Ухвала суду № 32379164, 27.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1-й інстанції Заруцька Г.М.

Категорія 26 Суддя-доповідач Супрун М.Ю.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В.,

суддів Супрун М.Ю., Солодовник О.Ф.,

при секретарі Папоян К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю сина, 120 000.00 грн.

З вказаним рішенням не погодився відповідач та подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому зазначив, що розмір моральної шкоди, стягнутої судом завищений, так як визначений без врахування вимог розумності та справедливості.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивачка та представник третьої особи у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції при вирішення справи встановлено, що син позивачки ОСОБА_3 перебував з публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» у трудових відносинах, де працював прохідником.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року 16 годині 40 хвилин, під час виконання трудових обов'язків з ОСОБА_3 трапився нещасний випадок, а результаті чого він помер.(а.с.04)

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок смерті сина, який працював у шкідливих та небезпечних умовах на вугільному підприємстві, позивачці діями відповідача, який не створив безпечні умови праці, унаслідок чого син позивачки був смертельно травмований, заподіяні моральні страждання, пов'язані із втратою близької людини, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Розглядаючи справу, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються ст. 1167, ст. 1168 ЦК України, які передбачають відповідальність за завдану моральну шкоду за умови відсутності між сторонами договірних зобов'язань, тобто так звана деліктна відповідальність.

Відповідно до частини 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно частини 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

З матеріалів справи вбачається, що під час виконання трудових обов'язків син позивачки отримав виробничу травму, внаслідок якої помер.

За наслідками розслідування нещасного випадку складено акт №11 за формою Н-1 та акт за формою Н-5 - спеціального розслідування нещасного випадку (а.с.07-26)

Даний нещасний випадок стався в результаті обвалення порід покрівлі привибійного простору. Одним з великих кусків породи, який обвалився з покрівлі ОСОБА_3 був збитий з ніг і його голова була притиснута до виконавчого органу комбайну, що зафіксовано в Акті форми Н-1 від 11.03.2011 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Вина підприємства в отриманні ОСОБА_3 виробничої травми підтверджується актом Н-5 спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком та актом Н-1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом на (а.с.07-26), якими встановлено, що причинами нещасного випадку є недотримання передбаченої «Паспортом…» технології проведення виробки під час перетину геологічного порушення, що виразилося у збільшенні щільності встановлення аркового кріплення, не застосування анкерного кріплення у якості додаткового, виконання робіт без обов'язкової присутності особи старшого нагляду дільниці, порушення технології кріплення виробки, низький рівень відомчого нагляду за дотриманням технологічної дисципліни під час проведення гірничої виробки, неприведення робочого місця у безпечний стан перед початком ведення гірничих робіт .

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних умов праці, недодержання вимог законодавства про охорону праці позивачка втратила свого сина і цією втратою їй заподіяна моральна шкода.

Безпідставні доводи відповідача про невідповідність розміру грошової компенсації моральної шкоди, стягнутої судом, принципам розумності і справедливості, так як в ході слухання справи судом було встановлено, що позивачка втратила найдорожчу людину -єдиного сина, залишилась самотньою, оскільки її чоловік помер 31 березня 1995 року, а старший син - 07 серпня 2000 року. Всі сподівання в неї були на молодшого сина, який загинув при виконанні трудових обов'язків. Ця втрата не може бути відновлена, ОСОБА_2 втратила інтерес до життя. Все це спонукає позивачку до пошуку додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до частини 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер, глибину душевних страждань, яких зазнала та продовжує зазнавати позивачка, та стягнув на її користь 120 000 грн.

Апеляційний суд вважає, що розмір моральної шкоди, визначений судом першої інстанції, є розумним, виваженим та справедливим, оскільки втрата сина, є тяжким горем, відновлення якого неможливо.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Щодо принципів розумності та справедливості визначеного судом першої інстанції розміру грошової компенсації, то апелянтом взагалі не зазначено якими матеріальними цінностями можливо відновити втрату рідної людини.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» - відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді