Постанова № 32381618, 05.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року Справа № 9157/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Рибачука А.І.

за участю секретаря судового засідання Микитин І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по справі за товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Карпатнафтохім» звернулося 10.02.2010 року в суд з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000172303/0 від 22.01.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що сторона відповідача прийшла до помилкового висновку, що позивач не мав правових підстав відносити до податкового кредиту суми за податковими накладними, виданими ТОВ «МіС» за результатами господарських операцій. Крім того, зазначає, що до його повноважень не належить перевіряти чи належно сплачують податки юридичні особи, а в даному випадку ТОВ «Технолоджик», з якими співпрацюють контрагенти позивача.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що встановлені обставини свідчать про те, що ТОВ «Карпатнафтохім» використовувало різноманітні схеми за участю вищезазначених підприємств для штучного формування податкового кредиту і, як наслідок, безпідставного завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Закупівля у ТОВ «МіС», яке не є стороною угоди і знаходиться в м. Одеса, кабельної продукції за ціною, що значно перевищує ціну цієї продукції, запропонованої ТзОВ «АБС Пластик», яке знаходиться у м. Івано-Франківську, свідчить про відсутність економічної вигоди та ділової мети у діях позивача. Отже, здобутими в судовому засіданні доказами, не підтверджено доводи позивача про реальність поставки кабельної продукції від ТОВ «МіС» та підставність включення до складу податкового кредиту за лютий 2009 року 487118,44 грн. податку на додану вартість.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на обставини, подібно викладені як у позовній заяві.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Калуської ОДПІ Івано-Франківської області проведена невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість з врахуванням зустрічних перевірок по ланцюгу продажу до виробника за березень 2009 року, за результатами якої складено акт № 48/23-03/33129683 від 19.01.2010 року, в якому вказується на порушення позивачем п.п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2009 року на суму 487118,44 грн. та відповідно суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року на 487118,44 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000172303/0 від 22.01.2010 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 487118,44 грн.

При прийнятті податкового повідомлення-рішення Калуська ОДПІ виходила з того, що позивач в порушення п.п.7.4.1 п.7.4. пл.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за період, що перевірявся, неправомірно відніс до податкового кредиту та відповідно завищив суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року на 487118,44 грн., оскільки в ході відслідкування постачальників позивача по ланцюгу продажу до виробника не встановлено факт сплати постачальниками до бюджету податку на додану вартість.

Слід зазначити, що на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22.01.2009 року в справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на час господарських операцій позивача із його контрагентами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами). При цьому, відповідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету.

Отже, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту сплати податку на додану вартість постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Відтак, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства мають характер припущень, а отже, не можуть бути покладені в основу податкового повідомлення - рішення.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3 ч.2, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» задоволити, скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по справі № 2а-406/10/0970 та прийняти нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції від 22.01.2010 року № 0000172303/0.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

А.І. Рибачук

Повний текст виготовлено 12.07.2013 року