Постанова № 32379665, 04.07.2013, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 115/2428/13-а

Провадження № 2-а/115/89/2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" липня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Асанова Е.Н.,

при секретарі - Конюховій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації АР Крим про стягнення несплаченої допомоги, третя особа - служба у справах дітей Сакської районної державної адміністрації АР Крим, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2013 ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації АР Крим (розпорядженням Сакської РДА №199-р від 14.05.2013 перейменовано в Управління соціального захисту населення Сакської РДА в АРК) про стягнення несплаченої допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 25.01.2012 було скасовано рішення Фрунзенської сільської ради Сакського району №83 від 17.06.2009, у зв'язку з чим були поновлені права ОСОБА_1 як опікуна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач не виплачував позивачу допомогу на утримання дитини з 01.10.2008 по 01.02.2013. На день подання позову розмір допомоги становить 2420 гривень.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути на свою користь 128 260 гривень несплаченої допомоги за період з 01.10.2008 по 01.02.2013.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю. При цьому пояснив суду, що протягом трьох років працівники відповідача вводили його в оману та вимагали від нього довідки, надання якої не передбачена законом та не є його обов'язком.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, при цьому пояснив суду, що при складанні позовної заяви була допущена помилка, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену допомогу за період з 01.10.2008 по 01.02.2013 у сумі 130680 гривень. При цьому пояснив суду, що постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 31.01.2013 у справі №117/7284/12, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2013, була встановлена незаконність дій відповідача. З врахуванням наведеного просив позов задовольнити.

Представник відповідача Яценко Тетяна Олександрівна у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Начальник служби у справах дітей Сакської районної державної адміністрації АР Крим Пономаренко Наталя Олександрівна у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на правомірність дій відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов до наступних висновків.

На підставі частини 4 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання наведеної норми Закону постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 за №1751 був затверджений Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (далі - Порядок).

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Фрунзенської сільської ради Сакського району АР Крим №31 від 19.03.2008 ОСОБА_1 був призначений опікуном ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 25.01.2012 по справі №2-0117-577/2011 визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Фрунзенської сільської ради Сакського району АР Крим №83 від 17.06.2009 про визнання незаконним та скасування наведеного рішення виконавчого комітету №31 від 19.03.2008.

Із наданих представником Управління соціального захисту населення Сакської РДА в АРК (далі - Управління) заперечень з доданими документами, вбачається, що соціальна допомога на ОСОБА_2 як дитині позбавленої батьківського піклування, була призначена на підставі заяви позивача, поданої 08.04.2008, та виплачувалась з 01.04.2008 по 30.09.2008 (а.с.30-31).

З 01.10.2008 позивач заяви з необхідними документами на адресу відповідача не подавав, у зв'язку з чим виплата допомоги була припинена на підставі пункту 28 Порядку, відповідно до якої допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

Як випливає із пояснень учасників адміністративного процесу, рішення відповідача про припинення виплати соціального допомоги з 01.10.2008 позивач не оскаржував, у судовому порядку незаконність цього рішення не було встановлено.

04.03.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою, оформленою відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України від 08.06.2006 №215 в редакції від 22.02.2012, про призначення соціальної допомоги на утримання ОСОБА_2 як дитині позбавленої батьківського піклування (а.с.35-37).

На підставі вказаної заяви позивача від 04.03.2013 йому з березня 2013 року виплачується соціальна допомога у розмірі 2420 гривень, щомісячно, що підтверджується відповідною довідкою відповідача від 04.07.2013 (а.с.38).

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки в межах цієї справи позовних вимог про визнання неправомірними рішень, дій чи бездіяльності відповідача не було пред'явлено, не підлягають застосуванню положення частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою обов'язок доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи суду не надано доказів, що підтверджують подання позивачем заяви за формою, затвердженою відповідним нормативно-правовим актом, з доданням документів необхідних для призначення соціальної допомоги на утримання ОСОБА_2 з 01.10.2008 по 30.04.2013.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що заяви та скарги позивача, подані Управлінню до 04.03.2013 за формою не відповідали вимогам, встановленим Наказом Міністерства соціальної політики України від 08.06.2006 №215 , тому підлягали розгляду за положеннями законодавства про звернення громадян. Ці доводи представника відповідача під час судового розгляду справи не були спростовані.

Суду також не надано доказів наявності заборгованості призначеної відповідачем але невиплаченої позивачу соціальної допомоги на утримання малолітньої дитини.

Таким чином, під час судового розгляду справи належними та допустимими доказами не доведено виконання позивачем обов'язку як опікуна подати належним чином оформлену заяву для призначення та виплати відповідачем соціальної допомоги на утримання ОСОБА_2, а також наявності, визнаних у встановленому законом порядку незаконними, рішень відповідача про відмову продовжити виплату такої допомоги або про відмову призначити її виплату.

Щодо доводів позивача та його представника про те, що постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 31.01.2013, залишеної без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2013, була встановлено незаконність відмови відповідача, викладена у листі від 29.03.2012 №В-13/2 слід зазначити таке.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 31.01.2013 по справі №117/7284/12 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи», комунального закладу «Сакське територіальне медичне об'єднання» про зобов'язання видати довідку.

Відмовляючи у задоволені позову суд виходив з того, що законодавством не передбачений обов'язок відповідачів видати довідку про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків.

Із змісту постанови суду від 31.01.2013 вбачається, що судом досліджувався лист начальника Управління праці та соціального захисту населення Сакської РДА від 29.03.2012 №В-13/2. У судовому рішенні разом з оцінкою цього доказу у сукупності з іншими доказами зазначені нормативно-правові акти, на підставі яких суд дійшов до висновків про необґрунтованість позовних вимог до відповідачів - медичних установ.

Постановою суду від 31.01.2013 не встановлювалась незаконність відмови Управління праці та соціального захисту населення виплатити соціальну допомогу. Навпаки, у постанові суду зазначено, що в матеріалах справи відсутні відомості про наявність рішення органу праці та соціального захисту населення про відмову у призначенні допомоги на ОСОБА_2 як дитині позбавленої батьківського піклування.

До того ж, Управління праці та соціального захисту населення до участі у справі №117/7284/12 не було залучено, його дії, бездіяльність та рішення не були предметом судового розгляду.

Таким чином, покладені в основу судового рішення правові висновки суду, на підставі яких було відмовлено у задоволені позову, не є обставинами у розумінні частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

З врахуванням наведеного, у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 слід відмовити.

При поданні до суду позовної заяви ОСОБА_1 судовій збір у сумі 1282,60 гривень не сплатив. Ухвала суду від 13.05.2013, якою були визначені судові витрати, набрала законної сили. Ухвалою суду від 30.05.2013 ОСОБА_1 була надана відстрочка для сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до вимог статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказані витрати підлягають стягненню з позивача у дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9-11, 63-71,88,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У позові ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 1282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) гривні 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Сакський міськрайонний суд АР Крим. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Асанов Е. Н.