Ухвала суду № 32398209, 11.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. справа № 804/2576/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року у справі № 804/2576/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 04.02.2013 р. №0000290152, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі за основним платежем - 2500,0грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 625,0грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, посилаючись на порушення норм матеріального права, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.01.2013 року посадовою особою Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - січень 2012 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів», за результатами якої складено акт №182/15-2/36728065 від 15.01.2013 року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4.6.3 п. 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за №1333/20071, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 2500,00 грн.

Такі висновки ДПІ зроблено з огляду на наступне.

14.02.2012р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області отримано податкову декларацію ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних

виробів» з податку на додану вартість №9005104581 за січень 2012 р. В якій до сум податкового кредиту було включено суму ПДВ у розмірі 2500,00 грн. по постачальнику - Приватному підприємству «Іріф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини».

Разом з податковою декларацією ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» з податку на додану вартість надано заяву №9005104244 від 13.02.2013 р. про відмову Приватного підприємства «Іріф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини» надати податкову накладну, у зв'язку з призупиненням діяльності підприємства-постачальника.

Інших документів, які засвідчують факт сплати податку у зв'язку придбанням товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, у граничний термін подання звітності Товариством з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (опії товарних чеків або інших розрахункових документів) до заяви не надано.

З цих підстав, ДПІ зроблено висновок про неправомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 2500,0грн.

На підставі акту перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 року № 0000290152, яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 2500 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 625 грн..

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача є необґрунтованим, прийнятим без з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, суд вказав на те, що встановлені обставини справи свідчать про наявність у позивача права на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ (2500,0грн) по взаємовідносинам з ПП «Іріф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.201.10 ст..201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Встановлені обставини справи, які підтверджуються актом перевірки, свідчать про те, що позивачем виконано покладений обов'язок та разом з податковою звітністю, в якій у тому числі відображено суми ПДВ у розмірі 2500,0грн. по постачальнику ПП «Іріф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини», подано заяву, встановлено зразка, про відмову постачальника надати податкову накладну (а.с.48). У вказаній заяві зазначено постачальника, дату виникнення податкових зобов'язань (12.10.2011р.), обсяг поставки (12500,0грн.), сума податку на додану вартість (2500,0грн), а також документ, що засвідчує факт відмови постачальника видати податкову накладну.

До суду першої інстанції позивачем надано платіжне доручення №1810 від 12.10.2011р., з якого вбачається сплата передоплата за лісоматеріали ПП «Іріф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини» у сумі 15000,0грн., у т.ч. 2500,0грн.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2500,0грн., з урахуванням встановленого факту сплати ПДВ, а також відмови постачальника видати податкову накладну, у зв'язку з чим позивачем до ДПІ подано відповідну заяву. При цьому, ДПІ не була позбавлена можливості, використавши свої повноваження, які передбачені ст..20 ПК України, у разі встановлення факту не подання розрахункового документу до заяви про відмову у постачальника надати податкову накладну, з'ясувати наявність чи відсутність такого документа у позивача та з урахуванням встановлених обставин, прийняти обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, тобто не відповідає критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які визначено ч.3 ст.2 КАС України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року у справі № 804/2576/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 12.06.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк