Ухвала суду № 32390048, 12.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 р. Справа № 131235/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Костіва М.В., Довгої О.І.

при секретарі судового засідання: Рак Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу автогаражного кооперативу «Пасічник» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі за позовом автогаражного кооперативу «Пасічник» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області закрити виконавче провадження щодо виконання сплати недоїмки зі страхових внесків, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області розтермінувати заборгованість в сумі 2158,93 грн. на 60 календарних місяців,-

В С Т А Н О В И Л А:

17.06.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про зобов`язання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області закрити виконавче провадження щодо виконання сплати недоїмки зі страхових внесків, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області розтермінувати заборгованість в сумі 2158,93 грн. на 60 календарних місяців.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою відповідача 1 ВП №26691954 25.05.2011 року про відкриття виконавчого провадження відкрито провадження з виконання вимоги про сплату боргу недоїмки зі страхових внесків у розмір 2158,93 грн. Постанова винесена на підставі вимоги про сплату боргу від 04.02.2011 року №ю-198 виданою відповідачем 2. Просить оскаржувану постанову скасувати, виконавче провадження щодо виконання сплати недоїмки зі страхових внесків закрити та розтермінувати заборгованість у сумі 2158,93 грн. штрафів та пені на 60 календарних місяців, для добровільної сплати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року в позові відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, по суті позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що постанова ВП №26691954 25.05.2011 року винесена на підставі вимоги про сплату боргу від 04.02.2011 року №ю-198. Дана вимога оформлена з порушенням. Так у вимозі зазначено, що у них існує заборгованість зі сплати страхових внесків, хоча такої заборгованості не існує.

У ході апеляційного розгляду представник УПФ в Личаківському районі м.Львова Сівак О.О. надала пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на помилковість нарахованих сум не доведена суду у встановленому порядку належними доказами. При цьому, вказане рішення позивачем не оскаржувалося та доказів протилежного суду не надав.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що рішенням від 07.10.2010 року №400/04/25256551 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, позивачу було нараховано штраф 10% в сумі 2045,63 грн. та пеню в сумі 134,28 грн., усього в загальній сумі 2158,93 грн.

Згідно із ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Рішенням від 07.10.2010 року №400/04/25256551 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків позивачу нараховано штраф 10% в сумі 2045,63 грн. та пеню в сумі 134,28 грн., усього в загальній сумі 2158,93 грн.

Колегія суддів зазначає, що посилання позивача на п. 7 перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно із яким заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року, не є обгрунтованою, оскільки заборгованість позивача утворилась після 01.01.2004 року, а відтак, дане положення не поширюється. У звязку із наведеним, у позові до відповідача 2 слід відмовити.

Територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки, а також рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Згідно з матеріалів справи позивачу була надіслана вимога від 04.02.2011 року №ю-198 про сплату боргу однак не була виконана.

Оскільки дана вимога не була виконана, державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції 25.05.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №26691954 з примусового виконання вимоги №ю-198 від 04.02.2011 року.

Згідно цього позивач просить зобов`язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області закрити виконавче провадження.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 30, п. 8 ч. 1 ст. 49 вказаного закону, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки підстав для закриття виконавчого провадження не має, оскільки не доведена у встановленому порядку належними та достатніми доказами.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу автогаражного кооперативу «Пасічник» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі №2а-7025/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді М.В.Костів

О.І.Довга