Постанова № 32389076, 03.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 р. Справа № 804/6161/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. при секретарі судового засіданняВасиленко К.Е. за участю: представника позивача представника відповідачаСавельєва К.В. Лісового А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Буд-Сервіс" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000050220 від 03.12.2012 р., № 0000130220 від 13.03.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Буд-сервіс» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить:

- визнати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ від 03.12.2012 р. № 0000050220, про збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ на суму 548 284,19 грн., в т.ч. 438 627,35 грн. - за основним платежем, 109 656,84 грн. - за штрафними санкціями, протиправним та скасувати його.

- визнати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ від 13.03.2013 № 0000130220 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями на 109656,84 грн., протиправним та скасувати його.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Буд-сервіс» по взаємовідносинам з ТОВ «Террамет-плюс» за період з 01.07.2011 року, з ТОВ «Альянс Маркет Груп» за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року, ПП «Лайнстар» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, з ТОВ «ПА «Гермес» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, за результатами якої, складено акт № 248/222-311 від 12.11.2012 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000050220 від 03.12.2012 р., яким нараховане грошове зобов'язання на загальну суму 548284,19 грн., в тому числі: основного платежу - 438627,35 грн. та фінансових санкцій - 109656,84 грн. За результатами адміністративного оскарження винесено податкове повідомлення-рішення № 0000130220 від 13.03.2013 р. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Буд-сервіс» по взаємовідносинам з ТОВ «Террамет-плюс» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011р., з ТОВ «Альянс Маркет Груп» за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року, ПП «Лайнстар» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, з ТОВ «ПА «Гермес» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 , п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, Податкового кодексу України ПМТЗ «Буд-Сервіс» у деклараціях з податку на додану вартість за липень 2011 р. та за липень 2012 р. завищило суму податкового кредиту на загальну суму 250 713,33 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 12.11.2012 року № 248/222-311 на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000050220 від 03.12.2012 р., яким нараховане грошове зобов'язання на загальну суму 548284,19 грн., в тому числі: основного платежу - 438627,35 грн. та фінансових санкцій - 109656,84 грн.

За результатами адміністративного оскарження винесено податкове повідомлення-рішення № 0000130220 від 13.03.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на 109656,84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини позивача відбувались, з наступними підприємствами:

1) за взаємовідносинами з TOB «Террамет Плюс»:

- договором від 01.03.2011 р. № 49-ТМП;

- податковими накладними від 06.07.2011 р. № 3, на суму 157290.00 грн:, в т.ч. ПДВ 26215.00 грн., від 07.07.2011 р. № 4, на суму 156870.00 грн., в т.ч. ПДВ 26145.00 грн., від 26.07.2011 р. № 6, на суму 329490.00 грн., в т.ч. ПДВ 54915.00 грн., від 27.07.2011 р. № 8, на суму 140630.00 грн., в т.ч. ПДВ 23483.33 грн.;

- видатковими накладними від 06.07.2011 № 8 на суму 157290.00 грн., в т.ч. ПДВ 26215.00 грн., від 07.07.2011 № 9 на суму 156870.00 грн., в т.ч. ПДВ 26145.00 грн., від 26.07.2011 р. № 9/1, на суму 329490.00 грн., в т.ч. ПДВ 54915.00 грн., від 27.07.2011 р. № 11, на суму 140630.00 грн., в т.ч. ПДВ 23483.33 грн.;

- товарно-транспортними накладними від 06.07.2011 р. № 01АБ 275539, від 07.07.2011 р. № 01АБ 275541, від 26.07.2011 р. № 01АБ 275545, від 26.07.2011 р. № 01АБ 275546, від 27.07.2011 р.№ ААК 137069;

- актами приймання-передачі товару № 20 від 06.07.2011 р., № 25 від 26.07.2011 р., № 28 від 27.07.2011р.;

- банківськими виписками за 22.07.2011 р. (проплата 50000 грн.), за 04.08.2011р.(проплата 107290 грн.), за 08.08.2011р. (проплата 156870 грн.), за 26.08.2011р. (проплата 50000 грн.), за 31.08.2011 р. (проплата 9030 грн.), за 23.08.2011р. (проплата 329490 грн.).

2) за взаємовідносинами з TOB «ПА Гермес»:

- договором від 02.04.2012 р.№ 01/1-ПАГ-2012;

- податкова накладна від 06.04.2012 р. № 1 на суму 720000.00 грн., в т.ч. ПДВ 120000.00 грн.;

- розрахунок від 25.07.2012 р. № 1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 06.04.2012 р. № 1, на суму -720 000 грн., в т.ч. ПДВ-120 000 грн.;

- скориговану податкову накладну від 25.07.2012 р. № 2 на суму 720000.00 грн., в т.ч. ПДВ 120000.00 грн.

- видаткову накладну від 25.07.2012 р. № 1, на суму 160000 грн., в т.ч. ПДВ 26666,67 грн.

- акт прийому - передачі від 25.07.12 р., на суму 160 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 26666,67 грн.

- сертифікат ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», на пластину пітатєля ПП2.56.00.001.

3) за взаємовідносинами з TOB «Альянс Маркет Груп»:

договором № 2202/4;

- податковими накладними:

№ 27 від 01.03.2012 р., на суму 59679,85 грн., в т.ч. ПДВ -9946,64 грн.,

№ 28 від 02.03.2012 р., на суму 59935,20 грн., в т.ч. ПДВ - 9989,20 грн.,

№ 29 від 05.03.2012 р., на суму 59928,00 грн., в т.ч. ПДВ -9988,00 грн.,

№ 30 від 06.03.2012 р., на суму 59730,00 грн., в т.ч. ПДВ- 9955,00 грн.,

№ 31 від 12.03.2012 р., на суму 58644,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9774,00 грн.

№ 32 від 13.03.2012 р., на суму 59295,60 грн., в т.ч. ПДВ - 9882,60 грн.,

№33 від 14.03.2012 р., на суму 59586,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9931,00 грн.,

№ 34 від 15.03.2012 р., на суму 59976,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9996,00 грн.,

№ 35 від 16.03.2012 р., на суму 58305,60 грн., в т.ч. ПДВ - 9717,60 грн.,

№ 36 від 19.03.2012 р., на суму 56855,76 грн., в т.ч. ПДВ - 9475,96 грн.

№ 37 від 20.03.2012 р., на суму 59568,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9928,00 грн.,

№ 38 від 21.03.2012 р., на суму 58416,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9736,00 грн.,

№ 39 від 22 .03.2012 р., на суму 59730,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9955,00 грн.,

№ 40 від 23.03.2012 р, на суму 59512,80 грн., в т.ч. ГІДВ - 9918,80 грн.,

№ 41 від 26.03.2012 р., на суму 59730,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9955,00 грн.,

№ 42 від 27.03.2012 р., на суму 59860,32 грн., в т.ч. ПДВ - 9976,72 грн.,

№ 43 від 28.03.2012 р., на суму 59730,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9955,00 грн.,

№ 44 від 29.03.2012 р., на суму 58644,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9774,00 грн.,

№ 45 від 30.03.2012 р., на суму 58644,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9774,00 грн.,

- видатковими накладними:

№ рн-0301/07 від 01.03.2012 р., на суму 59679,85 грн., в т.ч. ПДВ - 9946,64 грн.,

№ рн-0302/01 від 02.03.2012 р., на суму 59935,20 грн., в т.ч. ПДВ - 9989,20 грн.,

№ рн-0305/02 від 05.03.2012 р., на суму 59928,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9988,00 грн.,

№ рн-0306/02 від 06.03.2012 р., на суму 59730,00 грн., в т.ч. ПДВ- 9955,00 грн.,

№ рн-0312/01 від 12.03.2012 р., на суму 58644,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9774,00 грн.,

№ рн-0313/01 від 13.03.2012 р., на суму 59295,60 грн., в т.ч. ПДВ - 9882,60 грн.,

№ рн-0314/01 від 14.03.2012 р., на суму 59586,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9931,00 грн.,

№ рн-0315/02 від 15.03.2012 р, на суму 59976,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9996,00 грн.,

№ рн-0316/01 від 16.03.2012 р, на суму 58305,60 грн., в т.ч. ПДВ - 9717,60 грн.,

№ рн-0319/01 від 19.03.2012 р., на суму 56855,76 грн., в т.ч. ПДВ - 9475,96 грн.,

№ рн-0320/02 від 20.03.2012 р, на суму 59568,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9928,00 грн.,

№ рн-0321/02 від 21.03.2012 р, на суму 58416,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9736,00 грн.,

№ рн-0322/01 від 22 .03.2012 р, на суму 59730,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9955,00 грн.,

№ рн-0323/03 від 23.03.2012 р, на суму 59512,80 грн., в т.ч. ПДВ - 9918,80 грн.,

№ рн-0326/02 від 26.03.2012 р, на суму 59730,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9955,00 грн.,

№ рн-0327/03 від 27.03.2012 р, на суму 59860,32 грн., в т.ч. ПДВ - 9976,72 грн.,

№ рн-0328/01 від 28.03.2012 р, на суму 59730,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9955,00 грн.,

№ рн-0329/03 від 29.03.2012 р„ на суму 58644,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9774,00 грн.,

№ рн-0330/04 від 30.03.2012 р, на суму 58644,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9774,00 грн.,

- платіжним дорученням від 17.04.2012 р. № 4643 в сумі 1125771,13 грн. в т.ч. ПДВ 187628,52 грн.

4) за взаємовідносинами з ПП «Лайнстар»:

- податковою накладною № 801 від 08.05.2012 р., на суму 1713,00 грн., в т.ч. ПДВ- 285,50 грн.;

- видатковою накладною № 17 від 10.05.2012 р., на суму 1713,00 грн., в т.ч. ПДВ- 285,50 грн.;

- платіжним дорученням № 273 від 08.05.2012 р., на суму 1713,00 грн., в т.ч. ПДВ- 285,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж, фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть, за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку, можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо, це неможливо - безпосередньо, після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів, можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV, передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких, складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий, чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі, інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг, з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Під час розгляду справи судом було встановлено наступне.

Стосовно взаємовідносин із ТОВ «Террамет-плюс».

01.03.2011 року між ТОВ «Террамет-плюс» та ПП «ПМТЗ «Буд-сервіс» було укладено договір № 49-ТМП купівлі-продажу кулі помольної діаметром 80мм.

Юридична адреса ТОВ «Террамет - Плюс»: 51900 Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Каховська,19. За результатами виходу місцезнаходження платника податків не встановлено, про що було складено Акт від 02.03.2012, про не встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника 02.03.2012р. - Держреєстратору направлено повідомлення за № 601 за формою 18-ОПП.

Станом на 09.04.2012 року, підприємство має стан „7" - «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей».

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, відповідачем встановлено відсутність інформації щодо виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання.

Посадові особи ТОВ «Террамет-Плюс» знаходяться в розшуку.

Інформація про орендовані ТОВ «Террамет-Плюс», одержані по договору лізингу, закріплені за підприємством на праві господарського відання основні засоби, відсутня.

Чисельність працюючих: інформація про чисельність працюючих у штаті ТОВ «Террамет-Плюс» за липень 2011 року, відсутня. Враховуючи загальний обсяг доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не можливо здійснювати обсяг роботи.

Оскільки на ТОВ «Террамет-Плюс» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метоп штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Згідно із підпунктом 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність (діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Відповідно і до ст. 42, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальні результатів та одержання прибутку (відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємництво - це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими, як суб'єкти підприємницької діяльності порядку, встановленому законодавством).

Стосовно взаємовідносин із ТОВ «Промислове Агентство «Гермес».

У ході проведення перевірки встановлено придбання продукції (далі-товар) відповідно до договору купівлі-продажу № 01/1-ПАГ-2012 від 02.04.2012р., укладеного між ТОВ «Промислове Агентств «Гермес» та ПП «ПМТЗ «Буд-сервіс».

Однак, зі сторони ПМТЗ "БУД-СЕРВІС", при наявності підпису, відсутні будь - які ініціали директора, що не дає змогу встановити особу, яка підписала договір.

Зі сторони ТОВ "Промислове агентство Гермес", при наявності підпису, відсутні будь - які ініціали директора, що не дає змогу встановити особу, яка підписала договір. При відсутності ініціалів підпису або інших даних, не можливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час перевірки ПМТЗ «Буд-Сервіс», підприємством не були надані документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності вказаного товару, а саме: оборотно-сальдові відомості синтетичного та аналітичного обліку по бухгалтерським рахункам 20,28,23,36,70 та ін., товарно-транспортні накладні на перевезення товару від постачальника до покупця, сертифікати якості товару. Також, при перевірці підприємством не доведена реальність операції - не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, його транспортування, зберігання, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

В ході проведення перевірки, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування продукції та сертифікатів (паспортів) якості заводу-виробника товарів.

В ході проведення перевірки відповідачем з'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих документів, немає можливості встановити розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням реальності проведення операцій.

Відповідно до наданих документів, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого, складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704: «первинні документи (на паперових і машино - зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості, повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких, складений документ,|назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа».

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконаній первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Стосовно взаємовідносин із ТОВ «Альянс Маркет Груп».

У ході проведення перевірки встановлено поставку металопрокату в асортименті відповідно до договору № 2202/4, укладеного з ТОВ «Альянс Маркет Груп».

ПМТЗ «Буд-Сервіс» до перевірки не надало документів, які підтверджують транспортування товару, придбаного у ТОВ «Альянс Маркет Груп».

В матеріалах наданих до перевірки, відсутня технічна документація (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), яка стосується придбаного у ТОВ «Альянс Маркет Груп», товару, встановлює вимоги до його якості та підлягає передачі разом із придбаним товаром відповідно до актів цивільного законодавства.

На письмовий запит Верхньодніпровської ОДІ від 25.10.2012р. про надання первинних документів, що підтверджують факт транспортування при отриманні товарів та подальше використання товарів, які були придбані у ТОВ «Альянс Маркет Груп», ПМТЗ «Буд-Сервіс», повідомив наступне: «за умовами договору ТОВ «Альянс Маркет Груп», поставка проводилась транспортом продавця без оформлення ТТН, реалізація придбаних товарів, є взаємовідносинами з іншими суб'єктами господарювання і відповідно не може бути об'єктом даної перевірки».

В ході проведення перевірки відповідачем з'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не реальний, товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих документів, немає можливості встановити розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням реальності проведення операцій.

Відповідно до наданих документів, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведеній безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні-документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Чинним законодавством передбачено обов'язковість наявності транспортних, супроводжувальних та інших документів, а саме:

- якщо товар доставлявся вантажним автомобілем, таким документом, є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН, затверджена Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95р. № 488/346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару). Відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 із змінами і доповненнями:

- товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких, здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу;

- товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також, для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

- транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п.п. Правил основними документами на перевезення вантажів, є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документ» додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти, тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля, є документом, без якого, перевезення вантажів, не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом, замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності, печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною, водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр то транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Вищевикладене, свідчить про відсутність фактичного відвантаження товарів ТОВ "Альянс Груп" на адресу ПМТЗ «Буд-Сервіс».

До перевірки не надано сертифікати якості або технічні паспорти на товар, що підприємством-виробником, або правомірним органом.

Відповідно до п.2 ст. 662 Цивільного кодексу України, «обов'язок продавця», продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром, відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, встановити виробника та походження продукції реалізованої ПМТЗ «Буд-С, не можливо.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 передбачено, наступне: « Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту».

Стосовно взаємовідносин із ПП «Лайнстар».

Договір для перевірки не надано.

На письмовий запит Верхньодніпровської ОДПІ від 25.10.2012р. про надання первинних документів, що підтверджують факт транспортування при отримані товарів та подальше використання товарів, які були придбані у ПП «Лайнстар», ПМТЗ «Буд-Сервіс» повідомив наступне: «інструмент придбаний у ПП «Лайнстар», зважаючи на його малий об'єм та вагу, транспортувався особистим легковим автомобілем працівника ПМТЗ «Буд-Сервіс», реалізація придбаних товарів, є взаємовідносинами з іншими суб'єктами господарювання, і відповідно, не може бути об'єктом даної перевірки».

В ході проведення перевірки відповідачем з'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не реальний, товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих документів, немає можливості встановити розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням реальності проведення операцій.

Чинним законодавством передбачено обов'язковість наявності транспортних, супроводжувальних та інших документів.

До перевірки не надано сертифікати якості або технічні паспорти на товар, що надані підприємством-виробником, або правомірним органом.

Відповідно до п.2 ст. 662 Цивільного кодексу, «обов'язок продавця», продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, встановити виробника та походження продукції реалізованої ПМТЗ «Буд-Сервіс», не можливо.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 p. № 742/11/13-11, передбачено наступне: « Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Надані до перевірки документи, не свідчать про реальне здійснення господарських операцій платником податку ПМТЗ "БУД-СЕРВІС" та ПП «Лайнстар» у травні 2012р., відповідно до ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216 Цивільного кодексу України. Ці правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіми особами. Відповідно до обставин, визначених вище:

- податковий кредит ПМТЗ «Буд-Сервіс» за квітень 2012 року в сумі 285,50 грн. формувався за рахунок податкових накладних виписаних ПП «Лайнстар», у травні 2012р.;

- не доведено реалізацію товарно-матеріальні цінності на адресу ПМТЗ «Буд-Сервіс»:

- надані до перевірки документи не свідчать про реальне здійснення господарських операцій платником податку ПМТЗ "БУД-СЕРВІС" та ПП «Лайнстар», у травні 2012р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VI, із змінами та доповненнями, ПМТЗ «Буд-Сервіс» завищено податковий кредит з ПДВ за травень 2012р., у сумі 285,50 грн.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку, на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими, зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами, визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта, оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, необхідно з'ясувати, зокрема, такі обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік, та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів, можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого, складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи ( у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж, фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть, за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку, можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій, виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також, доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Стосовно направлення рішення про результати розгляду скарги, суд зазначає наступне.

Рішення ДПС у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги було направлено на адресу ПП ПМТЗ «Буд-Сервіс» (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Будьоного, 88), 20.02.2013 року. Однак, лист із рішенням повернувся до ДПС у Дніпропетровській області із відміткою пошти «причина досилання - за місцем обслуговування».

25.10.2012 року директору ПМТЗ «Буд-Сервіс» було вручено запит від 25.10.2012 року про надання первинних документів, що підтверджують факт транспортування та подальшого використання товарів, придбаних у 4- контрагентів.

На цей запит 26.10.2012 року № 504 підприємством було надано відповідь у якій, зокрема, зазначено.

За умовами договорів із ТОВ «Альянс Маркет Груп» та ТОВ «ПА «Гермес», поставка проводилась транспортом продавця без оформлення товарно-транспортних накладних.

Інструмент придбаний у ПП «Лайнстар» зважаючи на його малий об'єм та вагу, транспортувався особистим легковим автомобілем працівника ПМТЗ «Буд-Сервіс».

Стосовно надання документів на подальше використання придбаних товарів, то у їх надання позивачем було відмовлено із посиланням на те, що ці операції не можуть бути об'єктом дослідження перевірки, що підтверджується матеріалами справи: копією поштового конверту, копією повідомлення про вручення поштового відправлення, копією запиту від 25.10.2012 року, копією відповіді ПМТЗ «Буд-Сервіс» від 26.10.2012 року № 504, витягом із журналу реєстрації вхідної кореспонденції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно нараховані грошові зобов'язання, що свідчить про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати, понесені Приватним підприємством "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Буд-Сервіс", не повертаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Приватного підприємства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Буд-Сервіс" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000050220 від 03.12.2012 р., № 0000130220 від 13.03.2013 р. - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України .

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08.07. 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 08.07.13 Суддя І.О. Лозицька І.О. Лозицька