Ухвала суду № 32385614, 11.07.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Галичанського А.Д., Чупікової В.В.

секретар Балацька-Геряк О.П.

за участю: сторін, представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Глибоцького професійного ліцею до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Представник Глибоцького професійного ліцею звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку.

Посилався на те, що на балансі Глибоцького професійного ліцею перебуває гуртожиток по АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_1).

Відповідно до договору найму житла в гуртожитку від 01 липня 2010 року за № 40, Глибоцький професійний ліцей надав ОСОБА_1 в тимчасове користування житлове приміщення строком з 01 липня 2010 року по 01 липня 2011 року.

По закінченні дії договору позивач попередив відповідача про необхідність передати приміщення адміністрації ліцею, однак дана вимога залишена без виконання.

№ 22ц-1024/13 Головуючий у 1 інстанції Маковійчук Ю.В.

Категорія: 41/44 Доповідач: Перепелюк І.Б.

Позивач зазначав, що надання у користування житлового приміщення відповідачу відбулося із порушенням вимог закону, а саме, не було прийнято спільного рішення дирекції професійного ліцею з профспілковим комітетом про надання житлового приміщення у користування відповідачу та не було видано спеціальний ордер, який є підставою для вселення.

Просив суд виселити ОСОБА_1 з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2013 року позовні вимоги задоволено.

На дане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що Глибоцький професійний ліцей є державною установою - навчальним закладом, якому на праві оперативного управління належать гуртожитки літ. «А», «Б» по АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_1). Зазначене підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 04 березня 2010 року та інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26 грудня 2012 року.

Відповідач вселився в гуртожиток у 2006 році, оскільки він працював викладачем Глибоцького професійного ліцею.

01 липня 2010 року, між позивачем та відповідачем був укладений договір найму житла в гуртожитку та надано у тимчасове користування три кімнати загальною площею 54 кв.м., з них житлова площа 54 кв.м. в гуртожитку ліцею № 1 строком з 01 липня 2010 року по 01 липня 2011 року.

Після закінчення договору найму, позивачем було запропоновано відповідачу звільнити приміщення, оскільки адміністрація Глибоцького професійного ліцею не бажала продовжувати чи укладати з ним договір. Як вбачається із довідки Глибоцького професійного ліцею №385 від 15 січня 2011 року, вселення наймачів в гуртожиток відбулося виключно на підставі договорів найму. Рішення про вселення та видачу ордерів не було, оскільки гуртожиток має статус гуртожитку державного навчального закладу.

Відповідач з 20 червня 1981 року по 24 грудня 1985 року, 19 серпня 1986 по 04 листопада 1991 року та 15 травня 2006 року по 15 вересня 2008 року працював в Глибоцькому професійному ліцеї, що підтверджується копією його трудової книжки.

Відповідач був звільнений із роботи 15 вересня 2008 року за порушення трудової дисципліни, а саме, за п.3 ст. 41 КЗпП України - вчинення аморального проступку.

Отже, підставами для подальшого проживання відповідача в гуртожитку було укладення між сторонами договорів найму.

Відповідно до ч.1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Згідно з ч.1 ст.821 ЦК України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

У п. 1.1 Договору №40 найму житла у гуртожитку Глибоцького професійного ліцею від 01 липня 2010 року (далі Договір) вказано, що він діє до 01 липня 2011 року. У пункті 4.1.1 Договору зазначено, що договір може бути розірвано з ініціативи будь-якої сторони за наявності умов і у порядку, передбачених законодавством, умовами даного Договору, а також при закінченні строку дії даного Договору.

Згідно з ч.2 ст.821 ЦК України до договору найму житла, укладеного на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуються положення ч.1ст. 816, положення ст. 818 та ст. 822-824 ЦК.

Відповідно до ч.2 ст.777 ЦК України наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Проте, з відповідачем термін дії договору продовжено не було, він не перебуває у трудових відносинах з Глибоцьким професійним ліцеєм, тому правових підстав для подальшого його проживання у гуртожитку не має.

Вірно встановивши всі обставини по справі, та наявність підстав для задоволення позову, суду першої інстанції необхідно було керуватися зазначеними вище нормами закону, які регулюють правовідносини сторін, що виникли із договору найму житла.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для виселення відповідача є безпідставними. Посилання апелянта на те, що його стаж роботи на даному підприємстві складає разом понад десять років, а тому він не може бути виселений із гуртожитку без надання іншого житла, є безпідставними.

Відповідач був звільнений із роботи 15 вересня 2008 року за порушення трудової дисципліни, а саме, за п.3 ст. 41 КЗпП України - вчинення аморального проступку.

З моменту звільнення з позивачем у трудових відносинах не перебував.

Як вбачається із довідки Глибоцького професійного ліцею №385 від 15 січня 2011 року, вселення наймача в гуртожиток відбулося виключно на підставі договорів найму. Після закінчення договору позивач не мав бажання його продовжити чи укласти новий.

Отже доводи апелянта про те, що відповідач не може бути виселений без надання іншого житла, оскільки він пропрацював на даному підприємстві більше десяти років є безпідставними і положення ч.3 ст.132, ст.125 ЖК в данному випадку не застосовуються, оскільки правовідносини сторін виникли із договору найму житла.

Враховуючи зазначені обставини, доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :