Постанова № 32398808, 12.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2013 року 14:40 № 826/7291/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

Державної податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет»

про

стягнення податкового боргу в розмірі 34691,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 34691,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з податку на додану вартість, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

На підтвердження обґрунтованості заявленого позову суду надано: облікову картку платника по податку на додану вартість станом на 15.04.2013р., уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправлення самостійно виявлених помилок, поданий у серпні 2011 року за період липня 2011 року, рішення №93/24-069 від 12.09.2011р. про опис майна у податкову заставу, корінець податкової вимоги № 284 від 02.09.2011р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2013р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та надано позивачу строк до 28 травня 2013 року подати документальне підтвердження вручення податкової вимоги №284 від 02.09.2011р. відповідачу.

05 червня 2013 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про надання часу для отримання відповіді на запит, направлений до ДПІ в м. Сєвєродонецьк ДВС на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2013р. з метою отримання доказів вручення податкової вимоги №284 відповідачу.

Станом на 12.07.2013р. жодних документів від позивача не надійшло.

Вивчивши матеріали, які додані до позовної заяви, ознайомившись з наведеними на їх обґрунтування доводами, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 30092530) перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС з 03.02.2012р. та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011 року, несе обов’язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійних помилок №9006995897 у декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 34691,00 грн.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України), податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до визначення, наведеного в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

На виконання вимог ст.59 ПК України ДПІ у м. Сєвєродонецьку ДПС склала податкову вимогу від 02.09.2011 року №284 на суму 34691,00 грн.

Як зазначалось вище, п.59.1 ст.59 ПК України закріплено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно пункту 5 Підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Як вбачається з податкової вимоги №284 від 02.09.2011 року, вказана вимога складена на суму 34691,00 грн., відтак, в силу положень п.59.1 ст.59 ПК України така вимога підлягала обов’язковому надісланню (врученню) платнику податків.

Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Згідно п.58.3 ст.58 ПК України, з урахуванням закріплених в абз.1 п.59.1 ст.59 ПК України положень, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Порядок надсилання (вручення) органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків визначено в розділі IV Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. за № 1037, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 (далі по тексту – Порядок №1037).

Відповідно до п.4.6 вказаного розділу Порядку №1037, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв’язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.4.7 Порядку №1037).

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що вказані норми визначають виключний перелік обставин, за наявності яких податкова вимога може визнаватись надісланою (врученою) платнику податків, а також дає уявлення щодо доказів, якими можуть підтверджуватись такі факти.

Згідно із визначенням, наведеним в ч.1 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

У відповідності до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, з огляду на зазначені норми ПК України, Порядку №1037 та ст.70 КАС України належним та допустимими доказами на підтвердження направлення (вручення) податкової вимоги можуть бути визнані:

- корінець податкової вимоги з підписом уповноваженої особи платника із зазначенням дати отримання;

- поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення з підписом уповноваженої особи платника із зазначенням дати отримання;

- поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, що повернулось не врученим з відміткою поштового відділення про причини невручення.

При цьому, всупереч вищенаведених положень, позивач не надав суду жодного з наведених вище доказів, які б підтверджували виконання податковим органом вимог законодавства щодо порядку та способу направлення податкових вимог.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).

З огляду на відсутність доказів надіслання та вручення платнику податків податкової вимоги №284 від 02.09.2011 року, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено дотримання визначених чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством порядку, строку і підстав для звернення до суду із даним позовом.

Відтак, підстави для задоволення позовних вимог з врахуванням наведених позивачем доводів і наданих на їх обґрунтування доказів, відсутні.

Виходячи з положень 14, 16, 20, 57-59 Податкового кодексу України та керуючись 69-71, 158-163, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими статтею 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко