Постанова № 32395218, 13.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. справа № 1170/2а-4037/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року в адміністративній справі

за позовом Державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у листопаді 2012 року звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 0001680222 від 13.11.2012, № 0001670222 від 13.11.2012, № 0000670223 від 13.11.2012.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001680222 від 13 листопада 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Державному підприємству «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 469 519,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001670222 від 13 листопада 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Державному підприємству «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 31 794,00 грн. основного платежу та 7 949,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000670223 від 13 листопада 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким відносно Державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 17 903,90 грн. в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 10 903,90 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено Акт № 100/2240/00700186 від 26.10.2012.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0001680222 від 13.11.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 469519,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 1,00 грн.; № 0001670222 від 13.11.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31794,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 7949,00 грн.; № 0000670223 від 13.11.2012, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17903,90 грн.

Апелянт зазначив, що при здійсненні перевірки повноти визначення скоригованих валових витрат за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області Державної податкової служби встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.1 декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» за I квартал 2011 року у сумі 241569,00 грн., внаслідок чого відбулося заниження податку на прибуток підприємств.

Такі висновки податковим органом зроблено у зв'язку з тим, що при проведені господарських операцій ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у період з 01.01.2011 по 31.03.2011 не відбулося збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовили зростання власного капіталу, не відбулося збільшення економічних вигод підприємства, крім того витрати, понесені підприємством, є більшими ніж доходи, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг. При цьому від'ємна різниця була розрахована помісячно.

Проте суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими такі доводи апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою

Судом встановлено, що при визначенні розміру валових витрат податковим органом до уваги бралися показники результатів господарської діяльності позивача за відповідний місяць.

Проте суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Статтею 13 вказаного Закону визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що звітнім періодом для визначення результату господарської діяльності підприємства є квартал та календарний рік.

Судом також встановлено, що згідно зі звітом про фінансові результати господарської діяльності ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за I квартал 2011 року чистий прибуток підприємства становить 30520,62 грн., а тому доводи апелянта, що в результаті здійснення господарської діяльності не відбулося збільшення економічних вигод підприємства та завищено валові витрати, не знайшло свого підтвердження.

Додатково апелянт зазначив, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 встановлено його завищення на загальну суму 31794,00 грн., у тому числі за липень 2011 року у сумі 11577,00 грн., за серпень 2011 року у сумі 99,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 3869,00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 628,00 грн., за листопад 2011 року у сумі 173 грн., за грудень 2011 року 2011 року у сумі 180 грн., за лютий 2012 року у сумі 3961,00 грн., за квітень 2012 року у сумі 1260,00 грн., за травень 2012 року у сумі 9081,00 грн., за червень 2012 року у сумі 966,00 грн.

Таке завищення, на думку відповідача, відбулося в результаті віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за результатами господарських операцій, проведених між ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ТОВ «Олеко Будзв'язок» без підтвердження таких операцій належними первинними документами, зокрема, товарно-транспортними накладними.

Проте суд зазначає, що відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

При цьому не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Статтею 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ТОВ «Олеко-Будзв'язок» у липні 2011 та лютому 2012 було укладено договори на поставку комп'ютерної та офісної техніки, комплектуючих, елементів живлення, канцтовари та інше, а також надання послуг по технічному обслуговуванню, ремонту комп'ютерної техніки, заправки та регенерації картриджів тощо.

Виконання умов договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами надання послуг, платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

Зазначені первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не заперечується апелянтом.

При цьому придбані товарно-матеріальні цінності використовуються позивачем при здійсненні господарської діяльності, що підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актами інвентаризації та вимогами.

Щодо доводів апелянта щодо не підтвердження факту поставки товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами через відсутність товарно-транспортних накладних суд зазначає, що Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 лютого 1998 року за № 128/2568, на які посилається апелянт, передбачено права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників. Товарно-транспортна накладна визначається як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, тоді як між ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ТОВ «Олеко-Будзв'язок» укладено договори поставки та надання послу, а не договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Крім того судом встановлено, що позивачем у червні 2012 року до складу податкового кредиту не було включено суми ПДВ відповідно до податкових накладних, виданих ТОВ «Олеко-Будзв'язок», а тому твердження апелянта щодо заниження податку на додану вартість за червень 2012 року у сумі 966, 00 грн. є необґрунтованим.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що позивач сплатив ТОВ «Олеко-Будзв'язок» в ціні придбаних товарів (послуг) відповідні суми ПДВ, факт здійснення ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» господарських операцій підтверджується належними первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0001670222 та № 0001680222 від 13 листопада 2012 року.

Разом з тим суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності винесеного податкового повідомлення-рішення № 0000670223 від 13.11.2012 суму в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10903,90 грн. - за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 - представник профспілкового комітету ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за довіреностями від 18.01.2011 та 17.01.2012, на підставі листів профспілкового комітету ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та згідно з видатковими касовими ордерами у період з березня 2011 року по березень 2012 року отримала готівкові кошти для проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи на загальну суму 96083,00 грн., які обліковувались на рахунку ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами (у розрізі замовлень)».

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, що такі кошти є коштами профспілкової організації, яка є самостійною організацією та не повинна звітувати перед підприємством про витрачені кошти. Ці кошти виключно акумулюються на рахунку ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», оскільки у профспілковій організації відсутні власні рахунки.

Надаючи оцінку доводам представників позивача суд встановив, що відповідно до статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Судом апеляційної інстанції встановлено, представниками позивача в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_1 отримала суми готівкових коштів з каси підприємства, які перевищують суми членських внесків профспілкового комітету, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що вказана сума не може вважатися коштами профспілкового комітету.

Крім того позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт використання розрахункового рахунку ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» профспілковою організацією та відсутність в останній власного рахунку.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що ОСОБА_1 в даному випадку має розглядатися як підзвітна особа, яка була зобов'язана надати звіт щодо використання отриманих коштів, що передбачено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Типові форми NN КО-1, КО-2, КО-3, КО-4, КО-5), затвердженим постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що підприємством допущено порушення норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, а тому висновки суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000670223 від 13.11.2012 в частині застосування штрафних (фінансових) санкції відносно ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у розмірі 10903,90 грн. не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року в адміністративній справі № 1170/2а-4037/12 скасувати.

Позов Державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001680222, № 0001670222, винесені 13 листопада 2012 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 18 червня 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова