Постанова № 32401179, 11.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року Справа № 5021/1851/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівДроботової Т.Б., Швеця В.О. (доповідач)перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Маркетінг-Центр LTD" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 29.04.13у справі№ 5021/1851/12 Господарського суду Сумської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маркетінг-Центр LTD"доСумської міської ради провизнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03-05/765 від 03 липня 2013 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

У судовому засіданні 04.07.13 у справі було оголошено перерву до 11.07.13.

за участю представників сторін від:

позивача: Алфімов В.В. (дов. від 18.12.12)

відповідача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетінг-Центр LTD" звернулося з позовом до Сумської міської ради про визнання укладеною між сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 15.04.03 на тих самих умовах, які були передбачені договором та терміном до 29.04.22. Позивач, обґрунтовуючи позов, вказував на належне виконання ним умов договору оренди, з огляду на що, на його думку, він має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Водночас позивач зазначав про те, що своєчасно направив на адресу відповідача лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки з проектом додаткової угоди та продовжує користуватись земельною ділянкою. При цьому позивач посилався на приписи статті 15 Цивільного кодексу України, статей 179, 187, 188 Господарського кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.02.13, ухваленим суддею Котельницькою В.Л., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи наявності необхідних умов для поновлення спірного договору оренди в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі". Водночас судом враховано дотримання позивачем вимог щодо належного повідомлення відповідача про намір поновити строк дії спірного договору оренди. При цьому суд керувався приписами статті 792 Цивільного кодексу України, статей 179, 187, 188 Господарського кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Бондаренко В.П. - головуючого, Ільїна О.В., Россолова В.В., постановою від 29.04.13 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким у позові відмовив. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, апеляційний суд виходив з відсутності необхідних умов для поновлення спірного договору оренди земельної ділянки в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі". Водночас апеляційним судом враховано і чинне рішення Сумської міськради від 28.11.12, яким позивачу відмовлено у поновленні спірного договору оренди. При цьому апеляційний суд керувався приписами статей 12, 124 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", статей 26, 42, 60, 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Не погоджуючись з винесеною у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетінг-Центр LTD" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на неврахування апеляційним судом наявності обов'язку укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки у місячний строк. Водночас зазначає і про те, що рішення Сумської міськради про відмову позивачу у поновленні договору оренди прийнято після того, як спірний договір в силу приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" є поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які визначені договором. При цьому скаржник посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 187, 188 Господарського кодексу України, статей 43, 43 Господарського процесуального кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".

На адресу Вищого господарського суду України від Сумської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.04.03 на підставі рішення Сумської міської ради № 169-МР від 23.10.02 між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) укладений договір оренди земельної ділянки площею 830 кв.м, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 12-а, у стані, придатному для цільового використання. Вказаний договір зареєстрований у Сумському міськвиконкомі, про що 23.05.03 в книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 957. Згідно з пунктом 2.2. договору його укладено терміном до 23.10.12. Після закінчення терміну дії договору орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, відповідно до умов цього договору, має за інших рівних умов, переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога ТОВ "Маркетінг-Центр LTD" до Сумської міськради про визнання укладеною між сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 15.04.03 на тих самих умовах, які були передбачені договором та терміном до 29.04.22. Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Частиною 3 названої статті унормовано, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. З матеріалів справи убачається, що на момент закінчення строку дії спірного договору оренди з 12.03.11 набув чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким внесено зміни до статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відповідно до статті 33 названого Закону (в редакції чинній з 12.03.11) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). При цьому до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. Відтак, установивши дотримання позивачем вимог статті 33 названого Закону щодо належного повідомлення відповідача про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк та відсутність протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення Сумської міської ради про заперечення у його поновленні, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Апеляційний господарський суд викладеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, застосувавши статтю 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яке не регулює спірні правовідносини сторін з поновлення договору оренди земельної ділянки. Зазначене призвело до безпідставного скасування законного рішення у справі. Таким чином, враховуючи наведене та встановлені судом першої інстанції обставини справи, переоцінка яких за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, судова колегія визнає правомірним висновок Господарського суду Сумської області про наявність підстав для задоволення позову. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження. За таких обставин, постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Сумської області - залишенню в силі. Витрати у сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетінг-Центр LTD" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.13 у справі Господарського суду Сумської області № 5021/1851/12 скасувати.

Рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.13 залишити в силі.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Дроботова

В. Швець