Рішення № 32389381, 10.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.2013р. Справа № 905/3066/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго «Жданівкатепломережа» м.Жданівка Донецької області

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровське Донецької області

про стягнення 5 803,42грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник по довіреності №юр/1934 від 08.04.13

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомунерго «Жданівкатепломережа», м. Жданівка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровське Донецької області суми боргу у розмірі 4 762,07грн., індексу інфляції у розмірі 9,52грн., 3% річних у розмірі 294,70грн. та пені у розмірі 59,10грн. (Усього 5 125,39грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за договором про постачання теплової енергії №182 від 07.10.2010р. щодо оплати за поставлену теплову енергію за період з 01 жовтня 2012р. по 28 лютого 2013р. внаслідок чого за відповідачем утворилась сума основного боргу у розмірі 4 762,07грн.

На підтвердження викладених у позові обставин позивач надав копії: вказаного договору разом із додатками до нього, додаткову угоду від 28.10.2011р., акти звірки розрахунків, рахунки, претензію вих.№150 від 09.02.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.174, 193, 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України.

У процесі слухання справи позивач неодноразово зменшував, збільшував розмір позовних вимог, остаточними вимогами позивача є стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровське Донецької області суми боргу за спожиті послуги з теплопостачання у розмірі 4 762,07грн., інфляційних у розмірі 680,49грн., 3% річних у розмірі 60,19грн. та пені у розмірі 300,67грн., про що було викладено позивачем у заяві від 10.07.2013р. на підставі ст.22 ГПК України, яка надійшла через канцелярію суду 10.07.2013р. Суд приймає до уваги заяву та розглядає справу по суті.

На виконання вимог суду, 01.07.2013р. позивач через канцелярію суду надав заяву разом з актом виконаних робіт за січень 2013р.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Проте, поштові конверти були повернуті підприємством зв»язку на адресу суду з посиланням на закінчення терміну зберігання.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

У судовому засіданні 10.07.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

07 жовтня 2010р. між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк (надалі по тексту-Енергопостачальна організація) в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа», м. Жданівка Донецької області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Кіровське Донецької області (надалі по тексту-Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії №182, за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором. Тариф, діючий на момент укладення договору: 23,46грн. з ПДВ за 1 кв.м. опалюваної площі без ПДВ-19,55грн.; 780грн. з ПДВ за 1 Гкал без НДС-650грн. Загальна площа складає68,60кв.м., приміщення, перукарня «Ника» знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору на такі потреби:

- опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року;

- технологічні потреби;

- кондиціювання повітря.

Згідно п. 3.2.2 договору встановлений обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п.4.2.1 договору).

Пунктом 5.1 договору у редакції додаткової угоди від 28.10.2011р., встановлено, що облік споживання теплової енергії проводиться:

- споживачам, що мають прилади обліку-за приладами обліку;

- споживачам, що не мають прилади обліку-згідно з договірними навантаженнями.

В разі виходу з ладу приладів обліку (несанкціоноване втручання в їх роботу, порушення пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну держповірки тощо), у разі несправності засобів обліку, що не підлягає усуненню-кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальною організацією згідно з договірними навантаженнями (п.5.5 договору у редакції додаткової угоди).

Розділом 6 договору „Порядок розрахунків" визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р. та складають: теплова енергія 1Гкал-905,70грн. (без ПДВ).

Споживачі, що не мають приладів обліку сплачують за спожиту теплоенергію згідно з договірними навантаженнями. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Додатком №1 до Договору встановлено максимальне теплове навантаження на опалення - Q=0,006352 Гкал/годину.

Як вбачається з додатку №5 (розрахунок планової річної вартості послуг опалення до договору на постачання теплової енергії) обсяг поставки теплової енергії складає 13,2131Гкал, тариф-1 086,84грн.

Постановою НКРРКП України №20 від 30.09.2011р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію ОКП «Донецьктеплокомуненерго» встановлені ОКП «Донецьктеплокомуненерго»,тарифи на теплову енергію:

- для потреб бюджетних установ-905,70грн. 1 Гкал. (без ПДВ);

- для потреб інших споживачів-905,70грн. 1 Гкал. (без ПДВ).

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2013р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п.10.1, п.10.4 договору).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36

Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне:

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов вказаного Договору Позивачем у період з жовтня 2012р. по лютий 2013р. були надані послуги теплопостачання відповідачу, що підтверджується актом про включення опалення до системи централізованого опалення від 15.10.2012р.

Позивачем Відповідачу були вручені рахунки на оплату послуг: №70 від 31.10.2012р. №183 від 27.11.2012р., №305 від 20.12.2011р., №117 від 31.01.2013р. та акти виконаних робіт за жовтень 2012р. на суму 381,56грн., за листопад 2012р. на суму 1 224,72грн., за грудень 2012р. на суму 632,96грн., за січень 2013р. на суму 2 522,83грн., всього на загальну суму 4762,07грн., які отримані з боку відповідача, що підтверджується відповідними відмітками на них.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги своєчасно не сплатив, у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 4 762,07грн., яка станом до теперішнього часу не сплачена.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача з неналежністю виконання позивачем своїх зобов"язань по Договору - суду не надавались.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст. ст. 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача про стягнення суми боргу у розмірі 4 762,07грн. за надані послуги теплопостачання обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування інфляційних витрат у сумі 680,49грн. та 3% річних у розмірі 60,19грн. за період з жовтня 2012р.-лютий 2013р. та пред"явлено до стягнення зазначені суми.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних та інфляційних витрат, приймаючи до уваги межі позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 300,67грн. пені, яка нарахована за період з 01.10.2012р. по 28.02.2013р.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - споживач сплачує пеню в розмірі 1%, належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Господарський суд, перевіривши розрахунок 300,67грн. пені, розрахованої з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, та провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт надання послуг та не сплати їх відповідачем.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 610, 612, 625, 714 ЦК України, ст.ст. 193, 275 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомунерго «Жданівкатепломережа», м. Жданівка Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровське Донецької області про стягнення 5 803,42грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровське Донецької області на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомунерго «Жданівкатепломережа», м. Жданівка Донецької області суму боргу за спожиті послуги з теплопостачання у розмірі 4 762,07грн., інфляційні у розмірі 680,49грн., 3% річних у розмірі 60,19грн., пеню у розмірі 300,67грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.07.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна