Рішення № 32382661, 03.07.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8295/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Тимощука О. Я.,

при секретарі Грібінчак К. П.

з участю представника ТзОВ «ЛІОНІС» Мельниченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНІС про стягнення боргу за договором поруки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернуся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНІС» про стягнення боргу за договором поруки. В позовній заяві вказує на те, що 04 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІОНІС» було укладено договір поруки № 2/12. У відповідності до п.1.1 вказаного договору, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання усіх зобов'язань ОСОБА_3, що виникли з договору позики № 1/12 від 01 лютого 2012 року.

Згідно п. 1 Основного договору, ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2, а він в свою чергу передав у її власність грошові кошти у розмірі 1 900 000 (один мільйон дев'ятсот тисяч) гривень.

Факт передачі грошових коштів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підтверджується належним чином оформленою розпискою про отримання грошових коштів до договору позики № 1/12 від 01 лютого 2012 року.

Сторони у відповідності до Основного договору домовились, що остаточний розрахунок щодо повернення ОСОБА_3 суми позикових коштів повинен бути здійснений не пізніше 01 лютого 2013 року. Однак, після закінчення обумовлених строків, жодних грошових коштів в погашення суми боргу за даним договором не надійшло.

У відповідності до закріпленої у п. 4.1. договору поруки умови, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно договору позики № 1/12 у сумі забезпеченого зобов'язання, а саме у розмірі 1 900 000 гривень.

ОСОБА_3 грошові кошти так і не повернула, позасудові заходи повернення боргу до позитивного результату не привели.

Цивільне законодавство України передбачає, що зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 3.1. договору поруки від 04 лютого 2012 року, у разі порушення боржником зобов'язання, визначеного основним договором, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання.

П. 5.1.1. договору передбачає, що при порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основним договором, виконати за боржника зобов'язання у 10-ти денний строк з дня отримання вимоги від кредитора.

Згідно п. 6.4 договору у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань поручителем щодо виконання зобов'язання за боржника, Поручитель зобов'язаний сплатити на користь кредитора штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від розміру позики по основному договору.

У судовому засіданні суд задовольнив клопотання, що надійшло до суду від позивача про розгляд справи без його участі, в якому позивач усі позовні вимоги, сформовані у позовній заяві, підтримав у повному обсязі.

Відповідно до вимог, заявлених у позовній заяві, позивач просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 1 900 000 (один мільйон дев'ятсот тисяч) гривень, штрафні санкції у розмірі 380 000 (триста вісімдесят тисяч) гривень та судові витрати по справі.

Представник відповідача ТОВ «ЛІОНІС» в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала повністю, підтвердила факт укладення договору поруки в забезпечення зобов'язань за договором укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що виникли з договору позики № 1/12 від 01 лютого 2012 року, не заперечувала проти стягнення з ТОВ «ЛІОНІС» суми боргу та штрафних санкцій.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, 01 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики № 1/12 від 01 лютого 2012 року.

Згідно п. 1 даного договору, ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2, а він в свою чергу передав у її власність грошові кошти у розмірі 1 900 000 гривень.

Факт передачі грошових коштів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підтверджується розпискою про отримання грошових коштів до договору позики № 1/12 від 01 лютого 2012 року. 04 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІОНІС» було укладено договір поруки № 2/12.

У відповідності до п. 1.1 вказаного договору, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання усіх зобов'язань ОСОБА_3, що виникли з договору позики № 1/12 від 01 лютого 2012 року.

Сторони у відповідності до договору позики № 1/12 від 01 лютого 2012 року домовились, що остаточний розрахунок щодо повернення ОСОБА_3 суми позикових коштів повинен бути здійснений не пізніше 01 лютого 2013 року. Однак, після закінчення обумовлених строків, жодних грошових коштів в погашення суми боргу за даним договором не надійшло.

У відповідності до п. 4.1. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно договору позики № 1/12 у сумі забезпеченого зобов'язання, а саме у розмірі 1 900 000 гривень.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт передачі коштів підтверджується договором позики № 1/12 від 01 лютого 2012 року, розпискою від 01 лютого 2012 року та поясненнями представника відповідача.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, звичаїв ділового обороту та інших умов.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, на підставі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 3.1. договору поруки від 04 лютого 2012 року, у разі порушення боржником зобов'язання, визначеного основним договором, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання.

П. 5.1.1. договору передбачає, що при порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основним договором, виконати за боржника зобов'язання у 10-ти денний строк з дня отримання вимоги від кредитора.

Згідно п. 6.4 договору у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань поручителем щодо виконання зобов'язання за боржника, Поручитель зобов'язаний сплатити на користь кредитора штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від розміру позики по основному договору.

ОСОБА_2 вживав заходи ініційовані з метою добровільного погашення боргу, 06.02.2013 року ТОВ «ЛІОНІС» було вручено вимогу-претензію з проханням сплатити борг, яка залишилась без задоволення.

За таких обставин суд вважає, що основний борг в сумі 1 900 000 гривень підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНІС». Штрафні санкції у розмірі 20 (двадцяти) % від розміру позики передбачені договором поруки від 04 лютого 2012 року в сумі 380 000 гривень підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНІС».

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. ст. 526, 530, 553,554, 1046, 1048, 1049 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 130, 212, 213, 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНІС», про стягнення боргу за договором поруки - задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНІС» (ідентифікаційний код 23305216), на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму боргу в розмірі 1 900 000 (один мільйон дев'ятсот тисяч) гривень та судові витрати по справі, а саме судовий збір в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІОНІС» (ідентифікаційний код 23305216) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штрафні санкції в сумі 380 000 (триста вісімдесят тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : О.Я. Тимощук