Рішення № 32389391, 08.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 липня 2013 року Справа № 913/1335/13

Провадження №4/913/1335/13

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносбит", м. Лисичанськ, Луганська область

до Комунального підприємства "Житлосервіс "Добробут", м. Северодонецьк Луганська область

про стягнення 148 583 грн. 02 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

Секретар судового засідання: Макаренко В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Кулак І.В., директор, розпорядження № 269 від 23.08.2012, контракт № б/н від 27.08.2012; Руда О.О., довіреність № 1907 від 31.10.2012.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані будівельні роботи в сумі 145708 грн. 77 коп. за наступними договорами підряду, укладеними з відповідачем: №8-Д від 24.10.2011 на суму 37050 грн. 41 коп.; №9-Д від 24.10.2011 на суму 43816 грн. 08 коп.; №10-Д від 24.10.2011 на суму 6518 грн. 18 коп.; №11-Д від 24.10.2011 на суму 9186 грн. 41 коп.; №12-Д від 24.10.2011 на суму 20860 грн. 51 коп.; №13-Д від 24.10.2011 на суму 28277 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 2874 грн. 25 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2013 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.05.2013 подав відзив на позовну заяву №802 від 30.05.2013 у даній справі, в якому не погодився з заявленими позовними вимогами, вказав, що вони не відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи з підстав, викладених у даному відзиві, тому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача надав до суду пояснення від 08.07.2013 № 1043, якими зазначив, що з урахуванням відповіді Державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 13.06.2013 № 4485/10, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Вказане пояснення судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

На запит господарського суду Луганської області з Державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби надійшов лист №4485/10 від 13.06.2013 з повідомленням про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносбит" у поданій звітності з податку на додану вартість не декларував податкові зобов'язання по взаємовідносинам з Комунальним підприємством "Житлосервіс "Добробут" за серпень 2012 року.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, господарський суд,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог заявник зазначив, що у 2011 році між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техносбит» (надалі- Підрядник, позивач) та Комунальним підприємством «Житлосервіс «Добробут» (надалі- Замовник, відповідач) були укладені договори підряду, а саме:

- договір підряду №8-Д від 24.10.2011 на виконання ремонту м'якої покрівлі багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренко, б. 11-а на суму 37050,41 грн.;

- договір підряду №9-Д від 24.10.2011 на виконання ремонту м'якої покрівлі багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетіків, б. 8 на суму 43816,08 грн.;

- договір підряду №10-Д від 24.10.2011 на виконання ремонту м'якої покрівлі багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, б. 27 на суму 6518,18 грн.;

- договір підряду №11-Д від 24.10.2011 на виконання ремонту м'якої покрівлі багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою м. Сєвєродонецьк, проспект Советський, б. 38 на суму 9186,41 грн.;

- договір підряду №12-Д від 24.10.2011 на виконання ремонту м'якої покрівлі багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанської, б. 34 на суму 20860,51 грн.;

- договір підряду №13-Д від 24.10.2011 на виконання ремонту м'якої покрівлі багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетіків, б. 29 на суму 28277,18 грн. (надалі- Договори підряду).

До вищевказаних договорів між сторонами у справі укладені додаткові угоди до Договорів підряду.

Позивач у позові вказує на те, що вказані роботи, які передбачені вищенаведеними договорами, позивач виконав, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року по кожному Договору підряду, які підписані обома сторонами у серпні 2012 року (а.с 15-16, 24-25, 28-29, 38-39, 49-50, 66-67).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до п. 4 Договорів підряду, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем після підписання актів виконаних будівельних робіт, а саме до 01 вересня 2012 року, оскільки акти були підписані сторонами у серпні 2012 року.

Позивач зазначив, що станом на 01.05.2013 відповідач не розрахувався за виконані будівельні роботи, а саме: за договором підряду № 8-Д від 24.10.2011 на суму 37050,41 грн.; за договором підряду № 9-Д від 24.10.2011 на суму 43816,08 грн.; за договором підряду №10-Д від 24.10.2011 на суму 6518,18 грн.; за договором №11-Д від 24.10.2011 на суму 9186,41 грн.; за договором №12-Д від 24.10.2011 на суму 20860,51 грн.; за договором підряду №13-Д від 24.10.2011 на суму 2827,18 грн., всього заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними Договорами підряду складає 145708,77 грн.

Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором, що становить 3% річних в сумі 2874 грн. 25 коп. за період 01.09.2012 по 30.04.2013.

У зв'язку з тим, що відповідач не провів оплату за виконані будівельні роботи у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі в сумі 145708 грн. 77 коп. за наступними договорами підряду, укладеними з відповідачем: №8-Д від 24.10.2011 на суму 37050 грн. 41 коп.; №9-Д від 24.10.2011 на суму 43816 грн. 08 коп.; №10-Д від 24.10.2011 на суму 6518 грн. 18 коп.; №11-Д від 24.10.2011 на суму 9186 грн. 41 коп.; №12-Д від 24.10.2011 на суму 20860 грн. 51 коп.; №13-Д від 24.10.2011 на суму 28277 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 2874 грн. 25 коп.. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови Договорів підряду та положення ст.ст. 509, 530, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзивом на позовну вимогу позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є законність.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарсько, діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або конання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимоги позивача за даним позовом ґрунтуються на тому, що відповідачем (Комунальним підприємством "Житлосервіс "Добробут") не виконані зобов'язання в частині оплати виконаних будівельних робіт позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносбит") за наступними договорами підряду, укладеними з відповідачем: №8-Д від 24.10.2011 на суму 37050 грн. 41 коп.; №9-Д від 24.10.2011 на суму 43816 грн. 08 коп.; №10-Д від 24.10.2011 на суму 6518 грн. 18 коп.; №11-Д від 24.10.2011 на суму 9186 грн. 41 коп.; №12-Д від 24.10.2011 на суму 20860 грн. 51 коп.; №13-Д від 24.10.2011 на суму 28277 грн. 18 коп.

Позивач вказує, що ним на підставі договору підряду №10-Д від 24.10.2011 було проведено ремонтні роботи з ремонту м'якої покрівлі багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, 27 на суму 6518,18 грн.

Але з матеріалів справи вбачається, що 20.09.2012 між КП «Житлосервіс «Добробут» (відповідач) та Приватним підприємством «Стройпромсервіс» був укладений договір №9 на виконання капітального ремонту покрівлі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, 27 та додаткова угода до нього № 1 від 14.12.2012 (а.с.88-93). Фінансування проводилось за рахунок місцевого бюджету. Договір був зареєстрований та узятий на облік Управлінням державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьк 28.10.2012, про що свідчить штамп на вказаному договорі. Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2012 року на суму 121819,41 грн. підписаний між сторонами за даним договором 14.12.2012 та був зареєстрований і узятий на облік Управлінням державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьк 28.10.2012. та є підставою для остаточного розрахунку (а.с.125-128).

Крім того, позивач вказує, що ним на підставі договору №12- Д від 24.10.2011 було проведено ремонтні роботи з ремонту м'якої покрівлі багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 34 на суму 20860,51 грн.

Однак, 23.07.2012 між КП «Житлосервіс «Добробут» (відповідач) та Колективним підприємством №52 "Термоізоляція" був укладений договір №19/12 на виконання капітального ремонту покрівлі за адресою: м .Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 34 (а.с.94-96). Фінансування проводилось за рахунок місцевого бюджету. Договір був зареєстрований та узятий на облік Управлінням державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьк 01.08.2012, про що свідчить штамп на вказаному договорі. Акт приймання виконаних будівельних робіт №261 за серпень 2012 року підписаний між сторонами за даним договором 07.09.2012 та був зареєстрований і узятий на облік Управлінням державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьк 13.08.2012 та є підставою для остаточного розрахунку (а.с.132-135).

Також відповідно до вказаних позивачем договорів, розрахунки за виконані роботи повинні здійснюватися на підставі актів виконаних робіт форми №КБ-2в, №КБ-3.

Відповідно до додаткових угод позивач повинен закінчити роботи до 01.09.2012.

Додані позивачем копії актів форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» не відповідають вимогам щодо оформлення первинних документів з обліку в будівництві, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві».

Так, Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» був затверджений № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати». Обов'язковими умовами даного акту є дата здавання Підрядником робіт Замовнику. Довідка передбачає дату узгодження вартості виконаних будівельних робіт та витрати. Незважаючи на це, Акт приймання виконаних будівельних робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати не містять в собі дату узгодження вартості та фактичну дату приймання виконаних будівельних робіт за договорами.

Також в доданих до позовної заяви актах приймання виконаних будівельних робіт (а.с 15-16, 24-25, 28-29, 38-39, 49-50, 66-67) відсутня відмітка та дата реєстрації та взяття на облік Управлінням державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьк вказаних актів.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка повинна відповідати ст. 201.1 Податкового кодексу України.

Надати податкову накладну покупцю є обов'язком, який передбачений податковим законодавством України. Крім того, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Але, позивач не надав належно оформлені податкові накладні, та відповідач не відобразив їх в податкових зобов'язаннях, та податкової декларації.

На ухвалу господарського суду Луганської області від 03.06.2013 у справі № 913/1335/13 Державна податкова інспекція у м.Лисичанську Луганської обласної Державної податкової служби надіслала лист від 13.06.2013 № 4485/10, яким повідомила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносбит», м.Лисичанськ, ідентифікаційний код 31704813 у поданій звітності з податку на додану вартість не декларував податкові зобов'язання по взаємовідносинам з Комунальним підприємством «Житлосервіс»Добробут» за серпень 2012 року (а.с.143).

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги відповідь Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської обласної Державної податкової служби від 13.06.2013 № 4485/10, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем не надано суду належних доказів виконання ним будівельних робіт відповідно до договорів підряду, укладених з відповідачем: №8-Д від 24.10.2011 на суму 37050 грн. 41 коп.; №9-Д від 24.10.2011 на суму 43816 грн. 08 коп.; №10-Д від 24.10.2011 на суму 6518 грн. 18 коп.; №11-Д від 24.10.2011 на суму 9186 грн. 41 коп.; №12-Д від 24.10.2011 на суму 20860 грн. 51 коп.; №13-Д від 24.10.2011 на суму 28277 грн. 18 коп.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь відповідача 3% річних в сумі 2874 грн. 25 коп. за період 01.09.2012 по 30.04.2013, суд вважає, що їх слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд вважає вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за виконані будівельні роботи в сумі 145708 грн. 77 коп. за наступними договорами підряду, укладеними з відповідачем: №8-Д від 24.10.2011 на суму 37050 грн. 41 коп.; №9-Д від 24.10.2011 на суму 43816 грн. 08 коп.; №10-Д від 24.10.2011 на суму 6518 грн. 18 коп.; №11-Д від 24.10.2011 на суму 9186 грн. 41 коп.; №12-Д від 24.10.2011 на суму 20860 грн. 51 коп.; №13-Д від 24.10.2011 на суму 28277 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 2874 грн. 25 коп., слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.

У судовому засіданні 08.07.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2972 грн. 00 коп. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 15.07.2013.

Суддя Г.М. Старкова