ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 липня 2013 року Справа № 5023/5987/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Алірус" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2013у справі№ 5023/5987/12господарського судуХарківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр промислового кроліководства"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Алірус" про стягнення 150 000, 00 грн.
В С Т А Н О В И В:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 4 статті 111 цього ж Кодексу обов'язок скаржника при поданні касаційної скарги додавати до неї докази сплати судового збору.
Скаржник в клопотанні просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, спираючись на свій майновий стан.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.
Тобто особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідачем не надано доказів матеріального стану товариства, як при зверненні з первісною касаційною скаргою, так і з повторною.
В клопотанні директор ТОВ "Алірус" посилається на те, що він є інвалідом ІІ групи. Пунктом 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги, щодо сплати судового збору, інвалідам І та ІІ груп.
Разом з тим, стороною у даній справі є юридична особа і вимоги касаційної скарги стосуються прав саме юридичної особи, а не прав її керівника, що унеможливлює застосування пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірус" не підлягає задоволенню, як не обґрунтоване та документально не підтверджене.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Відмовити заявнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірус" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 у справі № 5023/5987/12 повернути скаржнику.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Ж.О. Бернацька
Д.С. Кривда
Судове рішення № 32401177, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 12.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/5987/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: