіб, які безпричинно його побили біля бару «Соната» в м.Полонному. Крім того просив видати йому направлення на СМЕ. Під час його допиту на досудовому розслідуванні ОСОБА_3 вчказував, що саме ОСОБА_2 наніс йому удар в нижню щелепу. (а.с.22) 24.12.2010 р. потерпілий писав заяву на ім'я слідчого ОСОБА_6 щодо відсутності претензій майнового характеру відносно ОСОБА_2 з приводу спричинення ОСОБА_2 йому тілесних ушкоджень, так як помирився з підсудним (а.с.61).

Пакозання потерпілого ОСОБА_3 щодо непроходження ним судово-медичного обстеження в приміщенні Шепетівського міжрайвідділення судмедекспертизи спростовуються актом судово-медичного обстеження №824 від 13.10.2010 р. (а.с.19) та показаннями експерта ОСОБА_11 в судовому засіданні.

При обранні виду та міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудному судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину повторно.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що даний злочин ОСОБА_2 вчинив в період іспитового строку, на думку суду підсудному слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів лише у вигляді позбавлення волі.

Підлягає, відповідно до ст..1206 ЦК України, задоволенню цивільний позов прокурора заявлений в інтересах держави та Міністерства охорони здоров'я в особі Хмельницької обласної лікарні про стягнення з підсудного коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 1952 грн. 63 коп., оскільки такі витрати є документально підтвердженими.

Керуючись ст.ст. 323; 324 КПК України 1960 року, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст.122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, перевівши відповідно до ч.1 п.1 п.п.б ст. 72 КК України невідбутих 2 (два) роки обмеження волі за попереднім вироком суду в 1 (один) рік позбавлення волі, шляхом часткового складання призначених покарань, засудженому остаточно визначити покарання 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної лікарні (вул.Пілотська, 1, м. Хмельницький, 29000 Код ЗКПО 02004717, р/р 35428003001234 в ГУДКУ в Хмельницькій області МФО 815013) 1952 грн. 63 коп. витрат за стаціонарне лікування потерпілого.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню- утримання під вартою.

Строк відбуття покарання обчислювати з 22 квітня 2013 року.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Н.А.Горгулько