Постанова № 32377104, 25.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 року 11:44 810/2363/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ БУД" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГ БУД" (далі - позивач, товариство) з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Константа-інкорпорейтед», є нікчемними. Зазначає, що на законних підставах, правомірно і правильно сформував податковий кредит, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції з виконання господарських зобов'язань між ним і ТОВ «Константа-інкорпорейтед» мали реальний характер, що підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами. Просить суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Пояснив, що крім доказів, наведених в позовній заяві, реальність господарських операцій із вказаним контрагентом підтверджуються іншими документами: договорами, податковими накладними, актами КБ-2, довідками КБ-3, банківськими виписками, ліцензіями тощо.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, у позові просив суд відмовити. Зазначив, що перевірку позивача проведено на підставі отриманого від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС акту перевірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед». Перевіркою встановлено, що первинні документи, виписані від імені ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», складено всупереч вимог діючого законодавства України, у зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій. У ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» відсутній об'єкт оподаткування по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям, таким чином реальність здійснення фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків є непідтвердженою. ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» здійснювало діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Отже, операції з придбання будівельних робіт ТОВ «Маг Буд» від ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маг Буд» є юридичною особою, що зареєстрована 25.11.2010 Васильківською районною державною адміністрацією Київської області. На обліку платника податків перебуває у Васильківській ОДПІ з 29.11.2010 №20823. Свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість видано Васильківською ОДПІ 07.04.2011.

25 лютого 2011 року позивачем отримано ліцензію від Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури. Строк дії ліцензії з 22.02.2011 по 22.02.2014. Відповідно до ліцензії позивачу надано дозвіл на певний перелік видів робіт з господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Діяльність підприємства відповідно до КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель, знесення, підготовчі роботи на будівельному майданчику, інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, діяльність у сфері архітектури.

Від Територіального управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києва 25.07.2011 ТОВ «Маг Буд» отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки за переліком згідно з додатком. Строк дії дозволу з 25.07.2011 по 25.07.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед» є юридичною особою, що зареєстрована 28.07.2011 Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією. Свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість видано ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва 18.08.2011. 13 грудня 2011 року ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» отримано ліцензію від Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури. Строк дії ліцензії з 13.12.2011 по 13.12.2014.

На підставі наказу від 17.12.2012 №326, виданого Васильківською ОДПІ Київської області, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маг Буд» з питань дотримання правильності нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» за період з 01.01.2010 по 30.09.2012. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 28.12.2012 №723/22-01/37340510 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.138.7 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 127440 грн. в т.ч. за 1 квартал 2012 р. на суму 127440 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Маг Буд» по взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 121372 грн., в т.ч. у березні 2012 р. на суму 121372 грн.

В Акті перевірки зазначено, що під час її проведення використано акт перевірки від 13.11.2012 №7594/22-7/37817020 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість, згідно з яким у ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримано копії протоколів допиту свідка ОСОБА_2 - засновника ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», який було проведено 29.08.2012 слідчим з ОВС СУ ДПС у м. Києві Вітер В.О.. Згідно з цими показаннями ОСОБА_2, вона не має жодного відношення до документів первинно-бухгалтерського обліку та до ТОВ «Константа-Інкорпорейтед». У ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому операції ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» не є господарською діяльністю підприємства. Враховуючи ці пояснення ОСОБА_2 та вимоги норм законодавчих актів, первинні документи, виписані ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», є такі, що складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій. ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» здійснювало діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» об'єктів оподаткування з податку на прибуток та з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2011 по 30.06.2012.

Отже, операції з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Маг Буд» від ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Не погодившись з актом перевірки, позивачем подано письмові заперечення, які відхилено податковим органом.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 17.01.2013 №0000042201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 181260 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 127440 грн. та за фінансовою санкцією на суму 159300 грн., №0000052201, яким збільшено грошове зобов'язання товариства з податку на додану вартість на суму 151715 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 121372 грн. та за фінансовою санкцією на суму 30343 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скарги до ДПС у Київській області. Рішенням ДПС у Київській області про результати розгляду скарги від 24.01.2013 №701/10/10-206/99 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Не погодившись з рішенням ДПС у Київській області, ТОВ «Маг Буд» оскаржила ці податкові повідомлення-рішення, а також рішення про результати розгляду скарги від 24.01.2013 №701/10/10-206/99 до Державної податкової служби України. Рішенням Міністерства доходів та зборів України про результати розгляду повторної скарги від 30.04.2013 залишено скаргу товариства без задоволення, а рішення ДПС у Київській області та податкові повідомлення-рішення від 17.01.2013 - без змін.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Маг Буд» (субпідрядник) з ТОВ «БМК Тріада» (генпідрядник) укладено договори від 27.02.2012 №8 та від 15.09.2011 №45.

На підставі договору №8 ТОВ «Маг Буд» надано для ТОВ «БМК Тріада» послуги по виконанню робіт по об'єкту житлового будинку №2 з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на бульварі Перова, 10-12 у Дніпровському районі м. Києва - мурування стін і перегородок; по договору №45 надано послуги по роботі на об'єкті будівництва: монолітно-каркасний житловий будинок №10 ж.м. Троєщина, 20 млн., сек.1-2. Додатками до договорів є положення про взаємовідносини організацій-підрядника ТОВ «БМК Тріада» з субпідрядними організаціями з питань охорони праці.

На виконання умов цих договорів позивачем було залучено в якості субпідрядника ТОВ «Константа-Інкорпорейтед». Так, між позивачем (підрядник) та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (субпідрядник) 1 березня 2012 року укладено два договори (№01/03 та №02/03) на виконання наступних робіт: будівельні роботи по влаштуванню монолітного залізобетонного каркасу на житловий будинок №10 ж. м. Троєщина, 20 млн., сек.1-2 у Деснянському районі м. Києва; виконати цегляну кладку на об'єкті житлового будинку №2 з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на бульварі Перова, 10-12 у Дніпровському районі м. Києва.

На виконання умов цих договорів ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» надало послуги у березні 2012 р. Надані послуги підтверджуються податковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3), що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Контрагент позивача при наданні послуг оформив належним чином чотири податкові накладні, які позивачем у подальшому надано на перевірку, а також два акти приймання виконаних підрядних робіт за березень 2012 року (форми КБ-2) та дві довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2012 року (форми КБ-3).

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», що підтверджується виписками по рахунку.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2012 р. та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

Виконані позивачем роботи із залученням вказаного субпідрядника у подальшому прийнято ТОВ «БМК Тріада», на підтвердження чого сторонами підписано чотири акти приймання виконаних робіт (форми КБ-2) та дві довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3).

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась з позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на його рахунки з рахунків ТОВ «БМК Тріада».

У зв'язку з розглядом судом цієї адміністративної справи на пропозицію суду про надання додаткових доказів реальності вчинених господарських операцій позивачем 07.06.2013 направлено ТОВ «БМК Тріада» лист про надання інформації щодо стану готовності вказаних об'єктів будівництва. 7 червня 2013 року ТОВ «БМК Тріада» письмово повідомлено позивача, що вищезазначені об'єкти уведено в експлуатацію.

У судовому засіданні досліджено надані позивачем первинні бухгалтерські та інші документи, якими підтверджується наявність та реальне виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед».

Так, згідно з дослідженими в суді документами, наданими позивачем, зазначені у договорах між ТОВ «Маг Буд» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» роботи реально виконано і в подальшому у свою чергу передано замовнику цих робіт.

Судом з'ясовано, що відповідач пов'язує факти порушення позивачем податкового законодавства з питань формування податкового кредиту та прибутку лише з діяльністю контрагента - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», та стверджує про фактичну відсутність цих господарських операцій.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулюються Податковим кодексом України та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів та іншими законами. Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 здійснюється Податковим кодексом України.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. (ч.2 ст.207 ЦК України).

Частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на те, що відповідач стверджував про нікчемність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» посилаючись на показання вищевказаного свідка та на результати перевірки цього контрагента позивача у ході розслідування кримінальної справи, то суд бере до уваги таке.

Протокол допиту свідка ОСОБА_2 - засновника ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», а також результати перевірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», проведеної на підставі постанови слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві Вітер В.О. від 01.10.2012, на які посилався відповідач, згідно з КПК України містять лише попередньо встановлену досудовим слідством інформацію. Суд зазначає, що податковим органом не надано жодних відомостей щодо винесеного у цій кримінальній справі рішення суду, яке набрало законної сили. Отже, відомості, які наведено у постанові слідчого та в протоколі допиту свідка, а також в акті перевірки вказаного контрагента позивача, не є достатнім і допустимим доказом у цій адміністративній справі в розумінні ст. 70 КАС України, а тому не можуть братися судом до уваги.

Будь-які інші докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», а також судового рішення щодо визнання договорів, укладеного між позивачем та вказаним підприємством недійсним, в матеріалах справи відсутні і відповідачем їх суду не надано.

З урахуванням наведеного суд також відкидає і посилання відповідача на відсутність мети у позивача і ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» щодо відсутності реального настання правових наслідків та заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Суд відкидає твердження відповідача про невідповідність контракту підряду вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Так, дослідженими судом первинними бухгалтерськими та іншими документами підтверджується реальне виконання умов укладених правочинів, зокрема, виконання ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» робіт на об'єкті, оплата позивачем вартості наданих послуг, використання їх у власній господарській діяльності шляхом подальшої оплатної передачі цих послуг їх кінцевому замовнику. Суд вважає, що у разі відсутності реального виконання цих робіт позивач не міг би виконати свої зобов'язання перед ТОВ «БМК Тріада», проте, як встановлено судом, позивачем передано виконані роботи замовнику - ТОВ «БМК Тріада». На думку суду, ці обставини свідчать про настання реальних наслідків, обумовлених правочином, як для позивача, так і для його контрагентів.

Отже, висновок відповідача в Акті перевірки про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» договорів є безпідставним та необґрунтованим.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були дані Акта перевірки про завищення позивачем валових витрат і податкового кредиту у зв'язку з віднесенням до їх складу сум коштів і сплаченого податку на додану вартість у складі придбаного товару та послуг. Із цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат для зменшення свого валового доходу в цілях оподаткування податком на прибуток.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд бере до уваги, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, дослідженими у справі доказами підтверджено рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, установлено наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, підтверджено зв'язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку.

Суд зазначає, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» підтверджується дослідженими доказами у справі: договорами та належним чином оформленими первинними документами у межах його виконання: Актами приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 року за формою №КБ-2в, Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2012 року за формою №КБ-3, податковими накладними, іншими доказами оплати вартості робіт та їх подальшого використання у власній господарській діяльності, зокрема доказами подальшої передачі робіт (послуг) іншому замовнику.

Судом досліджено наявну в матеріалах справи копію актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 р. та встановлено, що наведені у ньому відомості є достатніми для встановлення суті цієї господарської операції. Вказаний акт та інші первинні документи суд визнає належними та допустимими доказами, що підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед».

Суд також бере до уваги, що і позивач, і його контрагент мали чинні ліцензії на здійснення вказаного виду будівельних робіт.

Отже, під час судового розгляду справи представники позивача надали суду належним документи, що підтверджують здійснення підприємством витрат на придбання товарів (послуг) та їх подальшого використання в господарській діяльності.

Таким чином, твердження податкового органу про те, що валові витрати ТОВ «Маг Буд» не підтверджено документально, не відповідають дійсності і не ґрунтуються на матеріалах справи та є безпідставними, а отже висновки про порушення позивачем вимог підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.7 статті 138 Податкового кодексу України є помилковими.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 № 0000042201, на підставі якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, є протиправним і підлягає скасуванню.

Відносно правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.156, 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3, ст.198 ПК України, визначено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України визначено, що форму та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Позивач до складу податкового кредиту включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання послуг, які підтверджені податковими накладними, придбаний товар і послуги сплачені позивачем та використані підприємством у господарській діяльності.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платники податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходиться в матеріалах справи, відповідають вимогам чинного законодавства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Тобто, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

Судом для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснено наступне: 1) встановлено факт здійснення господарської операції; 2) встановлено спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції; 3) встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. При цьому досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку; 4) встановлено дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Під час судового розгляду справи суду було надані необхідні первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед».

Як встановлено під час судового розгляду, кошти сплачені позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед» в оплату за виконані роботи пов'язані з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Суд вважає, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг знати про те, що ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», можливо, порушує вимоги податкового законодавства. Не надано відповідачем і доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування. В той же час, суд бере до уваги, що на час отримання податкової накладної від ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», останній був належним чином зареєстрованим платником ПДВ.

Отже, податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, є безпідставними.

У судовому засіданні позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання податковим органом права на податковий кредит і валові витрати є безпідставним. Відтак, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкової накладної, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних обставин, які б надавали підстави вважати неправомірним віднесення коштів сплачених за придбання товару (робіт та послуг) до валових витрат та податкового кредиту, відповідачем суду не доказано. Отже, твердження відповідача про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту є безпідставними.

Ураховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення від 17.01.2013 за №0000042201 та №0000052201, згідно з якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000042201 та №0000052201 від 17.01.2013, видані Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ БУД" судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 липня 2013 р.