Постанова № 32377119, 11.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року 08:15 № 826/8749/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні розглянувши адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «БМ Банк»доФонду гарантування вкладів фізичних осібпроскасування постанови №ПНШ-185/20-008/13 від 23.05.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

17.06.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б. В. надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (надалі - ПАТ «БМ Банк») до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - ФГВФО), в якому просить суд скасувати постанову №ПНШ-185/20-008/13 від 23.05.2013 р. про накладення штрафу, винесену відповідачем, згідно якої до позивача (податковий код 33881201) було застосовано захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 167 963 грн. 14 коп.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2013 р. провадження по справу було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення відповідачем положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон №4452), Положення про порядок ведення реєстру учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО №7 від 12.07.2012 р. (надалі - Положення №7) під час винесення постанови №ПНШ-185/20-008/13 від 23.05.2013 р. про накладення штрафу.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити із підстав викладених в запереченнях, при цьому зазначає про дотримання відповідачем положень чинного законодавства під час винесення спірної постанови.

За письмовою згодою сторін, відповідно до положень ст.3 та ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд перейшов до письмового провадження по справі.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

07.07.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б. В. надійшла Заява про зміну позовних вимог (вх. №03-4/44916 від 05.07.2013 р.), в якій просив позивач:

1. Скасувати постанову №ПНШ-185/20-008/13 від 23.05.2013 р. про накладення штрафу, винесену відповідачем, згідно якої до позивача (податковий код 33881201) було застосовано захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 167 963 грн. 14 коп.

2. Зобов'язати ФГВФО винести розпорядження про усунення порушень банком вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб яким зобов'язати позивача повідомити ФГВФО інформацію про зміни відомостей, що містяться в реєстрі часників ФГВФО, а саме про переведення на посаду заступника Головного бухгалтера Якименко Іринку Валентинівну, в порядку та за формою, встановленою Положенням №7.

10.07.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б. В. надійшли Додаткові заперечення ФГВФО щодо уточнених позовних вимог (вх. №03-4/46058 від 10.07.2013 р.).

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позивачем вимог та підстав звернення до суду, суд дійшов висновку про наступне.

07.05.2013 р. ФГВФО було складено протокол №20/53 про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, в якому зазначено, що ПАТ «БМ Банк» невчасно повідомив ФГВФО про зміни відомостей, що містяться в реєстрі учасників ФГВФО (лист від 18.04.2013 р. №Вих.1144/2013, вх.№1839/13 від 18.04.2013 р.), а саме переведення на посаду заступника Головного бухгалтера Якименко Ірину Валентинівну з 07.11.2012 р., відповідно до наказу №489-к від 07.11.2012 р., що є порушенням абз.1 п.4 р.ІІІ Положення №7.

08.05.2013 р. ФГВФО, в особі заступника директора-розпорядника ФГВФО Олнчик А. Я., склали Постанову №ППС-185/20-053/13 про порушення справи про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб в якому зафіксовано, що відповідно до протоколу про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб №20/53 від 07.05.2013 р. Банком порушено абз.1 п.4 р.ІІІ Положення №7 в частині несвоєчасного повідомлення ФГВФО про зміни відомостей, що містяться в реєстрі учасників ФГВФО. В зв'язку із вказаним, було порушено адміністративно-господарську справу за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.33 Закону №4452, а саме невиконання банком нормативно-правових актів Фонду, та вказано про розгляд справи 23.05.2013 р.

Листом №20-3297/13 від 08.05.2013 р. постанова №ППС-185/20-053/13 про порушення справи про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб була направлена на адресу позивача, та отримана останнім 13.05.2013 р. (№Вх.-933).

23.05.2013 р. було прийнято Постанову №ПНШ-185/20-008/13 в якому зазначено, що відповідно до протоколу про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб №20/53 від 07.05.2013 р. позивачем несвоєчасно повідомлено ФГВФО про зміни відомостей, що містяться в реєстрі учасників ФГВФО, а саме переведення на посаду заступника Головного бухгалтера Якименко Ірину Валентинівну з 07.11.2012 р., відповідно до наказу №489-к від 07.11.2012 р. В результаті було встановлено порушення абз.1 п.4 р.ІІІ Положення №7. Як наслідок, відповідно до ч.3 ст.22 Закону №4452 до позивача було застосовано заходи впливу у вигляді штрафу в розмірі 0,04 відсотка від розміру зареєстрованого статутного капіталу банку, а саме 167 963,14 грн.

Позивач вважаючи, що відповідачем були порушені охоронювані права та інтереси позивача, тому звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В п.1 ч.3 ст.12 Закону №4452 визначено, що Виконавча дирекція Фонду, серед інших повноважень у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, має право визначати порядок ведення реєстру учасників Фонду.

Відповідно до ст.1 Закону №1 Закону №4452 реєстр учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - реєстр, який ведеться Фондом та містить відомості про участь банку в системі обов'язкового гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, в ч.6 ст.17 Закону №4452 визначено, що Фонд веде реєстр учасників Фонду в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду.

Нормативно-правовим актом ФГВФО, який визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є Положення №7.

Відповідно до п.1 та п.2 р.2 Положення №7 реєстр учасників Фонду створюється і ведеться Фондом, який є його розпорядником та адміністратором. Фонд забезпечує одержання, накопичення, зберігання, захист, використання та поширення інформації про учасників Фонду.

Перелік інформації що міститься в реєстрі учасників Фонду визначено в пп.4.1 п.4 р.2 Положення №7. При цьому, в пп.4.2 п.4 р.2 Положення №7 (в редакції, що діяла станом на дату призначення заступника Головного бухгалтера) передбачено, що до реєстру учасників Фонду в електронному вигляді, крім переліченої у пп.4.1 п.4 р.2 цього Положення інформації, додатково вносяться такі дані: прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання та паспортні дані або дані інших документів, що засвідчують особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, присвоєний органом державної податкової служби, головного бухгалтера, його заступників або виконуючих обов'язки головного бухгалтера.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом ПАТ «БМ Банк» №489-к від 07.11.2012 р. «Про переведення І. В. Якименко» Якименко Ірину Валентинівну, директора Департаменту бухгалтерського обліку, звітності та податкового обліку, переведено на посаду заступника Головного бухгалтера з 07.11.2012 р. з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Водночас, відповідно до п.4 р.3 Положення №7 (в редакції, що діяла станом на дату призначення заступника Головного бухгалтера) учасник Фонду зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати виникнення змін до відомостей, що містяться в реєстрі учасників Фонду, подати до Фонду письмове Повідомлення про зміни відомостей, що містяться в реєстрі учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Крім того, в п.4 р.3 Положення №7 (в редакції, що діяла на момент подання інформації до ФГВФО) Учасник Фонду зобов'язаний протягом 7 робочих днів з дати виникнення змін до відомостей, що містяться у документах, визначених в абз.2-4 п.2 цього розділу, подати до Фонду поштою, або безпосередньо до Фонду, або засобами електронного зв'язку Національного банку України письмове Повідомлення про зміни відомостей, що містяться в реєстрі учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з додатком 4 до цього Положення. У разі зміни осіб, інформація про яких внесена до реєстру, Повідомлення додатково повинно містити інформацію щодо дати та номера розпорядчого документа про призначення зазначених осіб.

16.04.2013 р. до ПАТ «БМ Банк» від ФГВФО надійшов лист №20-2737/13 від 16.04.2013 р. (вх. №767 від 16.04.2013 р.) електронною поштою в якому просили надати документальне підтвердження про призначення діючого заступника головного бухгалтера ПАТ «БА Банк» з паспортними даними та реєстраційним номером облікової картки платника податків.

Електронною поштою на адресу ФГВФО було направлено два листи, зокрема:

ь №Вих.-1144/2013 від 18.04.2013 р. «Повідомлення про зміни відомостей, що містяться в реєстрі учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», із повідомленням про зміни в інформації, що подавались для внесення Банку до реєстру учасників ФГВФО, а саме Якименко І. В. переведено на посаду заступника Головного бухгалтера з 07.11.2012 р.

ь №Вих.-1145/2013 від 18.04.2013 р. в якому повідомлялось про призначення заступників Головного бухгалтера ПАТ «БМ Банк» та погодження кандидатур із Національним банком України.

Додатково листом №Вих.-1144/2013 від 18.04.2013 р. на адресу Відповідача було направлено Повідомлення про зміни відомостей, що містяться в реєстрі учасників ФГВФО, із повідомленням про зміни в інформації, що подавались для внесення Банку до реєстру учасників ФГВФО, а саме Якименко І. В. переведено на посаду заступника Головного бухгалтера з 07.11.2012 р.

Таким чином, судом встановлено, що не спростовано позивачем, що повідомлення про зміни відомостей, що містяться в реєстрі ФГВФО були подані із порушенням строків.

Більше того, суд приймає до уваги посилання позивача на п.7 Положення №7, в якому передбачається, що документи, що подаються до Фонду, мають бути викладені українською мовою, містити достовірну та повну інформацію на дату їх подання. Документи засвідчуються підписами голови правління (ради директорів), головного бухгалтера та відбитком печатки учасника Фонду.

Водночас, подані позивачем до ФГВФО Повідомлення про зміни відомостей, що містяться в реєстрі учасників ФГВФО не містили підписами голови правління (ради директорів), головного бухгалтера.

При цьому, суд критично ставиться до посилання відповідача, що п.7 Положення №7 не розповсюджується на випадки подання Повідомлення про зміни відомостей, що містяться в реєстрі учасників ФГВФО.

Так, п.7 Положення №7 не містить чітких обмежень в яких документи подають до ФГВФО із підписами голови правління (ради директорів), головного бухгалтера, в яких без таких підписів. Таким чином, при системно-логічному аналізі Положення №7 вбачається, що п.7 Положення №7 поширюється на всі випадки подання документів до ФГВФО.

Крім того, в ч.3 ст.33 Закону №4452 визначено, що за порушення банком вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб Фонд може застосовувати до такого банку адміністративно-господарську санкцію у вигляді розпорядження про усунення порушення. Невиконання або несвоєчасне виконання банком рішень та/або нормативно-правових актів Фонду чи розпоряджень про усунення порушень тягне за собою накладення на банк штрафу в розмірі від 0,04 до 0,1 відсотка розміру зареєстрованого статутного капіталу банку.

В той же час, суд зазначає, що Виконавчою дирекцією ФГВФО 23.07.2012 було прийнято рішення №11, яким затверджено Положення про порядок накладення адміністративно-господарських санкцій Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Положення №11), що визначає порядок та строки розгляду ФГВФО справ про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та застосування адміністративно-господарських санкцій за такі порушення.

Водночас, відповідно до п.3.1 р.3 Положення №11 за неподання банком відомостей Фонду, якщо подання таких відомостей вимагається Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, а також за несвоєчасне подання банком відомостей Фонду, якщо подання таких відомостей вимагається Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду ФГВФО накладає на банки санкції відповідно до ч.1 ст.33 Закону №4452. Водночас, ч.3 ст.33 Закону №4452 застосується у випадках: невиконання банком рішень та/або нормативно-правових актів Фонду чи розпоряджень про усунення банком порушень вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб; несвоєчасне виконання банком рішень та/або нормативно-правових актів Фонду чи розпоряджень про усунення банком порушень вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому, в пп.3.1.1 та пп.3.1.2 п.3 р.3 Положення №11 визначено що під неподанням відомостей Фонду, якщо подання таких відомостей вимагається Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, слід розуміти відсутність у Фонді необхідних відомостей (як на дату, встановлену Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, так і на будь-яку іншу дату) з одночасною відсутністю у банку підтверджуючих документів про надання Фонду таких відомостей. Під несвоєчасним поданням відомостей Фонду, якщо подання таких відомостей вимагається Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, слід розуміти подання Фонду необхідних відомостей пізніше терміну (строку), встановленого Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, але до дати виявлення правопорушення Фондом з одночасною відсутністю у банку підтверджуючих документів про вчасне подання Фонду таких відомостей.

Водночас, в пп.3.1.6 п.3.1 р.3 Положення №11 передбачено, що під невиконанням банком рішень та/або нормативно-правових актів Фонду чи розпоряджень про усунення банком порушень вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб слід розуміти діяння (дію чи бездіяльність) керівника або працівників банку щодо невиконання рішення та/або нормативно-правового акта Фонду чи розпорядження Фонду про усунення банком порушень вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб. Під несвоєчасним виконанням банком рішень та/або нормативно-правових актів Фонду чи розпоряджень про усунення банком порушень вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб слід розуміти виконання рішення та/або нормативно-правових актів Фонду чи розпорядження Фонду про усунення порушень пізніше строку, встановленого рішенням та/або нормативно-правовими актами Фонду чи розпорядженням Фонду про усунення банком порушень вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб, але до дати виявлення Фондом такого порушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що не спростовано відповідачем, що під час накладення штрафних санкцій ФГВФО та винесення постанови №ПНШ-185/20-008/13 про накладення штрафу від 23.05.2013 р. застосував невірну частину ст.33 Закону №4452.

Водночас, щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання ФГВФО винести розпорядження про усунення порушень банком вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб яким зобов'язати позивача повідомити ФГВФО інформацію про зміни відомостей, що містяться в реєстрі часників ФГВФО, а саме про переведення на посаду заступника Головного бухгалтера Якименко Іринку Валентинівну, в порядку та за формою, встановленою Положенням №7, суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Оскільки, в даному випадку винесення розпорядження про усунення порушень банком вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб яким зобов'язати позивача повідомити ФГВФО інформацію про зміни відомостей, що містяться в реєстрі часників ФГВФО, а саме про переведення на посаду заступника Головного бухгалтера Якименко Іринку Валентинівну, в порядку та за формою, встановленою Положенням №7 чітко врегульовано чинними нормативними актами, та є правом відповідача, а тому суд вважає такі посилання позивача є необґрунтованими.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується частково.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №ПНШ-185/20-008/13 від 23.05.2013 р. про накладення штрафу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Присудити Публічному акціонерному товариству «БМ Банк» понесені судові витрати в розмірі 1 679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) грн. 64 коп. із видатків Державного бюджету направлених на асигнування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін