03.07.2013 Справа № 756/7308/13-ц
Ун.№756/7308/13
Пр.№2/756/3163/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/З А О Ч Н Е/
«03» липня 2013 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді - Майбоженко А.М.
при секретарі - Воіновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП Україна» про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.07.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг №041558, спрямованих на придбання транспортного засобу. За умовами договору позивач сплатив відповідачу реєстраційний платіж в розмірі 5 000, грн. Посилається на те, що на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 21 833,20 грн. Загальна вартість сплачених коштів становить 26 833,20 грн. Отримавши кошти, відповідач не вчиняв будь-яких дій щодо виконання умов договору, ввів позивача в оману та не проінформував про припинення господарської діяльності. Посилаючись на недійсність договору, що укладений між сторонами просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 26 833,20 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст.224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки від відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відомостей про причини неявки не надійшло.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що 12.07.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг №041558, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати ОСОБА_1 послуги, спрямовані на придбання транспортного засобу орієнтовною вартістю 50 000,00 грн. через програму "Авто-Житло", організовану ТОВ "Авто Житло План", зокрема: зареєструвати ОСОБА_1, як учасника програми; організовувати та проводити розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного товару; надавати інформацію щодо результатів розподільчих актів учаснику програми "Авто-Житло" виключно поданому договору; організовувати та створювати умови для придбання товару учасником програми; здійснювати оплату товару і забезпечувати отримання товару згідно з умовами діяльності програми "Авто-Житло" та інші послуги. ОСОБА_1 у свою чергу взяв на себе зобов'язання сплатити реєстраційний платіж у розмірі 5% від суми, зазначеної у п.1.3. договору, комісійну плату у розмірі 5% від суми, зазначеної у п.1.3. договору, щомісячно сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати.
Строк дії згаданого договору - з 12.07.2011 року по 12.06.2021 року, або до моменту виконання сторонами усіх зобов'язань, передбачених цим договором (п.5.4., п.8.9. договору).
У додатку №1 до договору про надання послуг від 12.07.2011 року №041558 передбачено графік та розмір платежів учасника програми "Авто-Житло", а у додатку №2 - умови діяльності цієї програми.
На виконання умов договору позивачем згідно з додатком №1 до договору сплачено відповідачеві реєстраційний платіж у сумі 5 000,00 грн., про що свідчать квитанції, наявні в матеріалах справи.
Виконання відповідачем послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах полягає в тому, що після сплати клієнтом коштів, передбачених договором, ТОВ "Авто Житло План" формує групу клієнтів, за рахунок чистих платежів яких здійснюється придбання товару. Клієнт одержує товар відповідно до порядку проведення розподільчого акта (ст.5 умовами діяльності програми "Авто-Житло"), і таке визнання права здійснює ТОВ "Авто Житло План" на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які сплатили найбільшу кількість чистих платежів. Договір про надання послуг від 12.07.2011 року №04158 не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ "Авто Житло План" за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість умовами діяльності програми "Авто-Житло" встановлено, що у випадку відмови клієнта від договору йому не повертається реєстраційний платіж, з нього утримується штраф у розмірі трьох чистих платежів, а повернення решти платежів здійснюється лише по мірі повернення платежів іншими учасниками програми.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1, ч.2, ч.3, ч.5 та ч.6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За положеннями ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, указаний Закон встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. Такий правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом (є нікчемним).
Оскільки ОСОБА_1 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ "Авто Житло План" без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програму "Авто-Житло", суд приходить до висновку про те, що діяльність ТОВ "Авто Житло План" з реалізації програми "Авто-Житло" є такою, що вводить споживача в оману.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір про надання послуг від 12.07.2011 року №041558, укладений між ТОВ "Авто Житло План" та ОСОБА_1, є нікчемним.
За приписами ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У відповідності до ч.5 ст.216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Відтак, суд вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності нікчемного договору про надання послуг від 12.07.2011 року №041558 та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 26 833,20 грн., з яких 5 000 грн. реєстраційний платіж, 21 833,20 грн. сплачені щомісячні платежі та адміністративні витрати.
З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 203, 215, 216, 638, 653, 901, 903, 907 Цивільного кодексу України, ст.ст.18, 19, 20 Закону України "Про захист прав споживачів", керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» про стягнення грошових коштів задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Житло План" (ідентифікаційний код 37509207) на користь ОСОБА_1 26 883 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят три) гривень 20 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Житло План" (ідентифікаційний код 37509207) на користь держави судовий збір у сумі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 83 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А.М.Майбоженко
Судове рішення № 32403091, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 03.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/7308/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: