Постанова № 32395670, 12.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2013 р. Справа №805/9134/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Тимохіній Я.Ю.

за участю:

представників позивача: Бубнова О.О., Полторак С.О., Макаренко Т.Д.

представника відповідача: Радченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (надалі - позивач, ТОВ «Лемтранс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (надалі - відповідач, СДПІ у м. Донецьку) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000331540/15146/10/15-17-4 від 12.06.2013р.

Позов мотивовано незгодою позивача із нарахуванням відповідачем штрафу у зв'язку із внесенням позивачем змін до податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2012р. Позивач вважає, що нарахування штрафу у розмірі трьох відсотків є безпідставним, оскільки уточнюючою декларацією не визначено податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що уточнюючою декларацією позивачем збільшено податкове зобов'язання на 9 738 344,00 грн. але всупереч вимог абзацу «а» п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України не нараховано та не сплачено штраф у розмірі трьох відсотків від донарахованої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ТОВ «Лемтранс» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 30600592, місцезнаходження: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, б.7, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №301273 та довідкою АА №546265 з ЄДРПОУ від 16.02.2012р.

Позивач перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 22.09.2009р. №106/10/29-014-2.

ТОВ «Лемтранс» зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом №40378371 від 01.04.2003р.

11.02.2013р. позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (звітна нова) за 2012 рік, якою визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду (графа 16) у сумі «-9 738 344,00 грн.».

29.03.2013р. ТОВ «Лемтранс» подало уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, якою в розділі «Самостійне виправлення помилок» позивачем визначено суму збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду (графа 23) у розмірі «9 738 344,00 грн.», внаслідок чого показник графи 16 декларації з податку на прибуток підприємства за 2012р. змінився та зазначено прочерк.

СДПІ у м. Донецьку проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2012р. ТОВ «Лемтранс», за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 30.05.2013р. №388/15-17-4-30600592.

Згідно висновку вказаного акта, перевіркою встановлено, що позивачем по уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012р. занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 292 150,00 грн. та не нараховано пеню у сумі 91 247,00 грн.

Із акта перевірки від 30.05.2013р. №388/15-17-4-30600592 вбачається, що підставою для вказаного висновку було встановлення перевіркою не нарахування штрафу у розмірі трьох відсотків від суми 9 738 344,00 грн., на яку уточнюючою податковою декларацією збільшено показник рядку 16.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000331540/15146/10/15-17-4 від 12.06.2013р., яким, за порушення п.54.1 ст.54, абзацу «а» п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 292 150,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таким чином, спірним в межах цієї справи є нарахування відповідачем штрафу у розмірі трьох відсотків від суми 9 738 344,00 грн., на яку збільшено показник рядку 16 податкової декларації.

Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Таким чином, невід'ємною складовою (ознакою) поняття податкового зобов'язання та поняття грошового зобов'язання є обов'язковість сплати певної суми коштів до бюджету.

Відповідно до п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Із наведеного вбачається, що законодавцем передбачена можливість виявлення платником податків (податковим агентом) помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, та, відповідно, обов'язок платника податків виправити такі помилки з метою належного виконання свого обов'язку щодо подання достовірної податкової звітності.

Передбачена законодавством процедура виправлення помилки у раніше поданій податковій декларації направлена на спонукання та стимулювання платників податків до належного виконання свого обов'язку з подання податкової звітності та ведення податкового обліку без застосування процедури вжиття санкцій з боку контролюючих органів.

Положеннями п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України передбачено зменшення обсягу відповідальності платника податків у разі виправлення помилки в частині заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. Тобто, законодавець передбачив відповідальність у зв'язку із самостійним виправленням помилки, яка призвела (або могла призвести) до несвоєчасної сплати (або несплати) податкового зобов'язання.

Спеціальна відповідальність у зв'язку із самостійним виявленням та виправленням платником податків помилки, яка не впливає на розмір податкового зобов'язання (заниження податкового зобов'язання) Податковим кодексом України не передбачена.

Визначення відповідачем 9 738 344,00 грн., на які збільшено показник рядку 16, у якості податкового зобов'язання є безпідставним, оскільки ця сума коштів не була визначена позивачем як така, що підлягає сплаті до бюджету.

Як було встановлено судом, виправлення уточнюючою податковою декларацією від 29.03.2013р. показника рядку 16 не призвело до визначення певної суми коштів, яка б підлягала сплаті до бюджету.

На підставі наведеного, суд вважає спірне рішення неправомірним, оскільки відповідачем нараховано штраф у розмірі трьох відсотків не від суми податкового зобов'язання, а від виправленого розміру показника, виправлення якого не мало наслідком нарахування певної суми коштів до сплати в бюджет, що не передбачено п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд вбачає наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно платіжного доручення №4863 від 19.06.2013р. позивачем сплачено 2 294,00 грн. судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби №0000331540/15146/10/15-17-4 від 12 червня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (ідентифікаційний код 30600592; 83086, м. Донецьк, вул. Артема, б.7) 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок судових витрат.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 12 липня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 15 липня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.