Ухвала суду № 32382051, 10.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Фещук А.В.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"10" липня 2013 р. Справа № 0670/7579/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Майора Г.І.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" березня 2013 р. у справі за позовом Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.11.2012 року № 0000381601 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 383554,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області № 0000381601 від 01.11.2012 року

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку у відповідача.

В період з 09.10.2012 року по 15.10.2012 року, на підставі наказу від 09.10.2012 року № 439 та направлень від 09.10.2012 р. № 406 та № 407, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" з питань правомірності нарахування суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість на рахунок платника в банку за липень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ в квітні - червні 2012 року.

За результатами вказаної перевірки, складено акт № 15/2-46/13568251 від 19.10.2012 року, в якому зафіксовано порушення:

п. 198.2, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року , що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 8990,00 грн. та завищено суму податкового кредиту за липень 2012 року на суму 4134 грн.;

п. 187.1 ст. 187, п.198.4 ст. 198 та п. 199.2 ст. 199 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року, що призвело до завищення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 370430,26 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 01.11.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000381601, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 383554,00 грн. за липень 2012 року.

З даним висновком відповідача колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп.4.6.7. розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 N 1492, позивач при заповненні рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, передбаченого для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24), повинен врахувати результати документальної перевірки, проведеної у грудні 2011 року.

Згідно пп. 4.6.7. розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 N 1492, позивач при заповненні рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість, передбаченого для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24), повинен врахувати результати камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Так як, позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача, прийняте на підставі акта планової виїзної перевірки від 26.12.2011 року №232/23-10/13568251, про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 370430 грн., то у відповідності до п.56.18 ст.56 ПК України, вказане грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, зменшення позивачу залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 370430 грн. є безпідставним.

Посилання відповідача на те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми, не підтверджені податковими накладними є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 п. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 ст. 44 Кодексу платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого залучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 ст. 44 Кодексу), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджені податковими накладними: №59, №61 від 26.03.2012 рок; №2 від 02.04.2012 року; №17 від 25.04.2013; №83 від 03.05.2012 року; №65 від 23.05.2012 року; №36 від 11.06.2012 року; № 287 від 13.06.2012 року; №30.06.2012 року від 1274/174; №183 від 05.07.2012 року; №397 від 10.07.2012 року; №908 від 19.07.2012 року, наданими як додаток до заперечень за вих. №1198 від 24.10.2012 року, отриманими податковим органом 24.10.2012 року, що засвідчується відбитком штампу "Отримано" канцелярії Малинської ОДПІ.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", визначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього ж Закону, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Зазначені документи, подані позивачем до заперечень до акту перевірки, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, містять необхідні відомості про господарські операції, підтверджують реальність руху активів учасників правовідносин, а відтак є первинними в розумінні закону.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на податковий кредит, а тому посилання відповідача стосовно того, що здійснення господарських операцій не підтверджено належним чином оформленими податковими накладними є безпідставними.

На підставі викладеного, відповідач не врахував положень чинного законодавства та неправомірно виніс оспорюване податкове повідомлення - рішення.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" березня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) (підпис) Г.І. Майор С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" липня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Радомишльське лісопромислове господарство" вул.Київська,6,м.Радомишль,Житомирська область,12201

3- відповідачу Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби пл.Соборна, б.10,м.Малин,Житомирська область,11601