Постанова № 32388938, 08.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 р. Справа №805/8367/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-25 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. при секретарі судового засідання Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

до Державної фінансової інспекції в Донецькій області

про скасування пункту 23 вимоги від 9 квітня 2013 року № 05-05.1-10-14/3915

за участю представників:

від позивача: Нудьги І.Г., Попової І.С., Любенської І.А. - за дов.

від відповідача: Гурського Г.Ю. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Донецька залізниця» заявлено позов до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 23 вимоги від 9 квітня 2013 року № 05-05.1-10-14/3915 (з урахуванням ухвали про роз'єднання позовних вимог).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність спірного пункту вимоги та зазначає, що оплату часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи, не можна віднести до Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року № 697, до Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 та до пункту 3 (інші виплати, що не належать до фонду оплати праці) Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірний пункт вимоги відповідає вимогам діючого законодавства та з посиланням на вищенаведені постанови Кабінету Міністрів України зазначає про необґрунтоване нарахування та перерахування єдиного внеску в Слов'янській дистанції колії на суму оплати часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька залізниця» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 01074957, має структурний підрозділ Слов'янська дистанції колії, стосовно якого і встановлено відповідачем порушення.

Відповідачем здійснена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача та його структурних підрозділів за період з 1 квітня 2010 року по 1 жовтня 2012 року, за наслідками якої складений акт від 26 лютого 2013 року № 05.1-16/01.

9 квітня 2013 року відповідачем за висновками ревізії прийнята вимога про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності № 05-05.1-10-14/3915. Позивачем в межах даної адміністративної справи оскаржується пункт 23 даної вимоги.

Як вбачається з акту ревізії (стор. 88-89 акту) по Слов'янській дистанції колії, згідно даних бухгалтерського обліку журналу (аналітичний облік) по рахункам бухгалтерського обліку за квітень 2010 року - вересень 2012 року проводилося нарахування єдиного загальнообов'язкового соціального внеску від сум оплати часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку, що відбувається поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи. Сплата даного внеску не передбачена законодавством, так як ця оплата проводиться не за відпрацьований час, а додатково відповідно до законодавства з надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, єдиний внесок не сплачується. Час знаходження у дорозі до місця робіт визначається окремо, а не як відпрацьований час за основним місцем роботи, з урахуванням фактичного часу знаходження у дорозі. Таким чином, відповідачем встановлено необґрунтоване нарахування та перерахування єдиного соціального внеску на суму оплати часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку, що відбувається поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи, сплата даного внеску не передбачена законодавством, на загальну суму 101572 грн. 34 коп. за квітень 2010 року - вересень 2012 року, що є порушенням пункту 7 Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року № 697, пункту 10 Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, пунктів 1, 8 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV.

Пунктом 23 вимоги, з урахуванням вищевикладеного в акті ревізії, відповідач зобов'язав позивача провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 101572 грн. 34 коп. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Судом встановлено, що 25 лютого 2010 року позивачем прийнятий наказ № 153-Ц, відповідно до якого «якщо час прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку відбувається поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи, то цей час обліковується окремо, оплачується з розрахунку тарифної ставки (окладу) працівника, але не враховується під час підрахунку надурочних годин». Наказом Укрзалізниці від 22 березня 2010 року № 208-Ц в складі фонду додаткової оплати праці за видом 330 введена оплата часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи. Позивачем дана оплата впроваджена згідно з наказом від 31 травня 2010 року № 302/Н. Дане положення оплати закріплено також в Колективному договорі підприємства, затвердженого 16 лютого 2012 року.

Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (в редакції до 8 липня 2010 року) страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" , виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пунктом 7 Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року № 697, до даного Переліку відносяться доплати і надбавки до заробітної плати замість добових у разі, коли постійна робота проходить у дорозі чи має роз'їзний характер або у зв'язку із службовими поїздками у межах обслуговуваних дільниць.

Відповідно до пункту 10 Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, до даного Переліку відносяться надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у визначених законодавством розмірах.

Пунктом 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, визначені інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, серед яких відсутня оплата часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку, що відбувається поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи.

Проаналізувавши вищенаведені норми постанов Кабінету Міністрів України № 697 та № 1170, суд зазначає, що оплату часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку, що відбувається поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи, не можна віднести ні до доплат і надбавок до заробітної плати замість добових за постановою Кабінету Міністрів України № 697, ні до надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у визначених законодавством розмірах, за постановою Кабінету Міністрів України № 1170. Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у листі від 24 квітня 2013 року № 3651/02-1, наданому позивачу на його запит, оскільки оплата часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку, що відбувається поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи, включається до складу заробітної плати та не належить до переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, то вказана оплата є базою для нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного пункту 23 вимоги від 9 квітня 2013 року в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. В межах даної адміністративної справи з урахуванням роз'єднання позовних вимог позивач не здійснив судові витрати.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 23 вимоги від 9 квітня 2013 року № 05-05.1-10-14/3915 задовольнити повністю.

Скасувати пункт 23 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 9 квітня 2013 року № 05-05.1-10-14/3915.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 липня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 12 липня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.