Ухвала суду № 32377271, 09.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1085/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Щур Андрій Анатолійович

відповідач (апелянт) : Борщевський Микола Йосипович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Барська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 77575,97 грн.

В обґрунтування позову зазначалося, що товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" перебуває на обліку в Барській міжрайонній державній податковій інспекції Вінницької області Державної податкової служби. На виконання вимог ст. 14 та ст. 203 Податкового кодексу України підприємством подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, в яких підприємство самостійно визначило податкові зобов'язання з податку на додану вартість, однак у встановлений податковим законодавством строк вказаний податок відповідачем до державного бюджету не сплачено.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року позовні вимоги Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" до Державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість в сумі 77575,97 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс» зареєстровано Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією Вінницької області 26 червня 2002 року, ідентифікаційний код 03582735. Відповідач з 08.07.2002 року перебуває на обліку в Барській міжрайонній державній податковій інспекції як платник податків і зборів, що підтверджується довідкою №196 від 18.10.2010 року про взяття на облік платника податків.

Встановлено, що станом на дату звернення позивача до суду ТОВ «Будсервіс» має заборгованість перед бюджетом у сумі 77575, 97 грн.

Дана заборгованість виникла у результаті несплати податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій, а саме декларацій №9073140482 від 20.11.2012 року - 30942, 00 грн., №9079330489 від 17.12.2012 року - 18164, 00 грн., уточнюючого розрахунку №9000611514 від 15.01.2013 року - 418 грн., самостійно нарахована штрафна санкція - 13 грн. та декларація від 16.01.2013 року на суму 19751, 00 грн.

За результатами камеральної перевірки за порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань на відповідача накладено штрафні санкції: податковим повідомленням-рішенням №0000211600 від 24.10.2012 року на суму 2274, 90 грн., податковим повідомленням-рішенням №0000251600 від 23.11.2012 року на суму 3439, 20 грн., податковим повідомленням-рішенням №0000261600 від 26.12.2012 року - 1353, 58 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості стягнення з відповідача податкового зобов'язання у розмірі 775757,97 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Так, відповідно до п. п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно п. п. 203.1 та 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, яка надсилається платнику податків у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки у відповідності до ст. 59 ПК України.

Згідно п. 6.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року № 1037, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано та надіслано податкову вимогу №85 від 03.11.2011 року, яка повністю відповідачем не виконана, так само як і не оскаржена у встановленому законом порядку.

Заборгованість ТОВ «Будсервіс» підтверджується даними облікових карток, податковими деклараціями, уточнюючим розрахунком, податковими повідомленнями-рішеннями, корінцем податкової вимоги.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Станом на момент звернення до суду та апеляційного розгляду узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 77575,97 грн. відповідачем не сплачено, а тому висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача до Державного бюджету вказаної вище заборгованості є обґрунтованим.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 липня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.