Ухвала суду № 32395782, 10.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року справа №805/3894/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.,

за участю: представника позивача Янушак О.М.(довіреність від 29.11.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрівка-Агро» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрівка-Агро» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Олександрівського відділення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 12 березня 2013 року №379/10/20-013-2 щодо відмови в перерахуванні зайво сплачених коштів та зобов'язати відповідача передати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновок про повернення надміру сплачених коштів з відповідного бюджету на підставі заяви позивача від 21 лютого 2013 року №8.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні рішення відповідача від 12.03.2013 року №379/10/20-013-2 щодо відмови в перерахуванні зайво сплачених коштів та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити. Апелянт наголошує на тому, що, приймаючи спірне рішення про відмову в задоволенні заяви платника податків про перерахування надмірно сплачених коштів за грошовими зобов'язаннями на погашення грошового зобов'язання з інших платежів, податковий орган вийшов за межі своїх повноважень. В решті постанову суду просив залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрівка-Агро» зареєстровано в якості юридичної особи, є платником податку на прибуток, перебуває на податковому обліку у відповідача.

За 3 квартал 2012 року Товариством було надмірно сплачено податок на прибуток в сумі 1892936,00 грн., що не оспорюється податковим органом.

У зв»язку з наявністю переплати позивач звернувся до відповідача із заявою від 21.02.13 №8 про врахування переплати по податку на прибуток за 2012 рік в сумі 1892926,00 на розрахунковий рахунок УДКСУ в Олександрівському районі в рахунок податку з доходів фізичних осіб заробітна плата 300000,00 грн. та в рахунок податку з доходів фізичних осіб інших ніж заробітна плата (рентні платежі) в сумі 100000,00 грн. 2013 року.

Відповідачем надана відповідь від 12 березня 2013 року № 379/10/20-013-2, в якій зазначено, що на підставі ст.168 п.168.1 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, а не за рахунок власних коштів. Таким чином, виконання заяви щодо перерахування переплати з податку на прибуток на рахунки «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується «податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» та «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата», суперечить вимогам чинного законодавства (а.с.6).

Вказаний лист позивач оскаржує як рішення податкового органу про відмову в перерахуванні надмірно сплачених коштів.

Разом з тим, листом від 24.05.2013 року №647/10/20-013-2 відповідач повідомив ТОВ «Олександрівка-Агро» про перерахування переплати з податку на прибуток відповідно до його заяви від 21.02.2013 №8 (а.с.100).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, відповідно до ст.17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Надаючи аналіз наведеним нормам законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог, викладених платником у своїй заяві, а також про те, що законодавчо не передбачено прийняття податковим органом рішення, як відповідного акта індивідуальної дії, який має для позивача певні юридичні наслідки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідь на заяву не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує чи змінює права та/чи обов'язки позивача, тобто не змінює стану його суб'єктивних прав та не створює жодних додаткових обов'язків для платника податків, а в даному випадку має місце бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що, в свою чергу, позивачем не оскаржується.

Погоджуючись з судовим рішенням, колегія суддів керується, зокрема, наступним.

Так, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки відповідачем до ухвалення судового рішення було самостійно виконано вимоги позивача щодо перерахування надміру сплачених коштів, у суду першої інстанції не було правових підстав для виходу за межі позовних вимог з метою повного захисту прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 12 липня 2013 року.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрівка-Агро» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 рокув адміністративній справі № 805/3894/13-а- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко