Постанова № 32381026, 15.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.07.2013 р. справа №908/1044/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСкакуна О.А., Колядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача:Проскурін Д.О. - за дов.,від відповідача:не з'явився, від третьої особи:не з'явився,розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької областівід22.05.2013 рокуу справі№908/1044/13 (суддя Корсун В.Л.)за позовомдержавного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" м. Запоріжжядо товариства з обмеженою відповідальністю "Інмедсервіс-Плюс" м. Запоріжжяза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м.Запоріжжя простягнення 263 318,17 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.05.2013 року по справі №908/1044/13 у задоволенні позову державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" м. Запоріжжя про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інмедсервіс-Плюс" м. Запоріжжя заборгованості в розмірі 263 318,17 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи тим, що судовий акт в оскаржуваній частині прийнятий з порушенням норм матеріального права. Так, скаржник наголошує на доведеності матеріалами справи наявної заборгованості за договором оренди №2278/д від 24.07.2007 року та підставності заявлення балансоутримувачем позову в даній справі.

В поясненнях від 10.07.2013 року №10-01-04889 Фонд повідомив про відсутність інформації щодо розрахунків балансоутримувача та орендаря за спірним договором.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю штатного юриста у відпустці.

З огляду на те, що відповідач не надав суду апеляційної інстанції жодні докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а також враховуючи те, що представництво сторони у судовому засіданні не обмежено певним колом осіб і неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача висловився на підтримку апеляційних вимог та не заперечував проти розгляду скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст.102 цього Кодексу, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності відповідача та третьої особи.

Представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії державного акту на право постійного користування землею №001682, посилаючись на неможливість його надання суду першої інстанції внаслідок відсутності оригіналу цього документу.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні вищевказаного клопотання та вважає, що позивач не був позбавлений можливості отримати оригінал вказаного акту протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході судового розгляду судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.07.07р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інмедсервіс-Плюс" (Орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна № 2278/д, що знаходиться на балансі державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" з додатками та договорами про зміни, за умовами якого (п. 1.1. договору в редакції договору про зміни від 07.12.12р. № 4) Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно - окремо розташовану двоповерхову будівлю (літера Б-2) загальною площею 800,5 кв.м., розміщену за адресою м. Запоріжжя, в Трегубенка, 18, а саме:

- вбудоване в підвальний поверх будівлі нежиле приміщення № 1 - площею 52,6 кв.м.;

- вбудовані в перший поверх будівлі нежитлові приміщення гаражів № 1, 2, 3, 4 площею 209,9 кв.м.; приміщення № 5 (кімнати з № 1 по № 11 включно) площею 132 кв.м. та сходову клітину № 12 - площею 16,3 кв.м;

- вбудовані в другий поверх будівлі нежилі приміщення (кімнати з № 14 по № 27 включно) площею 373,6 кв.м. та сходову клітину № 13 площею 16,1 кв.м.

Орендоване майно знаходиться на балансі державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка".

Відповідно до п. 2.1. договору, вступ Орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі орендованого майна.

Факт передачі спірного державного нерухомого майна від Орендодавця до Орендаря підтверджується актом прийому-передачі від 24.07.07р. (додаток № 1 до договору оренди від 24.07.07р.).

Термін дії договору оренди продовжено по 24.05.15р. включно (п. 10.1.1. договору в редакції договору про зміни № 2 від 27.07.12р.).

Пунктом 3.1. договору оренди (в редакції договору про зміни від 19.09.12р. № 3) визначено, що Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786, зі змінами та доповненнями, шляхом її збільшення на конкурсну надбавку, скориговану на індекс інфляції за періоди оренди.

Згідно з умовами п. 3.2. договору (в редакції договору про зміни від 12.12.12р. № 5), розмір орендної плати за перший після перегляду місяць оренди - червень 2012року становить без ПДВ - 26 010,53 грн.

Протягом п'яти днів з дати рецензування звіту про оцінку майна (11.12.12), Орендар зобов'язується сплатити до Державного бюджету України різницю з орендної плати, яка виникла після здійснення перерахунку орендної плати з 26.06.12р.

Приписами п. 3.3. договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюються у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.4. договору, орендна плата спрямовується:

- 70 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - до Державного бюджету. Оплата здійснюється через органи державного казначейства;

- 30 відсотків розміру орендної плати за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється Орендарем самостійно.

Пунктом 3.5. договору (в редакції договору про зміни від 07.12.12р. № 4) встановлено, що сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Як стверджує позивач, через порушення відповідачем грошового зобов'язання за ним утворилась заборгованість з орендної плати за період з 24.07.07р. по 31.01.12р. в розмірі 160 252,26 грн. та борг з відшкодування земельного податку в сумі 76 137,31 грн. за стягненням яких, а також 3% річних, інфляції, пені та штрафу, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності, з чим погоджується судова колегія, з врахуванням наступного.

Як вбачається з договору оренди державного нерухомого майна від 24.07.07 № 2278/д та укладених до нього договорів про зміни (від 12.11.07р. № 1, від 27.07.12р. № 2, 19.09.12р. № 3, від 07.12.12р. № 4 та від 12.12.12р. № 5), останній підписано між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, як Орендодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Інмедсервіс-Плюс" як Орендарем. Тобто в даному випадку ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" не є стороною спірного договору оренди державного нерухомого майна від 24.07.07р. № 2278/д.

Посилання позивача на п. п. 3.4. договору, яким визначено розподіл орендної плати у відсотковому відношенні до державного бюджету та на рахунок балансоутримувача до уваги судовою колегією не приймається, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, Пунктом 3.5. договору (в редакції, що діяла в період з 24.07.07р. по 07.12.12р.) передбачено, що сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться щомісячно до 07 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті, а на рахунок - Балансоутримувача - відповідно до угоди між ним та Орендарем. Однак сторонами не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції жодник доказів на підтвердження укладення між Балансоутримувачем (позивачем) та Орендарем (відповідачем) такої угоди щодо сплати орендних платежів.

В подальшому сторони договором про зміни № 4 від 07.12.12 року дійшли згоди щодо викладення п. 3.5. договору в новій редакції, згідно якій … сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Тобто сторонами договору також не було визначено порядку сплати орендних платежів на рахунок балансоутримувача (позивача у цій справі).

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду про відмову у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 160 252,26 грн., а також 4 686,39 грн. - 3% річних, 212,30 грн. індексу інфляції, 11 354,11 грн. - пені та 10 675,80 грн. - 7 % штрафу, оскільки вони є похідними від вимоги про стягнення суми основного боргу.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимоги про відшкодування відповідачем 76 137,31 грн. земельного податку, оскільки відповідно до умов як спірного договору, так і додаткових угод до нього не передбачено обов'язку відповідача щодо компенсації позивачу сплаченого податку на землю.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1. ст. 32 ГПК України).

Разом з тим, позивач не довів суду наявність у нього правових підстав вимагати відшкодування плати відповідачем земельного податку.

На підставі вищевикладеного, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2013 року по справі №908/1044/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 6 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3. третій особі.

4. у справу

5-ГСЗО

6-ДАГС