Постанова № 32395700, 10.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Решетняк І.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року справа №0503/10922/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.,

за участю: позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача Заікіна В.М.(довіреність від 08.01.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Парасковіївської сільської ради Артемівського району Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 квітня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Парасковіївської сільської ради Артемівського району Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з даним позовом, в якому просили зобов'язати відповідача надати письмову згоду на їх реєстрацію у житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1; визнати протиправними відмову відповідача у наданні зазначеної письмової згоди та вимогу у наданні правовстановлюючого документа на житлову квартиру за вищезазначеною адресою для проведення в ній реєстрації позивачів.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 квітня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування апеляційної скарги наголошує на правомірності своїх дій і зазначає, що підставою для відмови в наданні згоди на реєстрацію у житловій квартирі по АДРЕСА_1 слугував той факт, що заявники (позивачі) не надали оригінали документів у повному обсязі. Крім того, наголошує, що позивачі оскаржують дії, які на момент звернення до суду не мали місце, до того ж, питання щодо реєстрації позивачів повинно розглядатися міграційною службою, яка має бути стороною у справі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як позивачі проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачі з 1965 року мешкали та були зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яку отримали у користування на підставі ордера.

З 1983 року спірна квартира була заброньована у зв`язку з виїздом позивачів на роботу в райони Крайньої Півночі. Термін дії бронювання неодноразово продовжувався відповідачем шляхом видачі охоронних свідоцтв.

У 2011 році позивачі повернулися до України, вселилися у спірну квартиру, отримали посвідку на постійне проживання в Україні як громадяни Російської Федерації, після чого звернулися до Артемівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області із заявою про реєстрацію у спірній квартирі, однак, їм листом було роз»яснено, що для їх реєстрації необхідно отримати письмовий дозвіл Парасковіївської сільської ради, у комунальній власності якої перебуває спірна житлова квартира.

Для отримання такого дозволу позивачі 16.05.2011 р. подали заяву до відповідача, яка їм була повернута без розгляду (а.с.54).

29.11.2012 року позивачі знову звернулися до сільської ради з аналогічною заявою, яка також не була розглянута (а.с.69,100).

Фактичні обставини справи сторонами не оспорюються, предметом судового розгляду є відмова відповідача надати дозвіл на реєстрацію в квартирі, що перебуває у комунальній власності, тобто, власником якої є Парасковіїївська сільська рада.

Відповідно до п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 року №1077, згода власника житла надається у разі відсутності документів, що підтверджують право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму або інші документи.

Частиною 1 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280) визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 59 цього Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтями 29,30 Закону №280, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, а так само, управління об'єктами житлово-комунального господарства, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст.52 цього Закону, розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради, може виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

Основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання (стаття 53 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, ні Парасковіївською радою, ні її виконавчим комітетом будь-яких рішень (про задоволення або про відмову) за результатами розгляду заяви позивачів про надання згоди на реєстрацію в квартирі, що належить до комунальної власності, не приймалось, тобто, наявна бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Колегія суддів вважає, що доводи позивачів про відмову сільської ради в наданні письмової згоди на їх реєстрацію у спірній квартирі є передчасними, оскільки відмови, як такої, відповідач їм не надавав, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову і, зобов»язавши Парасковіївську сільську раду надати письмову згоду на реєстрацію позивачів у спірній квартирі, перебрав на себе повноваження ради.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і, в свою чергу, є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і з метою повного захисту інтересів позивачів зобов»язати відповідача розглянути їх заяву, задовольнивши позовні вимоги частково.

Постанова в повному обсязі складена 15 липня 2013 року.

Керуючись ст.ст.195,196,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Парасковіївської сільської ради Артемівського району Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 квітня 2013 року в адміністративній справі № 0503/10922/2012 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Парасковіївської сільської ради Артемівського району Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов»язати Парасковіївську сільську раду Артемівського району Донецької області розглянути заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 29.11.2012 року про надання згоди на їх реєстрацію в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності з нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко