Ухвала суду № 32394148, 12.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд м. Києва

пр. № 1-кп/759/263/13

ун. № 759/7221/13-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії:

головуючого судді Жмудь В.О.,

суддів Бандури І.С., Дячука С.І.,

за участю прокурора Швеця Т.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

секретаря Липовенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 205; ч. 1 ст. 358; ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва 16.05.2013 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080220000079 від 04.02.2013, з додатками стосовно ОСОБА_4, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 205; ч. 1 ст. 358; ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 29.05.2013 запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4, обраний під час досудового розслідування в порядку КПК України 1960 року, залишено без змін та продовжено на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27.07.2013 включно.

Судовий розгляд даного кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 судом не завершено, а строк дії вказаного запобіжного заходу спливає 27.07.2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, на виконання вимог вказаної частини ч. 3 ст. 331 КПК України судом на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою за спливом двохмісячного строку з дня продовження запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні вважав за доцільне продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4, посилаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, у вчинення особливо тяжкого злочину, проживає у іншій місцевості, тривалий час перебував у розшуку, раніше судимий, а відтак можливий ризик його переховування від суду. Інші матеріали, які б свідчили про відсутність можливого ризику його переховування, на даний час відсутні.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав думку прокурора.

Захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заперечили щодо доцільності продовження тримання їх підзахисного під вартою та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання його матері, посилаючись при цьому на те, що він хворіє на психічні розлади і потребує кваліфікованої медичної допомоги.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку своїх захисника та просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів та даних про його особу.

При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 суд бере до уваги те, що ОСОБА_4, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких підозрюється ОСОБА_4 і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; мотиви, за яких ОСОБА_4, будучи раніше судимим, за вчинення особливо тяжкого злочину, вчинив дії, що ставляться йому у провину. Також є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4, з огляду на його моральні якості, відсутність постійного місця проживання на території України, реєстрацію місця проживання на території іншої країни, яке не виявив бажання повідомити, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Крім того, ОСОБА_4 підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину (ст. 12 КК України). За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги стан здоров'я ОСОБА_4, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, дані про його особу, сімейний стан, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.

Крім того, під час судового розгляду, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182; ч. 3 ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 331, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну обраного стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який - залишити без задоволення.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою продовжити на строк до 60 (шістдесяти) днів, який рахувати з 27 липня 2013, тобто до 24 вересня 2013 року, і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 300 (триста) розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 344 100 (триста сорок чотири тисячі сто) гривень, після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст.202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками даного кримінального провадження;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Копію ухвали надіслати до Київського СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Жмудь В.О.

Судді: Бандура І.С.

Дячук С.І.